ДО МЕЛЬПОМЕНИ – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК (65-8 рр. до н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Related posts:

1. До Мельпомени (ІІІ, 30) – Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – АНТИЧНІСТЬ Мій пам’‎ятник стоїть триваліший від міді. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить нелітний північний буревій, Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний; Я не умру цілком: єства мого частина Переживе мене, і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець Ще сходить з дівою в високий Капітолій. […]...
2. ДО МЕЛЬПОМЕНИ – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК (65-8 рр. до н. е.) – ЗОЛОТА ДОБА ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія Любощів ніжний співець, як свій шлях життьовий перейшов я, – Друже-нащадку, тобі повість розкаже моя. Мила вітчизна моя – Сульмон, на джерела багатий; Дев’‎ятдесят іуди миль треба від Рима пройти. Там я на світ народивсь, а щоб добре ти рік той затямив, Знай, що однакова смерть консулів стріла тоді1. З діда і прадіда рід наш […]...
3. КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК (65-8 рр. до н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Горацій – один із найвідоміших поетів не лише римської, а й світової літератури. Отримавши блискучу освіту у двох тодішніх столицях – Римі й Афінах, він чудово знав еллінську та римську літератури й філософію. У житті та творчості йому допоміг Вергілій, увівши нікому не відомого молодого поета до вищих кіл Риму – гуртка Мецената (ім’‎я якого […]...
4. КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК (65-8 рр. до н. е.) – ЗОЛОТА ДОБА ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія Ім’‎я Горація ще в давнину стало символом поетичної слави. Народився майбутній співець Риму в 65 році до н. е. у містечку Венузія (нині Веноза) на півдні Італії. Батько його був рабом, відпущеним на волю. У римській державі вільновідпущеники були людьми другого гатунку. Проте часто вони були освіченішими, ніж римські можновладці. Для того щоб син здобув […]...
5. Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – АНТИЧНІСТЬ Квінт Горацій Флакк – поет “золотого віку” римської літератури, разом з Вергілієм і Овідієм, один з найуславленіших авторів у всій світовій літературі. Його батько був рабом, але отримав волю, римське громадянство та ім’‎я свого господаря – Горацій. Мати хлопчика померла, коли він був дуже малим. Батько хотів дати синові гарну освіту. Після закінчення школи батько […]...
6. ДО МЕЛЬПОМЕНИ – ІЗ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК (ІІІ, 30) Мій пам’ятник стоїть триваліший від міді. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій, Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний; Я не умру цілком: єства мого частина Переживе мене, і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець Ще сходить з дівою в […]...
7. ДО МЕЛЬПОМЕНИ (3, 30) – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК – 8 КЛАС Мій пам’‎ятник стоїть триваліший від міді1. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій, Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний. Я не умру цілком: єства мого частина 1Цільний переклад: рим в оригіналі нема. Переживе мене, і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець1 Пій […]...
8. ДО МЕЛЬПОМЕНИ – Квінт Горацій Флакк (65 – 8 рр. до н. е.) – ЛІТЕРАТУРНИЙ МОНУМЕНТ ГОРАЦІЯ – Античність Мій пам’‎ятник стоїть триваліший від міді. Піднісся він чолом над царські піраміди. Його не сточить дощ уїдливий, гризький, Не звалить налітний північний буревій, Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний. Я не умру цілком: єства мого частина Переживе мене, і від людських сердець Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець1 Ще сходить з дівою в високий Капітолій2. […]...
9. Квінт Горацій Флакк – один із найвидатніших поетів римської літератури. Ода “До Мельпомени” як початок традиції підбиття поетом підсумку свого творчого шляху – ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ – І семестр Мета: ознайомити з біографічними відомостями про Горація; продовжити роботу над виразним читанням; провести літературні паралелі; порівняти вірші Горація, Державша, Пушкіна; розвивати уважність, логічне мислення; виховувати повагу до митців слова. Обладнання: картки з біографією Горація, з текстами віршів Горація, Державіна, Пушкіна. Звів я пам’ятник свій… Горацій ХІД УРОКУ I. Актуалізація опорних знань 1. Літературний диктант 1) […]...
10. КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР – ЛЮДИНА ТА її СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР – ЛЮДИНА ТА її СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ (65-8 pp. до н. е.) Все має міру якусь, повсюди межі є певні… Горацій Горацій – один із найвідоміших поетів не лише римської, а й світової літератури. Отримавши блискучу освіту у двох тодішніх столицях: Римі й Афінах, він чудово знав еллінську […]...
11. Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н. е.). До Мельпомени (Мій пам’‎ятник стоїть. Тема мистецтва і призначення митця утворі. Пам’‎ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку – АНТИЧНІСТЬ Мета: – Навчальна: продовжити ознайомлення з давньогрецькою літературою; ознайомити з біографічними відомостями про Горація та особливостями його творчості; продовжувати роботу над виразним читанням; – Розвивальна: розвивати увагу, уміння слухати й запам’ятовувати; – Виховна: формувати читацький інтерес та виховувати повагу до митців слова. Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування на їх основі вмінь та […]...
12. Квінт Горацій Флакк. До Мельпомени (Мій пам’‎ятник стоїть). Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’‎ятник як символ вічності поезії. Розуміння автором значення свого доробку Мета: ознайомити учнів з поетичним внеском в античну й світову літературу Квінта Горація Флакка; показати взаємозв’‎язок творчості Горація з його світоглядно-естетичними позиціями та політичною ситуацією в Давньому Римі; розкрити роль жанру оди у поетичному спадку Горація; ознайомити учнів з жанрово-смисловою специфікою оди; здійснити цілісний аналіз оди Горація “До Мельпомени”; розвивати навички аналізу віршованих творів та […]...
13. ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА – ІЗ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК (IV, 7) Збігли струмками сніги… Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім вбранні земля, і ріки, що в повідь гриміли, В ложе вертаються знов. Грації 1 й німфи 2, одкинувши шати й серпанки прозорі, Йдуть у веснянім танку… Все на землі перемінне – так кажуть нам роки текучі Й сутінь померклого дня. Тільки повіє весною […]...
14. ПУБЛІИ ВЕРГІЛІЙ МАРОН (70-19 рр. до н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Бюст Вергілія біля входу в його склеп у Неаполі Український поет М. Зеров зауважив, що Вергілій звеличив три речі: кий (знаряддя пастухів у “Буколіках”), плуг (знаряддя землеробів у “Георгіках”) і мідяний шолом (бойовий обладунок вояків у “Енеїді”). Вергілій жив у важкі для Риму часи. Тривала нескінченна громадянська війна, палали лани та села, лилася кров, брат […]...
15. ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Якщо Вергілій і Горацій неначе втілили ідею співпраці поета і влади, то Овідій є символом їхнього конфлікту. Тоді, коли Август зміцнював підмурки Римської держави та відроджував римські чесноти – благочестивість, суворість, стриманість, Овідій політикою не переймався зовсім. Улюбленець долі й багатої молоді, він оспівував кохання. Та справжню славу Овідієві принесла поема “Метаморфози”, де з великою […]...
16. Квінт Горацій Флакк (65 – 8 рр. до н. е.) – ЛІТЕРАТУРНИЙ МОНУМЕНТ ГОРАЦІЯ – Античність Квінт Горацій Флакк (65 – 8 рр. до н. е.) Літературний багаж. У яких вивчених вами творах розкрито тему мистецтва і призначення митця? Видатний класик римської літератури Квінт Горацій Флакк народився 65 р. до н. е. в сім’‎ї вільновідпущеного раба, власника скромного маєтку в римській колонії Венузії. Батько майбутнього поета цілком присвятив себе його вихованню. […]...
17. “Енеїда” – Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – АНТИЧНІСТЬ Заспів 1] Ратні боріння й героя вславляю, що перший із Трої, 2] Долею гнаний, прибув до Італії, в землі лавінські. 3] Довго всевишня по суші і морю ним кидала сила, 4] Бо невблаганна у гніві Юнона була безпощадна. 5] Досить натерпівся він у війні, поки місто поставив, 6] Переселивши у Лацій богів, звідки рід був […]...
18. З “ЕНЕЇДИ” – ПУБЛІЙ ВЕРГІЛІЙ МАРОН (70-19 рр. до н. е.) – ЗОЛОТА ДОБА ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія З РІГВЕДИ Гімн “Космогонія” Буття І небуття тоді не було – Повітря не було й склепіння неба. Що покривало? Де? Що захищало? Була вода? Глибокая безодня? І смерті не було, безсмертя – також, Між днем і ніччю не було відміни, Те дихало саме, одне, без вітру. І більш нічого не було, крім Того. Вкривала пітьма […]...
19. ЖИТТЯ ПОЕТА (Книга IV, елегія X) – ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Любощів ніжний співець, як свій шлях життьовий перейшов я, – Друже-нащадку, тобі повість розкаже моя. Мила вітчизна моя – Сульмон, на джерела багатий; Дев’‎ятдесят туди миль треба від Рима пройти. Там я на світ народивсь, а щоб добре ти рік той затямив, Знай, що однакова смерть консулів стріла тоді1. З діда і прадіда рід наш […]...
20. Оди – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК КНИГА ПЕРША ДО МЕЦЕНАТА Глянь, нащадку ясний давніх володарів, Меценате, хвало й захисте любий мій, Глянь довкіл: багатьом – тільки б у куряві Коней гнати стрімких; вихором-колесом Лиш мету обігнуть – пальмова гілка вже Мчить їх ген, до богів, світу керманичів. Цей – на все йти готов, тільки б до почестей Люд квірітів хисткий втретє […]...
21. МЕТАМОРФОЗИ – ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Чотири покоління людей Перше поріддя було золоте: без бича і спонуки, З власної волі воно Правоту шанувало і Чесність. Кари і страху не знало. Погрозливе слово закону Ще не читалось на мідній таблиці, і люд не страшився Вирок почути судді, без суда і опіки безпечний. Сосни з гірських верховин ще не сходили в діл на […]...
22. Квінт Горацій Флакк – ДАВНЬОРИМСЬКА КУЛЬТУРА ТА ЛІТЕРАТУРА – АНТИЧНІСТЬ – Хрестоматія Видатний римський поет-лірик Квінт Горацій Флакк народився на півдні Апеннінського півострова у невеличкому місті Венузія. Своєї матері він не пам’ятав, вона дуже рано померла. Батько ж майбутнього поета був вільновідпущеником (колишнім рабом). Йому вдалося не лише отримати волю, а й набути статок – маєток біля міста. І хоча рабське походження, за уявленнями того часу, плямувало […]...
23. ЕПОДИ – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК ДО МЕЦЕНАТА На ті, до веж подібні, кораблі ти йдеш Човнами лібурнійськими, Готовий в вічі навіть смерті глянути, Аби лиш – біля Цезаря. А я, хто сонцю радий при тобі лише Й не рад – без тебе, як же я? Чи, як велиш ти, маю жити в спокої,- Та що без тебе спокій той? Чи […]...
24. ДО ПІСОНІВ – ПРО ПОЕТИЧНЕ МИСТЕЦТВО – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК Що, якби шию коня з головою людини надумав Пензлем з’єднати маляр, ще й пір’ям барвистим одіти Ті звідусюди позбирані кусники: зверху обличчя Гарної жінки, внизу ж – подоба лускатої риби, Хто, на цей витвір поглянувши, сміхом не пирснув би, друзі? Вірте, Пісони: точнісінько так виглядатиме й книга, Де ніби в маренні хворого будуть безладно зринати […]...
25. Книга восьма (Щит Енея) – Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – АНТИЧНІСТЬ 608] 3 хмар прибула піднебесних у сяйві божистім Венера, 609] Світла, дари несучи. І як тільки побачила сина 610] В закутку самім долини, за зимними водами річки, 011] Радо йому об’‎явившись, отак промовляє; “Дари ось, 612] Мною обіцяні, маєш, що їх спорудив своїм хистом 613] Мій чоловік, щоб ти не вагався, мій сину, до бою […]...
26. ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА (4, 7) – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК – 8 КЛАС Збігли струмками сніги… Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім убранні земля, і ріки, що в повідь гриміли, В ложе вертаються знов. Грації й німфи, одкинувши шати й серпанки прозорі, Йдуть у веснянім танку… Все на землі перемінне – так кажуть нам роки текучі Й сутінь померклого дня. Тільки повіє весною, і літо уже на […]...
27. “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ВЕРГІЛІЯ. МІФОЛОГІЧНА ОСНОВА ПОЕМИ ВЕРГІЛІЯ “ЕНЕЇДА”. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: коротко ознайомити учнів із історією давньої римської літератури, біографією та творчістю Вергілія, розповісти про зв’язок поеми “Енеїда” з міфами троянського циклу, проаналізувати заспів поеми, поглибити поняття про гекзаметр; розвивати навички підготовки повідомлень, виразного читання, аналізу художнього тексту, вміння визначати віршовий розмір твору; прищеплювати літературний смак, виховувати зацікавленість античною культурою. Обладнання: хрестоматія, тлумачний словник, фотографії […]...
28. Золота доба давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон (70-19 рр. до н. е.). Енеїда (огляд, 1-2 уривки за вибором учителя). Зв’‎язок твору з гомерівським епосом, міфологією. Ідея громадського служіння, утвердження величі держави. Образ Енея та його значення в композиції твору. Образ Рима – АНТИЧНІСТЬ Мета: – Навчальна: розповісти учням про “золоту добу” Октавіана Августа, ознайомити з життям і творчістю Вергілія, з’ясувати походження слова “меценат”; ознайомити з історією створення поеми “Енеїда” та її сюжетом; уміти простежувати зв’язок твору з гомерівським епосом та міфологією; – Розвивальна: продовжити роботу над виразним читанням; розвитком уважності, умінням виступати з повідомленнями; – Виховна: поглиблювати інтерес […]...
29. Доба Тан – “золота доба” в історії Китаю – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – підготовка до ЗНО та ДПА З 618 г. у Китаї розпочалося правління династії Тан, яке тривало майже 300 років. У результаті об’єднання окремих ворогуючих між собою князівств було створено могутню Танську державу. Влада зосереджувалась у руках імператора. Його резиденцією було Чан-ань – місто з мільйонним населенням, куди стікались люди з різних місць. Династія прийшла до влади, придушивши селянські повстання. Отже, […]...
30. XIX століття – Золота доба літератури – РОМАН XIX СТОЛІТТЯ XIX століття – час бурхливого розвитку всіх сфер художньої культури, коли їхні співвідношення й роль зазнали істотних змін. На перший план висувається література, XIX ст. називають її Золотою добою – як за цілою плеядою імен у всіх жанрах, так і за потужним упливом на суспільство. Особливо помітним літературним та суспільним явищем став розвиток роману – […]...
31. Омар Хайям – ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – Хрестоматія Омар Хайям – видатний перський вчений, дослідження якого випередили свій час. Енциклопедичні знання Хайяма вражали сучасників, які називали його Імамом (духовним вождем), Знавцем грецької науки, Доведенням Істини, Царем філософів Сходу і Заходу1. Мусульманська Азія часів Омара Хайяма й економічно, і культурно, і науково значно випереджала Європу. Відкриття Хайяма з математики європейцям вдалося повторити лише в […]...
32. Омар Хайям (1048-1122) – Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Омар Хайям народився у місті Нішапурі – одному з головних культурних центрів стародавнього Ірану. Дату народження поета змогли встановити лише недавно, розшифрувавши його гороскоп. Припускають, що гороскоп міг бути складений самим Омаром Хайямом, бо він захоплювався астрологією. Роки його навчання і мандрувань минали у різних містах Хорасану і Мавераннахру – Нішапурі, Самарканді, Бухарі, Гераті, Балхі, […]...
33. ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – Хрестоматія Персько-таджицька література – це література споріднених іранських народів (персів), яка зародилася наприкінці VIII і розвивалася до XVI століття. У той період всі іранські народи користувалися спільною літературною мовою – фарсі. Зараз найбільше представників іранських народів проживає в Ірані (стара назва – Персія) і Таджикистані. Кожна з цих країн має свою сучасну мову (в Ірані її […]...
34. Омар Хайям (1048 – після 1122) – ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – ЛІТЕРАТУРА СХОДУ VIII-XV СТОЛІТЬ Омар Хайям – вчений, дослідження якого на цілі сторіччя випередили свій час. Енциклопедичні знання Хайяма вражали сучасників, які називали його Імамом (духовним вождем), Знавцем грецької науки, Доведенням Істини, Царем філософів Сходу і Заходу1. Мусульманська Азія часів Омара Хайяма й економічно, і культурно, і науково значно випереджала Європу. Відкриття Хайяма з математики європейцям вдалося повторити лише […]...
35. Данте Аліг’єрі – Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Суворий Дант, вигнанець флорентійський, стає із темряви часів середньовічних. Леся Українка Гюстав Доре “Данте Аліг’‎єрі” Кінець Середньовіччя знаменний тим, що людина стала більше вірити у себе. Цікавість до навколишнього світу збіглася з інтересом до античної культури – періоду розквіту мистецтв, науки, розвитку держави. Мислителі прагнули відродити античну культуру, наслідувати її. З кінця XV ст. таких […]...
36. Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Персько-таджицька лірика зародилася в кінці VIII ст. і розвивалася до XVI ст. Літературною мовою була мова фарсі. Поетична спадщина народів середньовічного Сходу досі вражає своїми ліричними й філософськими творами. Східні митці творили самобутні й оригінальні за формою зразки поетичного мистецтва. Особливо приваблювали східні форми лірики. В основу системи віршування, запозиченої в арабів, було покладено чергування […]...
37. ОМАР ХАЙЯМ (близько 1048 – після 1122) – ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – Хрестоматія Дата і місце народження Омара дайма оповиті легендами і достеменно невідомі. Вірогідно, що Хайям народився 18 травня 1048 року. Згідно з більшістю джерел, народився він у місті Нішапур, де й розташована його могила. Ніша – пур – одне з головних культурних центрів стародавнього Ірану. Ім’‎я Хайяма в різних рукописах перекладалося по-різному. У найбільш повній формі […]...
38. РУБАЇ – Омар Хайям (1048 – після 1122) – ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – ЛІТЕРАТУРА СХОДУ VIII-XV СТОЛІТЬ 1 Коли у небуття і ймення наше кане, Не згасне сонечко на небі полум’‎яне. Нас не було, та світ не був від того гірший; Він не погіршає й тоді, як нас не стане. 2 Всі таємниці пильно зберігай, Щоб не дізнався нелюд і шахрай. І зваж: як з іншими ти поведешся, Того від інших і […]...
39. Пісня про Роланда (із скороченнями) – Омар Хайям (1048-1122) – Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Король наш Карл, великий імператор, Сім довгих літ в Іспанії провів. Гористий край здобув він аж до моря,- Нема вже замка, щоб йому не здався, В руїнах всі міста і їхні мури, Крім Сарагоси на верху гори. Король Марсілій править там невірний, Мухмеду служить, Аполліна молить, – Та не минуть йому за те біди. Король […]...
40. РУБАЇ – ОМАР ХАЙЯМ (близько 1048 – після 1122) – ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – Хрестоматія Героїчні епоси давніх народів – грецькі “Іліада” та “Одіссея”, індійські “Магабгарата” і “Рамаяна”, слов’‎янські билини і юнацькі пісні, іспанська “Пісня про мого Сіда”, німецька “Пісня про Нібелунгів” тощо – пройняті ідеєю захисту рідного краю від ворогів, вірою в те, що народ здатний подолати заради захисту батьківщини будь-які випробування. Герої цих епосів – могутні богатирі, доблесні […]...