Прихована позиція автора в романі Г. Флобера “Пані Боварі”. Боваризм як суспільно-психологічне явище. Значення творчості Г. Флобера для розвитку реалістичної літератури – Франція – РОМАН ХІХ СТ

Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей перебігу літературного процесу ХІХ ст.; розуміння значення творчого доробку Г. Флобера для розвитку реалістичної літератури; знання філософсько-етичної проблематики, системи образів, психологічних деталей для розкриття ідейного задуму роману Г. Флобера “Пані Боварі”; уміння виокремлювати головне та другорядне в тексті, узагальнювати вивчене; культуру мовлення; аналітичне мислення; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування в парі, колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурну: свідоме ставлення до моральності; гуманістичний світогляд; читацькі інтереси).

Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.

Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія.

Основні терміни й поняття: об’єктивний стиль автора, боваризм.

Обладнання: портрет Г. Флобера, тексти роману “Пані Боварі”, ілюстрації до нього, кросворд, роздавальний матеріал.

Художник має на все зважати…

Г. Флобер

Щастя – обман, пошуки якого завдають усіх життєвих лих,

Проте є схожий на щастя безтурботний спокій, навіть кращий за щастя.

Г. Флобер

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Вступне слово вчителя

– Творчість Флобера стала новим етапом розвитку французького реалізму, естетика якого відтепер вимагала точного й повного зображення дійсності, правди в усьому, до найменших дрібниць. Водночас письменник стверджував, що метою мистецтва є не правда, а краса. За Флобером, правда в мистецтві – не відповідність дійсності, а вміння проникнути за зовнішнє й відобразити сутність життя.

Основна думка твору, з яким ми сьогодні завершуємо знайомство: у житті людина повинна мати свій ідеал, прагнути до чогось світлого, чистого. людина має вірити в реальність свого життя, бачити його красу й цінувати його переваги. Однак ідея твору – у фатальному зіткненні мрій та реальності: буденність далека від ідеалу, а відірвані від реальності егоїстичні мрії насправді не містять нічого духовного.

Чому ж тоді начитану й палку жінку, сповнену мрій про велике та світле кохання, яка прагне жіночого щастя, так жорстоко покарано долею? І чому оповідь про своєрідне душевне падіння героїні є популярною впродовж 150 років?

2. Робота з епіграфами

· Як ви розумієте епіграфи до уроку?

3. Розв’язання кросворда

· Розв’яжіть кросворд, і в зафарбованих клітинках прочитаєте назву явища, що втілює конфлікт між реальним та ідеальним, життя в самообмані, прагнення повсякчас уявляти себе кимось іншим (іншою).

Прихована позиція автора в романі Г. Флобера Пані Боварі. Боваризм як суспільно психологічне явище. Значення творчості Г. Флобера для розвитку реалістичної літератури   Франція   РОМАН ХІХ СТ

1. Донька Емми. (Берта.)

2. Заможний холостяк, який звабив Емму. (Родольф.)

3. Містечко, де оселилося подружжя Боварі. (Йонвіль.)

4. Лікар, який ампутував ногу Іполитові. (Каніве.)

5. Місцевий кюре. (Бурнізьєн.)

6. Місце, де Емма здобула освіту. (Монастир.)

7. Перше слово назви трактиру з Військової площі. (Золотий.)

8. Аптекар, у якого Емма вкрала миш’як. (Оме.)

Ключове слово: боваризм.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Аналітична бесіда

· Роман “Пані Боварі” побудовано як біографію. Чия це біографія? (Шарля Боварі.)

· Твір характеризується мінімумом дії, відсутністю драматичних ефектів і різких тонів, одноманітністю картин, що різняться лише відтінками. Як ви це поясните? (Усе це закладено в задум твору: Флобер писав у цілковитому протиріччі “французькому смаку” без жодних поступок. Додати оповіді зовнішньої цікавості означало б знищити всю художню систему роману.)

· Предметом зображення в романі є окрема провінція. Чому тоді дехто із сучасників автора вважав, що Флобер змалював усю Францію? (Флобер усю Францію вважав провінцією, утіленням загального зубожіння й деградації. У творі подано повний набір типів, характерних для тих часів: лікар, аптекар, крамар, нотаріус, священик, власник сільського готелю та ін.)

· Основну тему роману “Пані Боварі” письменник визначив у підзаголовку до нього. Яким є цей підзаголовок? (“Провінційні звичаї”.)

· Чому “Пані Боварі” називають соціально-психологічним романом?

· Що таке психологізм? (Це художнє зображення внутрішнього світу персонажів, їхніх думок, переживань, бажань, розкриття складності й суперечливості духовних процесів, свідомого й підсвідомого, яскраво індивідуального й неповторного.)

· Загибель яких трьох ілюзій Емми описано у творі?

· Як ви зрозуміли термін боваризм?

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Інтерактивний прийом “5 х 5 х 5” (робота В групах; запис до зошитів)

· За правилами методики “5 х 5 х 5” у 5 групах опрацюйте вміщену на картках інформацію, зробіть запис до зошитів та підготуйтеся до перехресного опитування.

Примітка. Методика “5 х 5 х 5” – різновид “Ажурної пилки”, “Джиг-со”.

Учні об’єднуються в групи, кількість яких дорівнює кількості учнів у кожній групі. За допомогою жеребкування кожен учень отримує номер, що містить літеру й цифру (наприклад: А1 … А5, Б1 … Б5, В1 … В5 і т. ін.). Спочатку групи об’єднуються за літерним показником. Кожна група опрацьовує інформацію, отриману від учителя на картці; кожний учень стисло занотовує до зошита найголовніше з цієї інформації (записи вести обов’язково!). На цей різновид роботи відведено 10 хв.

На другому етапі учні перегруповуються за цифровим показником. У новостворених групах по черзі, що відповідає абетковій послідовності літери, вони передають одне одному інформацію, опрацьовану в попередній групі, також занотовуючи найсуттєвіше до зошитів. Після завершення цього етапу учитель організує перехресне опитування.

Картка № 1. Об’єктивний стиль Г. Флобера. Автор у романі

Флобер ішов у літературі власним шляхом, виробляючи свої естетику та стиль. Мистецтво для письменника було не втечею від життя, а засобом творчого діалогу з ним. Об’єктивний стиль (або Об’єктивний метод), як називають його літературознавці, розроблений Гюставом Флобером, став одним із провідних принципів його реалізму, а згодом цим стилем (методом) почали охоче послуговуватися інші французькі письменники. Об’єктивізм, за Флобером,- це відсутність автора у творі. Флобер застосовував прийом психологічного аналізу героїв через світ речей, що їх оточують. Він прагнув установити зв’язок між психологічною й фізичною природою людини, показати фізіологічну основу пристрастей, глибокий психологізм життя як героя, так і суспільства. Працюючи над творами, митець планував створити оригінальний твір із художньо-стилістичної точки зору. Повільність роботи над романом “Пані Боварі” він пояснював складністю сюжету, ретельним відпрацюванням стилю оповіді. Критики назвали цей роман одним із найвизначніших досягнень реалізму в літературі. “Пані Боварі” можна вважати Реалістичним романом, він також містить яскраві прийоми натуралізму: автор з нещадною правдивістю описує болісну смерть Емми від отрути. До того ж у книзі немає жодного однозначно позитивного героя.

Картка № 2. Психологізм у розкритті провідної думки роману

За жанром “Пані Боварі” – реалістичний, соціально-психологічний роман. Письменник використовує психологізм як ознаку власного творчого стилю й методу. Психологізм Флобера виявляється в його вмінні точно передавати словами ледь відчутні душевні імпульси, “рух пристрастей”. Усі вчинки героїв глибоко мотивовані. Автор називав свій твір Аналітичним, а сучасники порівнювали його перо зі скальпелем. Сюжет роману простий: жінка виходить заміж за чоловіка посереднього характеру, розчаровується в ньому й накладає на себе руки. Флобер збагатив цей сюжет численними проблемами. У його розвитку провідне значення має внутрішній світ героїв – думки, почуття, переживання. Флобер використовує нові форми й засоби розкриття “непомітного”, зовні “нецікавого” сюжету. Кожна з трьох частин твору містить історію загибелі однієї з трьох великих ілюзій Емми. Песимістичним є фінал роману, де автор з гіркою іронією констатує тріумф світу речей та духовний занепад людини. Автор поділяє ставлення Емми до вульгарного світу й карає не її страдницьку душу, а той міщанський ідеал, який вона створила у власній уяві та свідомості.

Емма обрала смерть від отрути як єдиний вихід для себе. Її смерть від миш’яку дуже прозаїчна. Це враження буденності підсилює картина Похмурого гротеску – похорону, на якому біля труни заснули аптекар і священик.

Смерть Емми нічого не змінила в житті провінційного містечка. Аптекар Оме домігся значних успіхів у роботі, Леон одружився, Родольф завів нову коханку. Шарль, який справді кохав Емму, помер зрештою від туги за нею.

Картка № 3. Мотиви Емми Боварі

Не випадково життя Емми Боварі, ота чарівна фантасмагорія життя серця, завершується трагічно. Це цілком співзвучно песимістичній філософії Флобера. “Емма Боварі – це я!” – сказав якось письменник. Висловившись у такий спосіб, митець мав на увазі, що його героїня втілює саме ті людські риси, з якими він безупинно боровся в собі: невихованість почуттів, мрійливість, прагнення екзотичного, одним словом – романтизм. Власне, цей роман для самого автора – своєрідна спроба вилікуватися від цієї хвороби. Проте поданий вислів не можна тлумачити як цілковите ототожнення автора зі своєю героїнею. Узагалі, його ставлення до неї суперечливе. Багато в чому він міг бути з нею солідарним. Наприклад, Флобер так само, як його героїня, ненавидів вульгарність, меркантилізм, приземленість французьких буржуа (у флоберівському розумінні цих понять). Це презирство відчутно в кожній літері роману: у тому, як автор описує середовище, де змушена жити Емма і якому вона кидає виклик. Однак, начебто бунтуючи проти буржуазності світу, вона не менш буржуазна, ніж решта героїв твору. Буржуазними є самі форми її бунту. Піднесені мрії ЕММИ про кохання обов’язково перетворюються на банальний адюльтер, а ідеал красивого життя – на тривіальний культ комфорту. Романіст змальовує її надто плотською, матеріалістичною, егоїстичною, самозакоханою. Емма не вміє оцінити жертовності Шарля, зовсім не цікавиться долею власної дитини, марнославна (саме через це вона спонукає Шарля зважитися оперувати ногу Іполита). Цей двозначний підхід Флобера до зображення Емми сприяє тому, що її історія набуває загальнолюдського звучання. Героїня перетворюється на такого собі сучасного донкіхота: як і хитромудрий ідальго Сервантеса, вона прагне будувати своє життя відповідно до своєї мрії і, як і він, зазнає жорстокої поразки.

Картка № 4. Ставлення автора до Емми Боварі, символізм її образу

Особливістю стилю Флобера є писання “Сірим по сірому”. У ньому Флобер передає бачення світу Емми Боварі, тому читач співчуває героїні. Флобер ставився до Емми іронічно через її обмеженість і егоїзм. Але під час створення роману перевтілився на неї до такої міри, що під час написання сцени отруєння та смерті Емми відчув ознаки отруєння миш’яком: у письменника навіть з’явилися небезпечні симптоми, через що до Флобера викликали лікаря. Точка зору Емми на світ є цілком протилежною світогляду письменника: те, що в Емми викликає огиду (наприклад, сільське життя), Флобер дуже любив; література, якою зачитується “учениця Ламартина”, нічого, окрім іронії, у письменника не викликає. У роману нібито два автори – Гюстав Флобер і сама Емма, яка інколи може переконати читачів у своїй правоті. Письменник змальовує не лише долю пересічної жінки ЕММИ Боварі, яка недолуго прожила життя та трагічно його скінчила: Флобер пише про Францію, про її долю, про її суть, яку може показати тільки провінція, адже столиці завжди космополітичні. Отже, картина пересічного життя набуває багатовимірності, дає читачеві змогу зазирнути у глибини життя. Емма, красива, елегантна, емоційна до екзальтованості, узагальнює Францію з її трьома революціями, які Флобер уважав облудою. Так само, як Емма нищить життя своєї патріархальної родини, повіривши у “романи-обмани”, так само Франція знищила саму себе, повіривши в “ідеї-обмани”.

Картка № 5. Боваризм у романі

Емма вчиняє жорстоко й водночас наївно, але читач не помічає її жорстокості, тому що наївність героїні приваблює. Емма руйнує життя Шарля та Берти, але й сама при цьому страждає, і ми співчуваємо “нещасній”, тому що свідомість Емми опиняється на авансцені, а сам автор десь дуже далеко, даючи змогу читачеві самостійно оцінити вчинки персонажів. Шарль, сільський лікар, є людиною звичайною. “Молодим дубком” називає його автор. Але він по-справжньому кохає ЕММУ, і тільки він, той, кого вона зраджувала, обкрадала, кому постійно брехала, перебуває поруч із нею у скрутний момент.

Чим же керується Емма? Французькі літературні критики відшукали назву для цього явища – Боваризм: прагнення людини уявити себе іншою та вдавати із себе іншу людину, ніж вона є насправді. Емму не влаштовує просте земне щастя, пов’язане з піклуванням про дочку, дім, чоловіка. Вона прагне, як їй видається, високої поезії, але то тільки самоомана, ілюзія. Це відчуття переживають майже всі герої роману, але саме Еммі найбільшою мірою властиво жити вигаданим життям. Правильною поведінкою, на думку Флобера, мусить бути свідома відмова від ілюзій. Тільки в такий спосіб мудра людина може врятуватися від вульгарності світу та здобути спокій.

Запитання для перехресного опитування

· У чому полягав об’єктивізм творчості Г. Флобера?

· Яким є місце автора в романі “Пані Боварі”?

· У чому виявляється натуралізм цього твору?

· Чому Флобер називав свій роман аналітичним?

· Доведіть, що роман “Пані Боварі” є психологічним.

· Як автор ставиться до своєї героїні?

· Завдяки яким засобам зображення читач розкриває для себе образ Емми?

· Проти якого явища Флобер скеровує ідею свого роману?

· Чи стосується термін Боваризм тільки образу Емми? Відповідь обгрунтуйте.

· У чому полягає новаторство Г. Флобера в літературі?

2. Узагальнення вчителя

– Творча спадщина Флобера невелика. Він писав повільно й важко. Велич і популярність Флобера багато критиків намагалися пояснити досконалістю його стилю. Сам Флобер сприяв утвердженню цієї думки. Він невпинно і з полемічним запалом повторював, що “Форма – це сам твір”, що “Немає нічого, крім стилю”, що твір стає безсмертним передусім завдяки композиції та стилю. Флобер створив роман, витончений за формою й за мовою. Він був переконаний, що задум твору можна втілити тільки через притаманну йому форму, що для точного вираження сенсу існує одне слово чи фраза, які художник зобов’язаний знайти. Флобер тяжкою власною працею досяг досконалої письменницької техніки, досконалої композиції й художньої майстерності, що забезпечило йому світове визнання.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Інтерактивний прийом “Гронування”

· Складіть гроно до поняття боваризм.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Інтерактивний прийом “Мікрофон”

· Кому з героїв роману “Пані Боварі” ви співчуваєте найбільше? Чому?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: написати стислий твір-роздум на тему “У чому полягає справжнє людське щастя?”, повторити відомості про життя Ф. М. Достоєвського.

Випереджальне (Індивідуальне; 2-3 учні): підготувати повідомлення про творчі здобутки письменника та його зв’язок з Україною.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Прихована позиція автора в романі Г. Флобера “Пані Боварі”. Боваризм як суспільно-психологічне явище. Значення творчості Г. Флобера для розвитку реалістичної літератури – Франція – РОМАН ХІХ СТ