Гюстав Флобер: портрет молодої людини середини XIX ст. – НА ВЕРШИНАХ ПСИХОЛОГІЧНОГО РОМАНУ – РОМАН ХІХ ст
Ви це знаєте
1. Що ви знаєте з уроків історії про революції 1848-1849 рр. у Європі? Які ідеї стали поштовхом до революційних подій? Як ці ідеї позначилися на розвитку національно-визвольної думки в Україні 1840-х років (зокрема, на житті й творчості Т. Шевченка)?
2. Чим завершилася хвиля революцій кінця 1840-х років? Який режим встановився у Франції? Які наслідки мали революційні події в Німеччині, Угорщині та Польщі? Яких втрат зазнав національно-визвольний рух в Україні? Чому російський царат називали в той час “жандармом Європи”? Назвіть причини Кримської війни (на початку 1850-х років). Чому Російська імперія зазнала в ній поразки? Чому про добу, що настала тоді в Європі, М. Некрасов висловився так: “Бывали хуже времена, но не было подлей”? Чи відомі вам інші епохи в загальноєвропейській або вітчизняній історії ХІХ-ХХІ ст., про які можна було б сказати те саме?
3. Чому, на вашу думку, європейську молодь 40-50-х років XIX ст. часто називали поколінням історичної та духовної катастрофи?
Гюстав Флобер: портрет молодої людини середини XIX ст.
Нове й правдиве слово про життя, якого так потребує молодь, найперше варто шукати у творах молодих митців.
Лев Толстой, на час облоги Севастополя англо-франко-турецьким військом двадцятип’ятирічний офіцер, був учасником Кримської війни – катастрофи, на яку прирекла свою країну недолуга корумпована влада. Його “Севастопольські оповідання” (1855), ані за формою, ані за змістом не схожі на твори першої половини XIX ст., стали ковтком чистого повітря для молоді 1850-х років.
Федір Достоєвський, на час європейських подій 1848 р. двадцятисемирічний письменник – надія літературної молоді, щиро перейнявшись революційним настроєм доби, став учасником антиурядового руху. Його засудили до страти, але в останній момент смертний вирок замінили на каторгу.
Молодого француза Гюстава Флобера (1821-1880) навіть у власній родині вважали невдахою і нездарою. Тимчасом як старший брат вивчився на хірурга й успадкував від батька посаду головного лікаря, Гюстав успадкував лише батькові гроші й вирішив, що буде письменником.
1848 рік. Флобер, на відміну від свого ровесника Достоєвського, на той час ще нічого вартого уваги не написав. Аж ось нагода: Франція переживає бурхливі події. Проте Гюставу швидко набридло спостерігати чергову французьку революцію, і він вирушив на Близький Схід.
П. Ф. Жиро. Портрет Г. Флобера. 1856 р.
К. Моне. Руанський собор, похмура погода. 1894 р.
Кадр із кінофільму “Мадам Боварі” (режисер Ж. Ренуар, 1933 р.)
Ще 1846 р. Флобер раз і назавжди відмовився від формальної освіти, з якою йому не щастило. Після провалу на іспиті в паризькому університеті нервова хвороба, що переслідувала Гюстава з дитинства, спричинила напад епілепсії. Відтак налякані батьки дозволили йому назавжди оселитися у своєму невеличкому маєтку Круассе. Цей мальовничий куточок на березі Сени, неподалік від Руана, на довгі роки став “рідними пенатами” Флобера. І саме там народилися його безсмертні шедеври…
Під час подорожі Близьким Сходом Флобер задумав два романи – “Саламбо” (вийшов друком 1863 р.) та “Пані Боварі” (1856). Однак для того, щоб зібрати конкретний матеріал для “Саламбо”, 1858 р. письменнику знову довелося їхати на Близький Схід. Під час першої подорожі він думав про інше. “Третій день, як ми в Єрусалимі, – нотує Гюстав у “Книзі подорожей”, – та поки що я не пережив жодного з тих почуттів, на які сподівався: ні релігійного піднесення, ні злету уяви, навіть ненависті до попів – а це все ж таки краще, ніж нічого. Я ж, дивлячись навколо, відчуваю всередині самого себе порожнечу порожньої діжки”.
Через кілька років Флобер писатиме сцену побачення Емми Боварі з Леоном у знаменитому Руанському соборі. Здавалося б, навчена гірким досвідом першого палкого кохання до циніка Родольфа, Емма, яка нещодавно шукала розради в релігії, не повинна була піддатися новій спокусі. Проте її нове “кохання” розпочинається саме в соборі. Весь епізод побачення пройнятий передчуттям нещастя.
“Емма молилася – точніше, намагалась молитися, – сподіваючись, що небо пошле їй якесь знамення; щоб сподобитися божественної ласки, вона пильно вдивлялася в блискучий престол, вдихала пахощі білих нічних фіалок, що розпускалися у великих вазах, і чуйно вслухалася в церковну тишу, – але на душі їй ставало щодалі бентежніше”1.
Чи не дивно шукати Бога в блиску, пахощах і тиші, а не в Біблії – Слові Божому? Адже саме там і вчили (мали вчити!) Емму шукати дороговказів ще в її монастирській школі.
1 Тут і далі цитати з роману “Пані Боварі” наведено в перекладі М. Лукаша.
Перевірте себе
1. Які риси притаманні портрету європейської молоді середини XIX ст.? Чим він нагадує портрет молоді початку XXI ст.?
2. Чим ви можете пояснити поведінку молодого Флобера, який, замість того щоб спостерігати за революційними подіями 1848-1849 рр. у Франції, вирушає в подорож Близьким Сходом?
3. Що дала перша поїздка на Близький Схід Флоберові як письменнику? Коли й для чого він удруге відвідав ці краї?
4. У тексті роману “Пані Боварі” знайдіть розповідь про перебування Емми в монастирі (частина перша, розділ VI). Випишіть ознаки, за якими виховання героїні можна схарактеризувати як християнське.
5. У записах, зроблених під час виконання попереднього завдання, позначте формальні й справжні ознаки християнського способу життя, мислення, світогляду. (Задля точності виконання завдання зверніться до приміток наприкінці українського видання “Пані Боварі”). Чи можна слова “релігія” і “віра” вважати синонімами? Чому?
6. Як ви розумієте слова “релігійне покликання”? Чому “добрі чорниці” в монастирі пророчили Еммі “релігійне покликання”? Як і чому героїня “вислизнула з-під їхньої опіки”?
7. Проаналізувавши життя Емми від тринадцяти років до загибелі, скажіть, чи можна назвати її християнкою. У що насправді вірила пані Боварі?
8. Що, на вашу думку, краще: хибна віра чи зневіра в усьому? На чому грунтується поведінка людей, які “ні в що не вірять”?
(2 votes, average: 5.00 out of 5)