ГІМН (1880) – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ
Замість пролога
Вічний революціонер –
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю, –
Він живе, він ще не вмер.
Ні попівськії тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.
Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.
І простується, міцніє,
І спішить туди, де дніє;
Словом сильним, мов трубою,
Міліони зве з собою, –
Міліони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.
Голос духа чути скрізь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремісницьких,
По місцях недолі й сліз.
І де тільки він роздасться,
Щезнуть сльози, сум, нещастя,
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувати,
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.
Вічний революціонер –
Дух, наука, думка, воля –
Не уступить пітьмі поля,
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавина,
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?





Related posts:
- Гімн – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, шастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще жиле! Хоч від тисяч […]...
- ЗІ ЗБІРКИ З ВЕРШИН І НИЗИН ГІМН (ЗАМІСТЬ ПРОЛОГА) – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Гімн” (“Замість пролога”) – один з найвідоміших творів І. Франка, ним розпочинається збірка “З вершин і низин” і водночас цикл “De profundis” (“З глибин”), перший цикл цієї збірки. Написана поезія в 1880 р., а вперше надрукована в польській газеті в 1882 р. Вона створена в час, коли поет був ув’язнений. Літературознавчі координати Гімн – урочиста […]...
- Гімн – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Вічний революцьонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та […]...
- ГІМН – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч […]...
- Збірка З вершин і низин – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Лірика збірки “З вершин і низин”. Збірка “З вершин і низин”, що побачила світ у 1887 р. (друге, більш повне видання вийшло друком у 1893 р.), стала в духовному житті України явищем, співмірним із “Кобзарем” Т. Шевченка. Саме ця книжка поезій засвідчила прихід у літературу мужнього поета-громадянина й митця-новатора з індивідуальним стилем. Збірка складається з […]...
- МОЙСЕЙ – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Сторін створення. У серпні 1904 р. І. Франко відвідав Італію. Редактор одного із часописів прохав його написати про подорожні враження, зокрема про скульптуру Мікеланджело “Мойсей” у Римі. Статуя справила на поета надзвичайне враження. Проте газетна стаття не була написана, а в 1905 р. з’явилася окремою книгою поема “Мойсей” – вершина творчості І. Франка. Ідейно-тематичні домінанти. […]...
- ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ… – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Цей вірш – справжня перлина не лише української, а й світової поезії. Здається, що його особливу атмосферу – світлого й сумного кохання водночас – творить уже сама інтонація, яка заколисує, навіює якісь дуже потаємні власні спогади… Проте це не так. Адже саме через словесну тканину цього неперевершеного вірша виявляється його основний мотив – вічної й […]...
- ВЧИТИСЯ ЛЕГКО! – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ ЯК УПІЗНАТИ СОНЕТ? Як серед різноманіття ліричних творів виявити сонет? Для цього варто пам’ятати про його формальні ознаки: сонет – це 14 рядків, розбитих на дві чотирирядкові й дві трирядкові строфи. Є ще один маркер цього канонічного (тобто такого, що твориться за єдиним зразком) твору: сонет традиційно пишеться 5-стопним ямбом. Щоб пересвідчитися в цьому, звернімося […]...
- Мойсей – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки (Уривки1) Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 …Нам пора для України жить. Іван Франко Іван Франко поряд з Тарасом Шевченком і Лесею Українкою увійшов у світову літературу як геній українського письменства. Усі вони – яскраві індивідуальності і в житті, й у творчості. Так, Франко – оригінальний поет, прозаїк, драматург, перекладач-поліглот, знавець 14 мов. Він відомий […]...
- Легенда про вічне життя – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки 1 Олександер Великий весь світ звоював І отеє в Вавілоні мов бог раював. А побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив. Наче сонце, що разом прогонює тьму, Так богиня в опівніч явилась йому. Прихилилась і мовить: “Мій вірний слуго, Чим тебе вдовольнить? Чи бажаєш чого?” Аскет мовить: “Хоч яке се […]...
- Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Іван Франко (1856-1916) Іван Франко (Михайло Жук, 1925) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. “Но дні моїх спогадів,- зізнавався письменник,- і досі горить маленький, але міцний огонь. Це огонь […]...
- Теорія літератури. Терцина – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Терцина – строфа з трьох рядків п’ятистопового ямба, у якій середній рядок римується з крайніми (першим і третім) рядками наступної строфи. Завершується твір, написаний терцинами, окремим рядком, що римується з другим рядком попередньої строфи. Уперше використав терцинну строфіку Данте в “Божественній комедії”. Відтоді терцинами прийнято висловлювати зазвичай певні символічно-таємничі, концептуальні ідеї. Пролог пройнятий таким же […]...
- Сойчине крило – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Із записок відлюдька (Уривки1) Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний пам’ятковий день. І я надумав стрітити його незвичайно, празнично. Ха, ха, ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. […]...
- Легенда про вічне життя – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ І Олександер Великий весь світ звоював І отеє в Вавілоні мов бог раював. А побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив. Наче сонце, що разом прогонює тьму, Так богиня в опівніч явилась йому. Прихилилась і мовить: “Мій вірний слуго, Чим тебе вдоволить? Чи бажаєш чого?” Аскет мовить: “Хоч яке се […]...
- Мойсей – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Пролог Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- Сікстпинська Мадонна – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти? Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів, перед тобою клонюсь тоже. О Возі, духах мож ся […]...
- Філософська поема Мойсей – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки ХУДОЖНІЙ ЗАДУМ У 1904 році І. Франко побував в Італії. Його вразила скульптура біблійного пророка Мойсея, створена видатним Мікеланджело. Споглядання одного з шедеврів світового мистецтва та навіяні ним роздуми підказали поетові філософський шлях художнього пошуку. Вплинули на нього й революційні події 1905 року – вони засвідчили гостру потребу змін у житті українців. Роботу над поемою […]...
- Скорочено – ГІМН – ІВАН ФРАНКО – 10 КЛАС Вічний революцьонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, […]...
- Збірка МІЙ ІЗМАРАГД – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Філософські роздуми про безсмертя Поема “Легенда про вічне життя” увійшла до збірки І. Франка “Мій Ізмарагд” (1898). Пояснюючи назву, автор писав: “Ізмарагдом” звався в старій Русі збірник статей та притч, почасти оригінальних, а почасти повибираних із грецьких писань отців церкви, підібраних так, щоби цілість становила неначе повний курс практичної християнської моралі”. Письменник скомпонував свій “Ізмарагд”, […]...
- Теорія літератури. Сонет – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Соне́т – це ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів (катренів) із перехресним римуванням і двох тривіршів з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед. У сонеті перший вірш містить тезу, другий – антитезу, а тривірші – синтез, так званий сонетний замок, що завершується переважно чотирнадцятим рядком. Припускають, що […]...
- Ой ти, дівчино, з горіха зерня – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки * * * Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх […]...
- Чого являєшся мені – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки * * * Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В життю ти мною згордувала, Моє […]...
- СИКСТИНСЬКА МАДОННА (1881) – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий2 блиском твої красоти? 1Дисиде́нт – інакодумець, який виступає проти панівного в країні політичного ладу. 2Неткну́тий – незачеплений, незаворожений, байдужий. Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, […]...
- Сойчине крило – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Із записок відлюдка Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний памятковий день. Іч надумав стрітити його незвичайно, празнично. Ха-ха-ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. Звуки фортеп’яна. Хор, пісні, […]...
- Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Титан духу і думки Іван ФРАНКО (1856-1916) ■ Іван Франко (Михайло Жук, 1925) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. “На дні моїх спогадів,- зізнавався письменник,- і досі горить маленький, […]...
- Сікстинська мадонна – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти? Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів, перед тобою клонюсь тоже. О бозі, духах мож ся […]...
- На шляху боротьби (Каменярі) – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поет написав “Каменярів” у 1878 році. Того ж року твір вийшов в альманасі “Дзвін”, а згодом потрапив до збірки “З вершин і низин”. Вірш має форму сновидіння (“Я бачив дивний сон…”). У такий спосіб автор посилив художню умовність зображуваної картини. Він відзначив, що у творі представлено “алегоричний образ громади працівників…”. Алегорія, або інакомовлення, передбачає наявність […]...
- Новела СОЙЧИНЕ КРИЛО – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Прозова творчість І. Франка Прозова творчість І. Франка вражає своїм масштабом. Він є автором багатьох романів, повістей, оповідань, новел і нарисів. Прозаїк порушував різні теми: соціальні, історичні, особистісні. Починав із реалізму: зображував громадські конфлікти, змальовував переважно звичайних людей. Згодом його захопили ідеї засновника натуралізму Е. Золя. В одній із критичних статей І. Франко писав: “Роман, […]...
- Чого являєшся мені?.. – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, […]...
- Кохання без надії – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У поезії “Чого являєшся мені…” химерним чином переплелися сон і реальність. Та й монолог героя уривчастий, дещо хаотично організований, що виказує його граничне, майже хворобливе нервове напруження. Він у полоні сильних почуттів, що лиш виснажують і викликають сердечний біль. Уява охопленого пристрастю героя породжує уві сні жаданий образ, а зболіле серце прагне хоча б найменшого […]...
- ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ ІВАНА ФРАНКА – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ 1. Образ “вічного революціонера” в поезії І. Франка “Гімн” уособлює А вільнодумство героя-бунтаря Б прагнення народу до освіченості В соратників І. Франка в боротьбі Г вічне прагнення людини до щастя й волі 2. Установіть відповідність між твором та уривком із нього. 1 “Легенда про вічне життя” 2 “Чого являєшся мені…” 3 “Сікстинська мадонна” 4 “Гімн” […]...
- Краса материнства – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Материнство належить до світових, або вічних, тем. До цієї теми зверталися художники, скульптори, музиканти, письменники. Жіночий ідеал часто розкривався через образ Богородиці. Цей образ неодноразово осмислювала давня українська література. Ушанування Богородиці стало частиною української народної традиції. Материнство є наскрізним мотивом поезії Т. Шевченка. Автор збірки “З вершин і низин” теж працював над розкриттям вічної теми. […]...
- Сойчине крило – ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ Новела “Сойчине крило” починається зі знайомства з головним героєм, який у передноворічний час замислюється про минулі роки. Життєвим кредо Хоми є “Жити для себе самого, з самим собою, самому в собії” Це ніби втеча від самого себе, створення ілюзорного світу, плекання власного зовні спокійного самотнього середовища. Хома хотів би зустріти свято спокійно, але повільний хід […]...
- Знайомство здалеку і зблизька – ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ 27 серпня 1856 – 28 травня 1916 Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів. Іван Франко Після Шевченка не було в нас такої постаті… Шевченко і Франко – це насправді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові… Олесь Гончар […]...
- Драматургія Івана Франка – ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ До театру й драматургії Іван Франко виявляв інтерес із гімназійних часів. Коли до Дрогобича приїздив театр О. Бачинського, хлопець із неабияким інтересом знайомився з невеличким репертуаром мандрівної трупи. Підліток, затамувавши подих, стежив за грою акторів. Його хвилювали емоції, що вирували на сцені, а після закінчення вистави він ще довго відчував післясмак вражень, отриманих у театрі. […]...
- ГIМН – ІВАН ФРАНКО Замiсть пролога Вiчний революцйонер – Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн ще живе! Хоч вiд тисяч лiт […]...
- Короткий переказ – Гімн – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Вічний революцьонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю. Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані. Ні гармати лаштовані. Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” – ІІІ варіант – 10 клас – ІВАН ФРАНКО І. Франко – це видатний діяч нашої культури. З уроків літератури ми знаємо, що він писав поезії та прозу (оповідання, повісті), але був не тільки письменником, але й літературознавцем, критиком і активним суспільним діячем. Ці сфери діяльності, звичайно, вплинули і на його літературну творчість. Зокрема, він був учасником соціально-демократичного руху, а отже, захоплювався ідеєю революції, […]...
- Франко-перекладач – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Художній переклад – це максимально наближене відтворення літературного тексту іншою мовою з дотриманням головних особливостей оригіналу. Британська енциклопедія трактує професію літературного перекладача не як науку, а як мистецтво, отже, визнає перекладача рівноправним співавтором твору. Переклад неможливий без втрат і певних деформацій. Зі староіталійської мови навіть походить фразеологізм: “Traduttore, traditore!” – що означає: “Перекладач – зрадник”. […]...