ЗІ ЗБІРКИ МІЙ ІЗМАРАГД ЛЕГЕНДА ПРО ВІЧНЕ ЖИТТЯ – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ
Вірш входить до циклу “Легенди” зі збірки “Мій Ізмарагд”. Це філософський твір про зміст людського життя.
Сюжет “Легенди про вічне життя” розвивається стрімко. Спочатку – згадка про Олександра Македонського, одного з найбільших правителів давнього світу, який “раював” у Вавилоні. Далі сюжет фокусується на побожному аскеті, який молитвами заслужив у богині золотистий горіх – священний дарунок, котрий може забезпечити вічне життя. Проте після роздумів аскет вважає своє бажання безумним і гріховним, тож вирішує передати горіх Олександру Македонському, щоб той став “богорівним”. Проте цей могутній завойовник, як звичайнісінька людина, засліплений коханням до чарівної персіянки Роксани, котра, відчуває правитель, багато що приховує від нього. Цар віддає священний горіх дівчині, яка кохає генерала Птолемея без взаємності. А той передає дар куртизанці, котра мила його серцю. Нарешті горіх безсмертя потрапляє знову до отруєного Роксаною Олександра: його приносить куртизанка, бажаючи не лише врятувати володаря, а й подарувати йому вічне життя, бо вона його щиро кохає. Але Македонський відмовляється вдруге від чудодійного горіха, кидає його у вогонь й помирає. Сюжетне коло таким чином замкнулося: горіх нікому не приніс вічного життя. Чому? Бо в кожного з героїв – царя, персіянки, генерала, куртизанки – життя пролітало без кохання, кохання взаємного, щирого, сердечного. Натомість у ньому навіть в інтимних стосунках панували обман, подвійні стандарти, зрадливість і нещирість.
А без щастя, без віри й любові внутрі
Вічно жить – се горіть вік у вік на кострі!
Філософський зміст цього твору підкреслюється назвою – легенда. Нагадаємо: це казково-фантастична оповідь про незвичайні події, які сприймаються як достовірні. Відповідно через легендарний зміст узагальнюються важливі для людини проблеми: життя і смерть, матеріальне й духовне. Для кожного з героїв випробуванням на справжність є кохання, але у світі фальші й нечесності воно облудне. Навіть багатства всього світу не принесуть щастя, бо жодна сила не змусить любити людину, яка не мила. З великою гіркотою звучать слова Олександра: “А любов – то брехня!”. Золотистий горіх безсмертя, мандруючи з рук у руки, нікому не приносить щастя й заспокоєння. Вічне життя без щирої і правдивої любові не варте нічого – стверджує автор.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Чому ніхто не наважився скористатися подарунком богині?
2. Проаналізуйте проблематику “Легенди про вічне життя”.
3. Чи мотиви “Легенди про вічне життя” перегукуються з мотивами збірки “Зів’яле листя”? Свою точку зору аргументуйте.
Літературознавчі координати
Філософська лірика – роздум, розмірковування про всезагальні основи й закономірності буття. Цей різновид поезії художньо реалізується як емоційне переживання універсальних проблем, пов’язаних з людиною і світом (людина – соціум – нація, людина – культура, людина – природа, людина – Бог). Наприклад, “Сад божественних пісень” Григорія Сковороди, “Давидові псалми” Тараса Шевченка.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)