Сікстпинська Мадонна – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки
Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
О Возі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя – не казка, ні!
І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно – тут, на полотні.
1881
Виявляємо літературну компетентність, обізнаність у сфері культури
1. Хто втілює ідеал материнства в християнській традиції?
2. Наведіть приклади використання цього образу в ліричній поезії італійських поетів доби Відродження.
3. Хто зі світових майстрів слова писав сонети?
4. У чому своєрідність віршової та строфічної організації сонета?
5. Пригадайте, який за будовою сонет використовував Франческо Петрарка. Яку строфічну організацію мали сонети Вільяма Шекспіра?
6. Коли сонет засвоїли українські поети?
7 Які українські автори писали сонети?
8. Поміркуйте, що привабило І. Франка в картині Рафаеля Санті?
9. Поміркуйте, чому поетичні роздуми про минуще й вічне І. Франко втілив у форму сонета. Як розвивається авторська думка в “Сікстинській Мадонні”? Обгрунтуйте свої міркування.
Виявляємо обізнаність у сфері культури
10. “Сікстинська Мадонна” Рафаеля – картина, що була створена для церкви монастиря святого Сікста в П’яченці, зараз зберігається в Дрезденській картинній галереї. Це величезне полотно завбільшки приблизно два на два з половиною метри. Уважно роздивіться картину на ілюстрації (с. 77). Які деталі ви помітили? Що вас найбільше вражає на цій картині?
Виявляємо творчі здібності
11. Напишіть есе на тему “Роздуми про вічність краси в сонеті “Сікстинська Мадонна”.
СПІВЕЦЬ “КОХАННЯ І НАСТРОЇВ”
Збірка “Зів’яле листя” відчутно збагатила мотиви Франкової творчості. Молодший сучасник автора М. Коцюбинський після виходу книги навіть вагався, кому ж в особі І. Франка віддати перевагу: “…поетові боротьби чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв”.
І. Франко видав “Зів’яле листя” в 1896 році, але перед цим дуже довго, майже десять років, писав свої твори й готував їх до виходу у світ. Вони багато в чому автобіографічні, бо віддзеркалюють історію почуттів самого автора.
Біографи згадували про трьох жінок, у яких у різний час І. Франко був закоханий. Якраз про це його поезія “Тричі мені являлася любов”. Першим було ще юнацьке захоплення дочкою священика Ольгою Рошкевич. Удруге поет закохався в сестру свого гімназійного товариша Юзефу Дзвонковську, яка рано пішла з життя через сухоти. Третім, але невзаємним, було кохання І. Франка до польки Целіни Журовської. Сам поет не бажав коментувати можливу автобіографічність своєї поезії: “Давати ключ до пояснення поодиноких із тих віршів не бачу потреби; мені здається, що й без автобіографічного ключа вони мають самостійне літературне значення”.
У підзаголовку І. Франко визначив свої поезії як “ліричну драму”, а в передньому слові згадав, що основою збірки став щоденник його приятеля, який покінчив життя самогубством.
Приховування авторства – відомий літературний прийом, “літературна фікція”, як писав сам поет. Це дозволяло йому дистанціюватися від переживань: вистражданий “людський документ” перетворити на книжне, суто літературне явище. До речі, міркуючи, чи варто публікувати “щоденник самогубця”, автор висловив і таке сподівання: “Може, образ мук і горя хорої душі вздоровить деяку хору душу в нашій суспільності?”.
“Зів’яле листя” складається з авторської передмови та трьох частин, або “жмутків”. Назва одразу ж налаштовує на певне емоційне сприйняття ліричної драми. Зосередившись на одній темі, автор майстерно варіює її, вдається до її деталізації та нюансування.
Надія на взаємність та водночас відчай, розчарування, розпач – такі емоційні стани переважають. Ліричному герою властиві зміни настрою, емоційні підйоми і спади, тривожні передчуття, іноді надмірне піднесення аж до афектації. І в цьому насправді немає нічого дивного, адже збірку, відповідно до авторського задуму, навмисне стилізовано під “щоденник самогубця”.
Зів’яле листя (Андрій Чебикін, 2006)
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність
1. Коли вийшла збірка “Зів’яле листя”?
2. Які мотиви у ній звучать?
3. Чи мають твори збірки автобіографічну основу?
4. Чому автор подав збірку як “щоденник самогубця”?
5. Яким є підзаголовок збірки?
6. Скільки частин у збірці? Як автор назвав ці частини?
7. Які емоції переважають у душі ліричного героя збірки?
НА НАРОДНІЙ ОСНОВІ
У “Зів’ялому листі” І. Франко використав художній досвід українського фольклору. Його вірш “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…” перегукується з народною ліричною піснею “Ой ти, дівчино, горда та пишна”.
Не лише зовнішня краса гордої дівчини, але і її незалежний характер (“серденько – колюче терня”) зображені автором у фольклорному дусі. Вплив народної пісні надав монологу ліричного героя, збентеженого байдужістю коханої, м’якого ліризму й простоти.
Українська дівчина (Володимир Маковський, 1879)
Ефект душевності досягається завдяки використанню слів у зменшено-пестливих формах (“серденько”, “устонька”) та деяких фольклорних порівнянь.
Зовнішність і вдачу дівчини ліричний герой сприймає суб’єктивно, відповідно до власних емоційних реакцій, які узагальнюються, осмислюються в останніх, сповнених драматизму рядках: “Тебе видаючи, любити мушу / Тебе кохаючи, загублю душу”. Твір сприймається як зізнання героя, котрий перебуває в полоні сердечних почуттів і щирим словом намагається здобути прихильність неприступної обраниці.
Фольклорні впливи та авторський талант забезпечили інтерес читачів до цієї поезії. Покладена на музику відомим композитором А. Кос-Анатольським, вона стала народною піснею.
Читацький практикум
(2 votes, average: 4.00 out of 5)