ДО ВИВЧЕННЯ РОМАНУ 451 ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ – РЕЙ ДУГЛАС БРЕДБЕРІ (1920-2012) – НА ЗАХИСТІ ВІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ
ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО…
1. Поділіться своїми враженнями від прочитаного.
2. Розкрийте, яке суспільство описує Бредбері. Які закони панують у цьому суспільстві? Свою відповідь підтвердіть цитатами з тексту.
3. Схарактеризуйте головного героя роману Монтега. Чим він пишається на початку твору? Як і чому змінюються його погляди? Свою відповідь аргументуйте.
4. Начальник Монтега, брандмейстер Бітті, зазначає, що вони “борці за щастя”. Як тлумачить поняття щастя влада? Які складові цього “щастя”? Обгрунтуйте свою думку.
5. Поясніть, чому в описаному в романі суспільстві спалюють книжки. Чи всі книжки знищують? Хто і як визначає, яка книжка є небезпечною? Аргументуйте свою відповідь.
6. Прокоментуйте слова дядька Клариси: “Урешті-решт, ми живемо у вік, коли люди вже не є цінністю. Людина в наш час – наче паперова серветка: її виривають, викидають, беруть нову, виривають, кидають… Люди не мають свого обличчя”. У класі проведіть дискусію на тему “Що має робити людина, щоб зберегти своє обличчя?”.
7. Як ви гадаєте, чому небезпечними є саме книжки, а не телебачення? Чому владі вигідно, щоб людину з усіх боків оточували телевізійні стіни? Знайдіть у тексті й порівняйте, як це пояснюють брандмейстер Бітті та Фабер. Висловте свою позицію щодо цього.
8. Поясніть, як ви розумієте епіграф до твору.
9. Використовуючи текст, доведіть, що Р. Бредбері описує тоталітарне суспільство, у якому будь-яке інакомислення неприпустиме.
10. Підготуйте мотиватор з висловлюваннями з твору, які змусили вас замислитися.
МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ
Твори Рея Бредбері неодноразово екранізували. Серед кіноверсій, поставлених за текстами великого фантаста, найбільшою популярністю користується фільм “451°за Фаренгейтом” режисера Франсуа Трюффо, який вийшов на широкі екрани 1966 р. Сам Бредбері схвально сприйняв цю картину, йому сподобалася і режисерська інтерпретація, і гра акторів, хоча і звернув увагу, що виконавиця ролі Клариси виглядає дещо не так, як він її описав у романі.
Фільм має деякі відмінності порівняно з текстом. Так, режисер змінив фінал: Клариса не помирає, а залишає місто разом з Монтегом. А роль Фабера зовсім незначна. Привертають увагу й деякі “знахідки” режисера. Так, Ф. Трюффо, щоб увиразнити головну ідею твору, найбільше сфокусувався на сценах спалення книжок, натомість сцени погоні й війни зробив короткими. Цікаво й те, що у фільмі нічого не можна прочитати: титри картини озвучує голос за кадром, а газети в руках героїв містять лише фотографії.
Постер кінофільму “451° за Фаренгейтом”
ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ
“Роман “451° за Фаренгейтом” надає яскраву картину суспільства, яке боїться смерті, але намагається зовні здаватися щасливим, у якому в людей багато механізмів і пристроїв, проте повністю відсутній доступ до великих ідей і книжок, здатних дати можливість мислити самостійно. Коли суспільство вірить, що воно зможе якимось чином уникнути смерті, насправді воно все більше наближається до неї”.
Девід Моген, американський літературний критик
“Для того щоб виправдати свій погляд на майбутнє, Бредбері аналізує потенційні загрози, які підстерігають нас, і показує, до яких серйозних наслідків вони можуть призвести. Водночас письменник не каже, що це неминуче станеться. Він говорить інше: ось що може відбутися, якщо ми не вживемо заходів, отож, якщо ми хочемо уникнути біди, візьмімося за справу сьогодні, оскільки завтра вже може бути запізно”.
Айзек Азімов, американський письменник-фантаст
ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ
У своїх творах Рей Бредбері передбачив появу деяких сучасних технічних пристроїв. Не став винятком і роман “451° за Фаренгейтом”. Так, механічні банківські роботи, описані у творі Бредбері, – це, по суті, добре відомі нам банкомати, а телевізійна стіна, за допомогою якої герої твору спілкуються одне з одним на відстані, – це не тільки аналог сучасних плазмових телевізорів, а й та стіна популярної соціальної мережі Facebook, через яку багато з нас відправляють й отримують повідомлення. Радіоприймачі “Черепашки”, які носили у вухах герої твору, є прямим прототипом сучасних навушників і портативних плеєрів, що з’явилися лише через 26 років після появи роману.
Обкладинка першого видання роману (1953)
ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ
В історії відомі факти масового спалення книжок. Одне з них відбулося 10 травня 1933 р. в Німеччині. У цей день у Берліні та деяких інших містах країни були знищені на вогнищі книжки, що не відповідали ідеології гітлерівського режиму. На згадку про це 1995 р. на одній із центральних площ Берліна Бебельплац був споруджений меморіал “Книжки, що пішли під землю” роботи ізраїльського скульптора Міхі Ульманна. За задумом автора, у центрі площі під товстим склом розташована яскраво освітлена кімната з порожніми книжковими полицями, а поруч на табличці – цитата Генріха Гейне: “Це була лише прелюдія, там, де спалюють книжки, згодом спалюють і людей”.
Розпочинаючи з 1947 р., як нагадування про цей ганебний день в історії Німеччини, щороку 10 травня відзначають День книги.
Меморіал “Книжки, що пішли під землю” в Берліні
ЦИТАТА ДЛЯ ДУШІ ВІД РЕЯ БРЕДБЕРІ
– Важко сказати, у який саме момент народжується дружба. Коли по краплині наливаєш воду в посудину, буває якась одна, остання крапля, від якої вона раптом переповнюється, і рідина переливається через край, так і тут у низці добрих вчинків якийсь один раптом переповнює серце.
– Коли людині сімнадцять, вона знає все. Якщо їй двадцять сім і вона, як і раніше, знає все, – це означає, що їй усе ще сімнадцять.
– У людини є одна чудова властивість: якщо доводиться все починати спочатку, вона не впадає у відчай і не втрачає мужності, бо вона знає, що це дуже важливо, що це варто зусиль.
– Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад – не читати їх.
– Усьому свій час. Час руйнувати і час будувати. Час мовчати і час говорити.
ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ
1. Прочитайте висловлювання Рея Бредбері: “Фантастика про майбутнє допомагає жити нині. Адже майбутнє народжується з теперішнього. Майбутнє створюється нами тепер. Кожної хвилини, яку ми переживаємо, нам надана можливість створювати майбутнє”. Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням? Аргументуйте свою думку.
2. За допомогою конкретних прикладів з роману “451 ° за Фаренгейтом” розкажіть, як у творі розкривається тема знецінення культури.
3. Схарактеризуйте основні образи твору Р. Бредбері.
4. Чи можете ви погодитися зі словами англійського письменника-фантаста Клайва Баркера: “Дякуємо таланту Бредбері, який створив своєрідний і неповторний світ, дякуємо нашому щастю, що дало нам змогу увійти з ним у цей світ”? Аргументуйте свою думку.
5. Подивіться фільм “451° за Фаренгейтом” режисера Франсуа Трюффо й порівняйте його з прочитаним текстом. Чим можна пояснити режисерські рішення?
6. Поясніть, як ви зрозуміли думки Р. Бредбері, наведені в рубриці “Цитата для душі”.
7. Підготуйте мультимедійну презентацію або фотоколаж на тему “Передбачення Рея Бредбері, яким довелося реалізуватися”.
8. Прокоментуйте висловлювання, подані в рубриці “Зі скарбниці літературно-критичної думки”.
9. Підтвердіть чи спростуйте думку про те, що “люди, які читають, завжди керуватимуть тими, хто дивиться телебачення”.
10. Прокоментуйте ілюстрацію сучасного художника Володимира Яковенка до роману Рея Бредбері. На вибір виконайте одне із таких завдань: підготуйте свої малюнки до прочитаного твору або аргументуйте, до якого фрагмента роману та в якій манері ви замовили б ілюстрації професійних художників.
11. Напишіть твір-роздум на тему “Читаючи роман Р. Бредбері “451° за Фаренгейтом”, я замислився / замислилася над…”.
Володимир Яковенко. Ілюстрація до роману
(2 votes, average: 2.50 out of 5)