Збірка ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст

Співець “кохання і настроїв”

Збірка “Зів’яле листя” відчутно збагатила мотиви Франкової творчості. Молодший сучасник автора М. Коцюбинський після виходу книги навіть вагався, кому ж в особі І. Франка віддати перевагу: “…поетові боротьби чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв”.

■ Ілюстрації до збірки І. Франка “Зів’яле листя” (Андрій Чебикін, 2006)

І. Франко видав “Зів’яле листя” в 1896 році, але перед цим дуже довго, майже десять років, писав свої твори й готував їх до виходу у світ. Вони багато в чому автобіографічні, бо віддзеркалюють історію почуттів самого автора.

Біографи згадували про трьох жінок, у яких у різний час І. Франко був закоханий. Якраз про це його поезія “Тричі мені являлася любов”. Першим було ще юнацьке захоплення дочкою священика Ольгою Рошкевич. Удруге поет закохався в сестру свого гімназійного товариша Юзефу Дзвонковську, яка рано пішла з життя через сухоти. Третім, але невзаємним, було кохання І. Франка до польки Целіни Журовської. Сам поет не бажав коментувати можливу автобіографічність своєї поезії: “Давати ключ до пояснення поодиноких із тих віршів не бачу потреби; мені здається, що й без автобіографічного ключа вони мають самостійне літературне значення”. У підзаголовку І. Франко визначив свої поезії як “ліричну драму”, а в передньому слові згадав, що основою збірки став щоденник його приятеля, який покінчив життя самогубством.

Приховування авторства – відомий літературний прийом, “літературна фікція”, як писав сам поет. Це давало йому змогу дистанціюватися від переживань: вистражданий “людський документ” перетворити на книжне, суто літературне явище. До речі, міркуючи, чи варто публікувати “щоденник самогубця”, автор висловив і таке сподівання: “Може, образ мук і горя хорої душі вздоровить деяку хору душу в нашій суспільності?”.

“Зів’яле листя” складається з авторської передмови та трьох частин, або “жмутків”. Назва одразу ж налаштовує на певне емоційне сприйняття ліричної драми. Зосередившись на одній темі, автор майстерно варіює її, вдається до її деталізації та нюансування.

Надія на взаємність водночас із тим відчай, розчарування, розпач – такі емоційні стани переважають. Ліричному герою властиві зміни настрою, емоційні підйоми і спади, тривожні передчуття, іноді надмірне піднесення аж до афектації.

І в цьому насправді немає нічого дивного, адже збірку, відповідно до авторського задуму, навмисне стилізовано під “щоденник самогубця”.

Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність

1. Коли вийшла збірка “Зів’яле листя”?

2. Яким є провідний мотив збірки?

3. Чи мають твори збірки автобіографічну основу?

4. Чому автор подав збірку як “щоденник самогубця”?

5. Яким є підзаголовок збірки?

6. Скільки частин у збірці? Як автор назвав ці частини?

7. Які емоції переважають у душі ліричного героя збірки?

Виявляємо обізнаність у сфері культури

8. За серію ілюстрацій до збірки “Зів’яле листя” народний художник України Андрій Чебикін здобув звання лауреата Національної премії України імені Т. Шевченка. Розгляньте ілюстрації художника на с. 84. Яке враження вони на вас справили? Які особливості поетичного світу збірки І. Франка відтворив художник?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Збірка ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст