До вивчення роману ПАНІ БОВАРІ – Гюстав Флобер Gustave Flaubert (1821-1880) – Золоте століття роману
У творчій майстерні письменнику
З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ РОМАНУ “ПАНІ БОВАРІ”
1849 року письменник вирушає у велику подорож на Схід (Єгипет, Палестина, Сирія, Турція тощо). Повернувшись із подорожі влітку 1851 року, 19 вересня того ж року Флобер розпочинає роботу над романом “Пані Боварі”, що тривала протягом довгих п’яти років. Підзаголовок, який обирає письменник для свого твору, – “Провінційні звичаї” – свідчить, що він задумав правдиво описати те, що “оточує його безпосередньо”. Своє завдання Флобер сформулював так: “Передати вульгарність точно й водночас просто”.
Існують різні версії щодо витоків задуму та прототипів твору. Сам же письменник писав про це так: “”Пані Боварі” – це вимисел. Якби я писав портрети, то вони були б менше схожі, оскільки я зображав би особистості, а я хотів, навпаки, відтворити типи”.
Працюючи над сюжетом, письменник зізнавався, що навіть відчував фізичне страждання: “Я відчуваю біль, від якого майже непритомнію”. Відомо, що письменник працював іноді до п’ятнадцяти годин на добу, відточуючи свій стиль.
Флобер вирізнявся надзвичайною вимогливістю до кожного слова.
Одна сторінка протягом 5 днів або 25 сторінок за 6 тижнів, ціла ніч у пошуках вдалого епітета – це факти напруженої творчої роботи письменника над романом. Тому не дивно, що сам Флобер, відшліфовуючи кожне слово, писав про цей процес іноді так: “Проклята Боварі мучить і дратує мене… На минулому тижні я п’ять днів просидів над однією сторінкою… Гидка робота!.. Усе мені набридло… Проклята ідея – взятися за подібний сюжет!..”. Водночас письменник вірив, що “читач не помітить усієї психологічної роботи, прихованої за формою, але він відчує її результат”.
У пошуках “правильного слова” {“mot juste”) Флобер зізнавався: “Мене захоплюють, переслідують мої уявні персонажі, точніше, я сам стаю ними. Коли я описував отруєння Емми Боварі, у мене в роті був справжній присмак миш’яку”.
Під час роботи над романом Флобер неодноразово перероблював свою працю. Рукопис твору, що тепер зберігається в муніципальній бібліотеці міста Руана, складає 1788 виправлених і переписаних сторінок. Кінцевий варіант, який зберігається також там, містить лише 487 сторінок.
Заглиблюючись царину гуманітарних наук
Восени 1856 року роман “Пані Боварі” вийшов друком у журналі “Ревю де Парі”. І хоча видавець зробив у творі суттєві правки й вилучив декілька сцен, чим природно викликав обурення у Флобера, однак усе це не врятувало роман. Влада оголосила твір “непристойним” і заборонила його. На письменника очікував справжній скандал. Автора й редакторів журналу звинуватили у приниженні суспільної моралі та притягли до судової відповідальності.
Після сенсаційного судового процесу, що став одним з найвідоміших літературних поєдинків на юридичній ниві, Флобера було виправдано. Проте всі ці дії лише підбурили читацький інтерес до твору. Сам письменник пізніше зазначав, що “процес цей створив мені величезну рекламу”. 1857 року роман був виданий окремо без купюр у двох томах й одразу став одним з найбільш улюблених творів не тільки у Франції, айв інших країнах.
1864 року Ватикан офіційно заборонив роман Флобера “Пані Боварі”, включивши його до переліку заборонених книжок, як і ще один роман письменника “Саламбо”.
ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…
1. Поділіться своїми враженнями від прочитаного роману.
2. Розкрийте історію створення та публікації цього твору.
3. Поміркуйте, чому роман розпочинається з історії Шарля, опису його шкільних років, юнацтва, і лише потім ми дізнаємося “історію життя” Емми. З якою метою це робить автор?
4. Поясніть, у чому полягає основний смисл життєвих ідеалів Емми Боварі. Під впливом яких обставин і вражень сформувався “ідеал життя” головної героїні? А ви сприймаєте такі ідеали? Аргументуйте свою думку.
5. Простежте за текстом, як Емма поводиться з дочкою. Як це її характеризує?
6. Проаналізуйте, як через індивідуальне бачення різних персонажів автор подає портрет головної героїні. Якою її бачать інші персонажі? А якою бачите її ви?
7. Поміркуйте, у чому полягає причина розчарування Емми в подружньому житті.
8. Дайте порівняльну характеристику чоловічих персонажів роману. Яку роль вони відіграють для розуміння почуттів і прагнень головної героїні? Обгрунтуйте свою відповідь.
9. Проаналізуйте особливості сюжету і композиції роману.
10. За допомогою конкретних прикладів підтвердьте чи спростуйте думку сучасного українського дослідника Ігоря Лімборського про те, що письменник “принципово ламає пряму лінію розвитку сюжету і відкидає хронологічну послідовність у композиції. Він зосереджується на психологічному зображенні самої особистості, її свідомості, через яку постають інші герої твору”.
11. Як ви вважаєте, що стало безпосередньою причиною самогубства головної героїні? Аргументуйте свою позицію.
12. Розкрийте роль образу пана Оме в романі. Як ви вважаєте, чому Флобер закінчує твір не розповіддю про смерть Емми, а докладним описом життя цього персонажа? Поясніть свою відповідь.
13. Проаналізуйте, як психологічні деталі допомагають розкрити внутрішній світ головних героїв твору.
14. Розв’яжіть кроссенс і підготуйте за ним зв’язну розповідь.
Світ можливостей, або До уваги особистості цифрової епохи
“Усе натхнення, – стверджував Флобер, – полягає в тому, щоб щодня в один і той самий час сідати за роботу”. Так, зокрема, працюючи над романом “Пані Боварі”, Флобер дотримувався такого розпорядку дня: свій твір він писав уночі, тоді, коли ніхто й ніщо не заважає, щоб навіть найменший шум не відволікав його від творчості.
Дізнатися докладно про розпорядок дня письменника вам допоможе ця інфографіка, укладена на основі інфографіки Info we trust.
У творчій майстерні письменника
ПРО “ОБ’ЄКТИВНИЙ МЕТОД” ГЮСТАВА ФЛОБЕРА
“Про що завгодно можна написати гарно й можна написати погано”, – такого принципу дотримувався Флобер у своїй зрілій творчості.
У романі “Пані Боварі” він писав про те, що не викликало в нього ні симпатії, ні тим більше захоплення. Навпаки, зображуваний у творі світ провінційного міщанства пробуджував у нього глибоку відразу, на що він теж постійно скаржився в листах. Автор “Пані Боварі” ставив перед собою завдання з “людської гнилі створити твір мистецтва”, зробити цікавим для читачів середовище обмежених і вульгарних провінційних обивателів. До того ж відмовившись при цьому від арсеналу літературних засобів і форм, якими користувались його попередники. […]
Працюючи над романом “Пані Боварі”, Флобер розробляв свій “об’єктивний метод” […]. Виступаючи проти суб’єктивізму романтиків, у яких автор стає центром твору, він ратує за усунення авторської присутності із твору. Він вважає, що автор має бути у творі, як Бог у світобудові: всюди і ніде.
Усунення автора з твору не слід розуміти прямолінійно, в абсолютному значенні. Таке усунення в принципі неможливе, бо автор є творцем того художнього світу, що постає в романі чи в поемі, у драмі чи в ліричній поезії. Йшлося, власне, про заміну форми авторської присутності у творі: замість прямої і відвертої в романтиків та Бальзака, маємо у Флобера “приховану присутність”, що не допускає прямого самовияву. Але це мало величезне значення для художнього ладу твору, вело до радикальних змін у його структурі.
Роман “Пані Боварі” мав бути твором, у який автор “не вкладає самого себе”. “Наскільки я розперізувався в інших своїх творах, – писав Флобер, – настільки тут я прагну бути стриманим і геометрично прямолінійним: ніякого ліризму, ніяких розмірковувань”. Це передусім означало, що письменник всьому давав об’єктивно-образне втілення, не вдаючись до різнорідних відступів і коментарів, не виказуючи своїх емоцій і уникаючи оцінок, що мав робити сам читач. З погляду Флобера, будь-які відступи й “декларації” – свідчення художньої безпорадності митця.
Зі статті Дмитра Наливайка “Роман, що започаткував новітню прозу”
ПРО ТЕ, ЩО ТАКЕ БОВАРІЗМ
“Пані Боварі – це я”. Що, власне, має означати цей відомий вислів? Саме те, що він виражає. Флобер засуджує у своїй героїні власні помилки. Яка головна причина всіх нещасть пані Боварі? Причина в тому, що Емма чекає від життя не того, що життя може їй дати, а те, що обіцяють автори романів, поети, художники і мандрівники. Вона вірить у щастя, у надзвичайні пристрасті, у сп’яніння любов’ю, бо все це, вичитане у книжках, вважає вона чудовим. […]
Приводячи нещасливу Емму до розуміння жахливої дійсності, письменник ніби очищується від власних пристрастей.
Жуль де Готьє назвав боварізмом світогляд тих, хто намагається “уявити себе іншим, ніж він є насправді”. У характері майже кожної людини можна виявити елемент боварізму. “У кожному нотаріусі можна виявити уламки поета”. Емма за своєю природою – це боварізм у чистому вигляді. Вона могла б знайти просте, але справжнє щастя, присвятивши себе турботам про дочку, про будинок, спробувавши потроху змінити свого чоловіка, який любить її і тому пішов би назустріч її побажанням; вона тягнеться до поезії і могла б насолоджуватися поезією навколишньої природи, поезією сільського життя. Однак Емма не бажає бачити того, що її оточує. Вона мріє про зовсім інше життя і не бажає жити тим життям, яке їй надане. У цьому її вада; у цьому ж була і вада Флобера. […]
Проте, мені здається, що романтик Флобер невпинно говорив би у відповідь на це: “Але ж хіба може людина відмовитися від спроб перетворити своє повсякденне життя, від спроб наблизити його до своїх мрій?”. Одвічна суперечка: “Пані Боварі – це я”. Справді, пані Боварі – це будь – хто з нас. Флобер тільки констатує факти, він не пропонує рішень.
З есе Андре Мору а “Гюстав Флобер” 1
УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Творчість Гюстава Флобера до масового українського читача прийшла 1930 року. У двотомник творів письменника увійшли переклад роману “Пані Боварі”, здійснений з російської мови Ольгою Бублик-Гордон, і роман “Саламбо” в перекладі Максима Рильського.
Як зазначає сучасний вітчизняний дослідник Тарас Кияк, існують свідоцтва, що в 1930-х роках над перекладом “Пані Боварі” працював відомий український письменник, справжній знавець французької мови Валер’ян Підмогильний. Але, на жаль, як багато хто з української інтелігенції тих часів, він був розстріляний, і про подальшу долю перекладу роману Флобера нічого не відомо.
1955 року вийшов друком перший в Україні переклад з оригіналу роману Флобера, здійснений Миколою Лукашем (1919-1988), справжнім “Моцартом українського перекладу”, як його називають. Цей переклад інший геніальний український перекладач Григорій Кочур відзначив як “непересічне явище”, а його автора назвав “феноменальним лінгвістом”. Інший український перекладач Анатоль Перепадя стверджував, що Лукашевий переклад “Пані Боварі” для молодих українських письменників має стати “школою стилю”.
ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ
Своїми творами він прагнув говорити правду про життя, якої люди не знають або вдають, що не знають, відмовившись при цьому від будь-яких втішаючих ілюзій. […] І потрібні були письменникові постійні надзусилля, щоб цю правду життя перетворити у справжнє мистецтво. Так народжувалася чудова й гірка проза Гюстава Флобера, реаліста й водночас романтика, одного з найкращих майстрів художнього слова у французькій і світовій літературі.
Дмитро Наливайко, український літературознавець
Вихований на традиціях реалістичних романів Стендаля і Бальзака, Флобер, у свою чергу, збагатив реалізм новими художніми відкриттями. […] Однак найяскравішою особливістю художньої манери письменника є те, що він сам називав “французьким стилем”. Пояснюючи це поняття, Флобер досить точно сформулював співвідношення змісту і форми в мистецтві: “Форма не плащ, а плоть думки… немає прекрасних думок без прекрасної форми і навпаки”.
Юрій Султанов, український педагог, літературознавець
Флобер, що […] проповідував незалежність літератури від політики, створив надзвичайно гострий у політичному сенсі роман, настільки злободенний і викривальний, що за глибиною сатири і силою ідеологічного впливу У французькій літературі XIX століття важко знайти що-небудь подібне.
Борис Реїзов, дослідник європейської літератури XVIII-XIX cт.
Підсумовуємо вивчене
1. Розкрийте суть “об’єктивного методу” Г. Флобера. Проілюструйте його за допомогою конкретних прикладів з роману.
2. Поясніть, як ви розумієте слова Флобера про свою героїню: “Мабуть, моя бідна Боварі цієї миті страждає у двадцяти французьких селищах водночас”.
3. Сучасна українська дослідниця О. Єременко зазначає: “Хвороба, описана Г. Флобером, не обмежена в часі і просторі, на неї може захворіти кожний, хто, які героїня твору, прагне будувати своє життя, егоїстично орієнтуючись суто на свої мрії та потреби. У цьому й полягає причина неослабного читацького інтересу до безсмертного твору французького генія”. Чи можете ви погодитися з цим твердженням? Обгрунтуйте свою думку.
4. Розкрийте, у чому полягає особливість реалізму Флобера порівняно з реалізмом інших письменників, твори яких ви читали.
5. “Емма Боварі – це я”, – стверджував письменник. Поясніть, як ви розумієте ці слова.
6. Підготуйте повідомлення на тему “Еволюція образу Емми Боварі в романі Г. Флобера”.
7. Розкажіть про українські стежини роману “Пані Боварі”.
8. Виберіть одне з наведених у рубриці “Зі скарбниці літературно-критичної думки” висловлювань і проілюструйте його конкретними прикладами з роману.
9. Підготуйте мультимедійну презентацію або фотоколаж про екранізації творів Г. Флобера й покажіть вашу роботу в класі.
10. Прокоментуйте інформаційний плакат за вивченою темою.
11. Напишіть твір на тему “Мрії і реальність в романі Г. Флобера “Пані Боварі””.
12. У парах підготуйте (на власний вибір) інформаційний плакат / постер / мотиватор / ескіз дудла / кроссенс / буктрейлер за романом Г. Флобера “Пані Боварі”.
Заглиблюючись у царину гуманітарних наук
(2 votes, average: 3.00 out of 5)