ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН (43 р. до н. е. – бл. 18 р. н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Якщо Вергілій і Горацій неначе втілили ідею співпраці поета і влади, то Овідій є символом їхнього конфлікту. Тоді, коли Август зміцнював підмурки Римської держави та відроджував римські чесноти – благочестивість, суворість, стриманість, Овідій політикою не переймався зовсім. Улюбленець долі й багатої молоді, він оспівував кохання. Та справжню славу Овідієві принесла поема “Метаморфози”, де з великою художньою силою відтворені міфологічні сюжети.
Минали роки, Овідій вдало одружився і став належати донайвищих верств Риму. Здавалося б, він якраз вийшов із небезпечної зони, припинивши дратувати Августа незалежною поведінкою. Тим більше що в “Метаморфозах” є елегантна присвята Октавіану. Та не так сталося, як гадалося. Август наказав йому негайно покинути столицю і їхати в заслання аж на далеку окраїну Римської імперії, у Дакію (нині Румунія), до Том. Даремно ридала й непритомніла дружина під час його блискавичних проводів. Не допомогли ані численні клопотання друзів, ані постійні прохання самого поета, і навіть смерть Октавіана. Згодом, уже в засланні, у своїх останніх віршах із промовистою назвою “Сумні елегії”, він запитував: “Нащо на муки мені край цей відкрито сумний?” Причина заслання не розгадана й досі. Та й узагалі ця історія – одна з найзагадковіших у царині світової літератури.
А ось те, що Овідій один із найвидатніших поетів світу, ні для кого не загадка. І глибоко символічно, що “золота доба” римської культури закінчилася смертю не Августа (14 р.), а Овідія (18 р.). Нині в туристичних довідниках можна прочитати, що Овідія поховано в румунській Констанці. Але щодо цього існує низка легенд.
1. Про які традиції життя стародавніх римлян можемо ми дізнатися з оди Горація?
2. Як ви розумієте вислів “Вперше скласти зумів по-італійському еолійські пісні”? У чому бачить Горацій свою заслугу “поміж потомками”?
3. Про який пам’ятник ідеться в оді “До Мельпомени”? Як мотив підведення митцем підсумку творчого життя, започаткований Горацієм,
Трансформувався у вірші М. Рильського?
4. Чому мотив нетлінності мистецтва, поезії, започаткований Горацієм, привабив велику кількість поетів?
ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ
Статуя Овідія в Констанці
Завдяки Овідію елегією почали називати вірш задумливого сумного характеру. Давні греки цим терміном визначали не зміст, а форму – все, що написане елегійним двовіршем.
За однією з них, із його ім’ям пов’язана назва українського міста Овідіополь (Овідій + грецьк. поліс (місто) = місто Овідія). Мовляв, після просування Російської імперії на південь (XIX ст.) якийсь офіцер знайшов старовинний надгробок із написом “Овідій”. Там заклали фортецю, а згодом виросло місто. Можливо, це вигадка, можливо – дійсність (у реальність Трої теж спочатку не вірили). Та головне не те, де Овідій похований, а існування численних легенд про місце його поховання. Подібно до цього сім еллінських міст сперечалися, у якому з них народився Гомер. В обох випадках така множинність версій свідчить про надзвичайну популярність, славу поетів. Тож Овідій не помилився, написавши в кінці : Per saecula omnia vivam (“Я буду жити у віках”).
Поема “Метаморфози” (“Перетворення”) – найвідоміший твір Овідія. Саме тоді поет досягнув піку своєї художньої майстерності. Поема містить близько 250 міфологічних і фольклорних сказань про перетворення людей на тварин, рослини, сузір’я, зокрема: народження людей із каміння після потопу; перетворення німфи Дафни, що тікає від Аполлона, на лаврове дерево; перетворення на золото всього, чого торкнеться цар Мідас; перетворення мисливця Актеона на оленя (якого потім роздерли собаки) після того, як він випадково бачить купання богині-мисливиці Діани; перетворення Цезаря на комету (з небес він дивиться на Августа); перетворення ткалі Арахни на павука за те, що вона наважилася змагатися у майстерності з Афіною Палладою та ін. За глибиною осягнення античної міфології та довершеністю її втілення у поетичній формі Овідію немає рівних.
“Метаморфози” не раз ставали джерелом натхнення для багатьох художників і поетів, а всі наступні твори про перевтілення зазвичай називали метаморфозами.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)