Краса материнства – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст
Материнство належить до світових, або вічних, тем. До цієї теми зверталися художники, скульптори, музиканти, письменники. Жіночий ідеал часто розкривався через образ Богородиці. Цей образ неодноразово осмислювала давня українська література. Ушанування Богородиці стало частиною української народної традиції. Материнство є наскрізним мотивом поезії Т. Шевченка. Автор збірки “З вершин і низин” теж працював над розкриттям вічної теми.
Його захопили гуманістичні ідеали епохи Відродження, а надто вразила досконалість “Сікстинської Мадонни” Рафаеля Санті. Полонило те, що в образі героїні художник гармонійно поєднав щирі релігійні переживання та риси звичайної людини. Висока краса материнства привабила українського поета й навіяла роздуми, що втілились у формі сонета.
Сонет – лірична поезія, що має чотирнадцять рядків п’ятистопного або шестистопного ямба та чітку строфічну організацію: зазвичай складається з двох катренів (чотирирядкова строфа) та двох терцетів (строфа на три рядки).
Сонет виник в італійській поезії. До нього зверталися визначні майстри слова Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо. В епоху Відродження він був провідним жанром лірики, утвердився в усіх європейських літературах. Сонети писали П. Ронсар, М. Сервантес, В. Шекспір. Українська література засвоїла сонет.
У XIX ст.: цю поетичну форму використовували О. Шпигоцький, Я. Боровиковський, А. Метлинський, М. Шашкевич, Ю. Федькович. Чимало сонетів створив І. Франко (цикли “Вольні сонети” й “Тюремні сонети” зі збірки “З вершин і низин”).
Сонет – жанр ліричної поезії. Він має чотирнадцять рядків п’ятистопного або шестистопного ямба та чітку строфічну організацію: зазвичай складається з двох катренів (чотирирядкова строфа) та двох терцетів (строфа на три рядки). Існує, правда, і менш поширений варіант строфічної будови: три чотиривірші та дистих. Деякі митці дотримувалися правила, яке, однак, не є обов’язковим. Воно стосується композиції розвитку авторської думки за визначеною схемою: теза – антитеза – синтез – розв’язка.
У “Сікстинській Мадонні” І. Франко в цілому витримав сонетну композицію. У першому катрені спірна теза ще обговорюється (“Хто смів сказать, що не богиня ти?”), однак у другому катрені вона вже остаточно заперечується авторським визнанням: “Так, ти богиня! Мати…”. Синтезом виступає узгодження різних поглядів: сумніву (“О Бозі, духах мож ся сумнівати…”) і ствердження (“Та ти й краса твоя – не казка, ні!”). Нарешті, настає розв’язка: колись “світ покине / Богів і духів, лиш тебе, богине, / Чтить буде вічно – тут, на полотні”.
Думки поета про минуще й вічне доволі суб’єктивні. З ними можна погоджуватись або ні. Та як не перейнятися щирою вірою поета у вічність краси, явленої на полотні безсмертним витвором людського генія?
Читацький практикум
В електронному додатку до підручника ви також знайдете текст вірша. Прочитайте його. Виконайте завдання.
Сікстинська Мадонна
Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
О Бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя – не казка, ні!
І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно – тут, на полотні.
1881
■ Сікстинська Мадонна (Рафаель Санті, 1513-1514)
Виявляємо літературну компетентність, обізнаність у сфері культури
1. Хто втілює ідеал материнства в християнській традиції?
2. Наведіть приклади використання цього образу в ліричній поезії італійських поетів доби Відродження.
3. Хто зі світових майстрів слова писав сонети?
4. У чому своєрідність віршової та строфічної організації сонета?
5. Пригадайте, який за будовою сонет використовував Франческо Петрарка. Яку строфічну організацію мали сонети Вільяма Шекспіра?
6. Коли сонет засвоїли українські поети?
7. Які українські автори писали сонети?
8. Поміркуйте, що привабило І. Франка в картині Рафаеля Санті.
9. Поміркуйте, чому поетичні роздуми про минуще й вічне І. Франко втілив у форму сонета. Як розвивається авторська думка в “Сікстинській Мадонні”? Обгрунтуйте свої міркування.
Виявляємо обізнаність у сфері культури
10. “Сікстинська Мадонна” Рафаеля – картина, що була створена для церкви монастиря святого Сікста в П’яченці, нині зберігається в Дрезденській картинній галереї. Це величезне полотно завбільшки приблизно два на два з половиною метри. Уважно роздивіться картину на ілюстрації. Які деталі ви помітили? Що вас найбільше вражає на цій картині?
Виявляємо творчі здібності
11. Напишіть есе на тему “Роздуми про вічність краси в сонеті “Сікстинська Мадонна”.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)