До Мельпомени (ІІІ, 30) – Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – АНТИЧНІСТЬ

Мій пам’‎ятник стоїть триваліший від міді.

Піднісся він чолом над царські піраміди.

Його не сточить дощ уїдливий, гризький,

Не звалить нелітний північний буревій,

Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний;

Я не умру цілком: єства мого частина

Переживе мене, і від людських сердець

Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець

Ще сходить з дівою в високий Капітолій.

І де шумить Авфід в нестриманій сваволі,

І де казковий Давн ратайський люд судив,-

Скрізь говоритимуть, що син простих батьків,

Я перший положив на італійську міру

Еллади давній спів. Так не таїсь від миру,

І лавром, що зростив святий дельфійський гай,

О Мельпомено, ти чоло моє звінчай.

Переклад Миколи Зерова

Український контекст

Микола Зеров (1890-1938)

До Мельпомени (ІІІ, 30)   Квінт Горацій Флакк (65 8 рр. до н. е.)   ЗОЛОТА ДОБА ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ   АНТИЧНІСТЬ

Визначний літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, “лідер “неокласиків”, майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії Микола Костянтинович Зеров народився в м. Зінькові на Полтавщині 14 (26 за новим стилем) квітня 1890 року.

Микола Зеров навчався в Охтирській та Київських гімназіях, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. До 1917 року вчителював у Злотонільській, а з 1917 – в 2 Київській гімназії. Водночас брав активну участь в українському літературному житті. Упродовж 1920-их років був професором літератури в Київському університеті, співробітником Академії наук, редактором багатьох книжкових видань.

У 1935 році був висланий в легендарно-страхітливий концтабір на Соловки. Та в умовах жорстокого режиму, голоду, холоду й виснаження фізичною працею, – далі писав сонети і далі працював над перекладами Вергілієвої “Енеїди”. Вістки про нього загубились серед масових розстрілів, що таємно відбувались у концтаборах СРСР в 1937-38 роках.

Примітки

Мельпомена – муза трагедії або взагалі поезії.

Дави – міфічний владар Aпyлії.

Авкілон – північний вітер.

Понтифік-жрець – верховний жрець, за життя Горація – Октавіян.

Еолійські пісні – давньогрецькі ліричні жанри.

Дельфи – місто, де був розміщений храм Апполона (Феба).

До Мельпомени (ІІІ, 30)

Звій я пам’ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка,

Вищий од пірамід царських, простоїть він.

Дощ його не роз’‎їсть, не сколихне взимі,

Впавши в лють, Аквілон; низка років стрімких-

Часу біг коловші – в прах не зітре його.

Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу

Частка краща моя. Поміж потомками

Буду в славі цвісти, поки з Весталкою

Йтиме понтифік-жрець до Капітолію.

Там, де Авфід бурлить, де рільникам колись

Давн за владаря був серед полів сухих, –

Будуть знати, що й – славний з убогого –

Вперше скласти зумів по-італійському

Еолійські пісні. Горда по праву будь,

Мельпомено, й звінчай, мило всміхаючись,

Лавром сонячних Дельф нині й моє чоло.

Переклад Андрія Содомори

Працюємо з текстом

1. Про що йдеться в оді “До Мельпомени”?

2. Назвіть провідну думку твору “До Мельпомени”.

3. Виразно прочитайте оду в перекладах М. Зерова та А. Содомори

4. Поясніть рядки оди “До Мельпомени”? і двох різних перекладачів: “Звів

Я пам’ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка..” і “Мій пам’ятник стоїть триваліший від міді”.

5. Доведіть, що твір Горація “До Мельпомени” є одою.

6. Як ви розумієте призначення поезії?

7. Як розкриває поет тему мистецтва і призначення митця у творі “До Мельпомени”?

8. Які художні образи допомагають розкрити основну думку твору?

9. Спираючись на знання оди Горація “До Мельпомени”, висловіть свої мір

Кування на тему: “Призначення мистецтва в житті людини”

10. Що намагався сказати Горацій в своїй оді, на які роздуми налаштувати?

11. Уявіть, що ви тримаєте в руках давній сувій з текстом оди Горація “До Мельпомени”. Поясніть, які відчуття у вас виникли.

Індивідуальне завдання

Спробуйте створити сенкан (діаманту) до творчості Горація.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

До Мельпомени (ІІІ, 30) – Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н. е.) – “ЗОЛОТА ДОБА” ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ – АНТИЧНІСТЬ