Поема Мойсей – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст
Історія написання поеми
До біблійного образу Мойсея зверталося чимало геніальних митців світу. Літературознавці важають, що найбільшим досягненням є драма Гергарта Гауптмана “Мойсей”. В українській літературі вперше до образу легендарного пророка звернувся Корнило Устиянович, який створив картину й написав вірш “Мойсей” (відповідно в 1888 та 1891 рр.).
1904 р. Іван Франко побував в Італії, де мав можливість на власні очі побачити шедеври малярства і скульптури найгеніальніших італійських митців. Особливо вразила поета робота Мікеланджело – дуже вдалий образ біблійного пророка Мойсея. Саме він надихнів І. Франка до написання геніальної поеми. Український митець працював над своїм твором упродовж січня – липня 1905 року.
Пролог же до поеми автор написав тоді, коли твір уже зверстали. Управитель друкарні Кароль Беднарський показав Іванові Франку, що на початку книги з технічних причин залишається кілька чистих сторінок, а тому порадив написати авторську передмову. На другий день І. Франко приніс знаменитий пролог. Поему двічі (1905, 1913) було видано окремою книгою. У Наддніпрянській Україні її взявся друкувати альманах “Розвага”, але саме через вступ царська цензура заборонила видання, знищивши готовий до продажу наклад. 1916 р. поема “Мойсей” без прологу вийшла у київському видавництві “Криниця”. Вступ категорично заборонила військова цензура. А тим часом авторська передмова до “Мойсея” – чи не найважливіша частина поеми.
Вступ написано терцинами, які вперше застосував Данте в “Божественній комедії”. Це строфа з трьох рядків п’ятистопного ямба. Перший рядок у терцині римується з третім, а середній – із першим і третім рядком наступної строфи. Виникає своєрідний ланцюг рим: аба, бвб, вгв. Рими у Франковому творі тільки жіночі (з наголосом на передостанньому складі). Терцини звучать урочисто, піднесено, патетично:
Народе мій, замучений, розбитий.
Мов паралітик той на роздорожжу,
Людським презирством, ніби струпом, вкритий!
Твоїм будущим душу я тривожу,
Від сорому, який нащадків пізніх
Палитиме, заснути я не можу.
Мікеланджело Буонарроті. Мойсей (1513-1515)
“”Пролог” являє собою апострофу (звертання) високого громадянського звучання з усіма формальними ознаками монологічної розмови, де автор ототожнюється із співцем, трибуном свого народу і веде розмову із слухачем і сприймачем драматичного монологу – народом”.
Зеновія Франко, онука Івана Франка
Кожен вінок терцин закінчується окремим рядком, який римується з середнім рядком останньої терцини. У Франка збережено всі вимоги до такого типу вірша.
Центральні образи поеми
І. Франко розумів образ Мойсея як божественного провідника нації і символічний образ чільного творця національної держави. У грудні 1913 р. в передмові до польського перекладу поеми він писав: “…Мойсей стоїть перед нами як найвеличніша фігура старовинної історії людства, оточена такою силою глибоко правдивих і часто чудесних деталей, що як не для історика, то бодай для уяви кожної людини і для її поетичного відображення дає невичерпне джерело тем і натхнень. Мойсей уроджений в неволі, та в своїй молодості піднесений до життя в королівському палаці. Мойсей убивця і вигнанець, Мойсей пастир, що отримує об’явлення Божої волі, Мойсей проти своєї волі поводир народу, що виводить цей народ із урожайної й багатої єгипетської землі на пустиню: а одночасно з неволі на волю, і, нарешті, Мойсей – непризнаний пророк, який 40 років вів свій народ по пустині і не міг із ним перейти невеликого простору від Єгипту до Палестини, який навіть тодішні мандрівники переходили протягом кількох днів, – ось ряд чудесних тем для поета”.
У поемі І. Франка йдеться лише про останні роки життя Мойсея, зневіру юдейського народу дійти до Землі Обітованої, втому пророка від багаторічної безрезультатності титанічної праці.
Мойсей у поемі українського автора – людина в літах, проте молодечий запал і сила духу пророка допомагають йому протистояти ворохобникам1 і пораженцям2 Авірону й Датану, притлумлювати болісні душевні сумніви, бажати власному народові гідного життя. Заслуговує уваги суперечка Мойсея з Єговою, у якій пророка виведено сміливим оборонцем свого народу.
Крім проблеми провідника нації в поемі “Мойсей” гостро звучить питання відступництва і зради. Образи Авірона й Датана у творі мають важливе психологічне навантаження й засвідчують домінування користолюбності й пристосуванства серед народу, який довго скнів у становищі рабів. Злий дух – Азазель – не так спокусник, як темний бік колективного несвідомого народу.
1 Ворохобник – бунтівник, той, хто підбурює до непокори.
2 Пораженець-тут:той, хто вбачає вихід із ситуації у поразці для загальної справи.
Євген Безніско. Мойсей (2005)
Бенджамін Вест. Мойсею показують Землю Обітовану (1801)
Цікаво знати!
Франко так пояснював роль Азазеля у своїй поемі: “У біблійнім оповіданні сам Бог показує Мойсееві Палестину; у своїй поемі я приложив се до ролі Азазеля з наміром зазначити якнайсильніше контраст між пророцькими обіцянками і тим, що дійсно ждало гебреїв у Палестині. Сей контраст я вважав за потрібне зміцнити не стільки показом географічного положення та різноплемінності Палестини, скільки об’явою долі, яка чекала гебреїв у тім краю. І се я поклав у роль Азазеля як найсильнішу частину демонської спокуси, що може захитати віру навіть найсильнішого характеру. Але не треба забувати, що ся роль Азазеля в моїй поемі є тільки поетичним об’єктуванням власної психологічної реакції, яка мусила відбутися в душі пророка після того, як його відіпхнув власний народ. Крайній вислів тої психологічної реакції, що з душі пророка виривається словами: “Одурив нас Єгова!”, не був зовсім тріумфом демона-спокусника, який у тій хвилі зо сміхом відступає від Мойсея, але був тільки межею людської віри та людської сили, до якої дійшовши, Мойсей чує слова самого Бога, що розкривають йому далеко ширший кругозір від того, який міг розкрити йому Азазель, проясняють Мойсеєві високу мудрість провидіння, що кермує долею народів, і дають його душі й тілу остаточне заспокоєння”.
На час написання твору письменникові було п’ятдесят років, і все своє свідоме життя він, як і Мойсей, присвятив праці на користь своєму народові. Михайло Коцюбинський залишив дивовижний спогад про роботу І. Франка над поемою: “В своїй убогій хаті сидів він за столом босий і плів рибацькі сіті, як бідний апостол. Плів сіті й писав поему “Мойсей”. Не знаю, чи попалася риба в його сіті, але душу мою він полонив”.
Коли І. Франко читав свою поему “Мойсей” у містах Буковини й Галичини, то вже був тяжко хворий. Сторінки книги перегортав його син Андрій. Часто “Пролог” лунав не на початку твору, а як епілог і завжди викликав хвилю аплодисментів.
Прижиттєві переклади поеми “Мойсей”. Іван Франко – перший український номінант на Нобелівську премію
Іще за життя Івана Франка його геніальна поема “Мойсей” була перекладена польською і російською мовами. Перекладач польською мовою Володимир Кобрин постійно консультувався з автором і надсилав йому частини свого перекладу, які Франко правив і шліфував. 1914 р. В. Кобрин на знак вдячності за співпрацю безкоштовно передав авторові 1000 примірників польськомовного видання поеми “Мойсей”. Російською мовою цю поему переклав Петро Дятлов, який також листувався з Іваном Франком, удосконалюючи свій переклад. Дятлов сподівався видати свій переклад у Празі або Відні, де було багато російських військовополонених, але автор не дочекався цього. У Наддніпрянській Україні поема “Мойсей” була під забороною. Київський окремий цензор Сергій Щоголєв писав, ніби у своєму пролозі до поеми “Мойсей” автор закликає українців у Росії (тобто тих, що проживають на території Наддніпрянщини) “к бунтовщическим деяниям”.
І. Франко вважається першим українським претендентом на Нобелівську премію саме за поему “Мойсей”. В архівному документі Шведської академії під № 19 за 1915 р. є запис: “№ 4. Іван Франко”. Кандидатура “великого Провідника свого народу, міжнародного генія”, “справді найвизначнішого письменника сучасної Європи” І. Франка була цілком прохідна, але його смерть унеможливила пошанування цією відзнакою.
Олена Кульчицька. Ілюстрації до поеми “Мойсей”, виданої у Нью-Йорку (1968)
Діалог із текстом
1. Що саме ви можете розповісти про історію написання поеми “Мойсей”?
2. Чому, розповідаючи про блукання юдеїв по пустелі, І. Франко називає їх “кочовиськом ледачим”?
3. Із якої причини юдейський народ із кожним роком усе більше втрачав віру в те, що їм усе-таки вдасться відшукати Землю Обітовану?
4. Чому автор акцентує, що ідея державності зароджується в душах наймолодшого покоління, зображеного у поемі? Чим ігри дітей дуже дивують батьків?
5. Як ми повинні розуміти слова Івана Франка про Мойсея:
Все, що мав у житті, він віддав
Для одної ідеї,
І горів, і яснів, і страждав,
І трудився для неї?
1 Анархістські – тут: позначені стихійністю, бунтівливістю, сваволею.
Чи можуть ці слова стосуватися самого автора поеми?
6. Проаналізуйте анархістські1 ідеї Авірона й Датана. Чи дійсно були вагомі причини, щоб не шукати Землі Обітованої?
7. Чи лунають слова, подібні до Авіронових і Датанових, у наш час? Поясніть на прикладах.
8. Чому Мойсей не промовчав на вимогу Авірона й Датана? Чи можна його промову, подану в поемі І. Франка, назвати проявом мужності?
9. Як саме І. Франко трактував образ Азазеля та яким постає цей злий дух у поемі?
10. Як ви розумієте слова Мойсея:
Бо в те серце Єгова вложив,
Наче квас в прісне тісто,
Творчі сили, – ті гнатимуть вас
У призначене місто?
Чи можна сказати, що йдеться тут про державотворчу мету, породжену національною свідомістю?
11. Для чого автор увів у поему притчу про терен?
12. Як саме Авірон зневажив Мойсея та що відповів йому пророк? Чи справдилися слова Мойсея:
Що повиснути має колись,
Те і в морі не втоне.
Канаана тобі не видать
І не йти до востоку;
З сього місця ні вперед, ні взад
Ти не зробиш ні кроку?
13. Чи можна адресувати слова Мойсея українському народові:
Бо коли вас осяє Господь
Ласки свої промінням,
Ви послів і пророків його
Поб’єте все камінням?
14. Чи можна назвати слова біблійного пророка Мойсея словами самого І. Франка, що звернені до української нації:
Ти мій рід, ти дитина моя,
Ти вся честь моя й слава,
В тобі дух мій, будуще моє,
І краса, і держава.
Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав
У незламнім завзяттю,
Підеш ти у мандрівку століть
З мого духу печаттю?
15. Як Мойсей навчав молодше покоління юдеїв милосердя?
16. У Біблії сказано, що сам Бог показав Мойсееві Землю Обітовану. У поемі її показує пророкові злий дух Азазель. Як ви думаєте, чому Франко вдався до такого прийому? Навіщо йому був потрібен контраст між пророцькими обіцянками та дійсністю?
17. За що саме Єгова покарав пророка Мойсея? Як він це зробив?
18. Як у поемі “Мойсей” показано прозріння юдейського народу і порив дійти до жаданої мети?
19. Проаналізуйте роль “Прологу” в поемі І. Франка “Мойсей”.
20. Що ви дізналися про прижиттєві переклади поеми “Мойсей” І. Франка?
21. Як ви розцінюєте той факт, що саме за поему “Мойсей” І. Франко був перший від України номінова – ний на Нобелівську премію?
Мистецькі діалоги
1. Розгляньте мармурову скульптуру Мойсея роботи Мікеланджело Буонарроті. Що ви можете сказати про цей твір?
2. Проінтерпретуйте зміст картини американського художника Б. Веста “Мойсею показують Землю Обітованну”. Зачитайте суголосні цій картині рядки з поеми “Мойсей” І. Франка. Чим відрізняються за змістом художнє та поетичне втілення цієї події?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)