ІВАН ФРАНКО (1856 -1916) – ПРО МИНУЛІ ЧАСИ
Працюючи в бібліотеці з каталогами, та обов’язково знайдеш багато наукових досліджень, присвячених історії нашого народу. Бонн стосуватимуться вивчення різних періодів – від найдавнішого до сучасності.
Водночас на полицях книгозбірень чекають свого читача художні твори на історичну тему. У доробку деяких письменників є один такий твір, інші митці все своє творче життя присвячують художньому зображенню відомих і забутих сторінок буття нашого народу. Навіщо митцях потрібна така, на перший погляд, невдячна праця, якщо історики вже все дослідили, а письменники тільки йдуть їхніми слідами? – здивуєшся ти. Відповіді на це та інші запитання знайдеш, читаючи твори розділу “Про минулі часи”. У ньому представлені художні тексти, що висвітлюють різні історичні періоди життя нашого народу. Вони дадуть тобі підказку, коли та міркуватимеш над проблемним запитанням розділу: З якою мстою письменники пишуть твори на історичну тему?
НАВЧАЛЬНИЙ МАРШРУТ РОЗДІЛУ
У цьому розділі ти:
> прочитаєш твори:
Іван Франко
“Захар Беркут”
Тарас Шевченко
“Мені тринадцятий минало…””
“Тополя”,
“Як умру, то поховайте…”
Андрій Чайковський
“За сестрою”
Михайло Стельмах
“Гуси-лебеді летять…”
Григір Тютюнник
“Климко”
> вивчиш напам’ять
Вірш Тараса Шевченка
“Як умру, то поховайте..
> поповниш знання про різні види читання та удосконалиш уміння читати текст, використовуючи позначки:
> дізнаєшся більше
Про письменників та їхні твори;
> розкриєш для себе творчий світ письменника, його погляди, переконання та ідеали;
> співпереживатимеш із письменником та його героями;
> навчишся визначати тему та ідею, виділяти мотив, аналізувати композицію твору, помічати художні прийоми та засоби, які допомогли письменникові втілити свій художній задум;
> визначатимеш особливості різновидів повісті – історичної, героїко-романтичної та автобіографічної;
> зрозумієш, що таке романтичний герой і романтичний пейзаж.
> Визнач, які завдання із запропонованих вище ти вважаєш найважливішими. Додай до них інші, що є значущими саме для тебе. Подумай, як досягатимеш їх виконання.
ІВАН ФРАНКО (1856 -1916)
Попрацюй у парі.
1. Пригадай, що тобі відомо про дитячі роки І. Франка.
Порівняй свою відповідь із відповіддю однокласника/однокласниці.
2. Опрацюй біографічний матеріал про І. Франка. На берегах підручника олівцем роби відомі тобі позначки. Обміняйся з однокласником/однокласницею думками про прочитане.
Народився Іван Франко 27 серпня 1856 року в родині заможного сільського коваля Якова та збіднілої шляхтянки Марії Кульчицької. Змалку вдома Іванка називали Мироном. Висока смертність дітей була явищем звичним у ті часи. Батьки вірили, що якщо називати дитину іншим іменем, ніж те, що було надане при хрещенні, то смерть не знайде дитини й піде від дому геть.
Після навчання в початковій школі в селі Ясениця-Сільна (так званій нормальній школі при василіанському монастирі) та Дрогобицькій гімназії талановитий юнак вступив на філософський факультет Львівського університету. Він не тільки навчався та багато читав, а й брав активну участь у громадському житті, готував до друку в студентському часописі “Друг” свої перші твори. І. Франко спілкувався з прогресивними діячами, зокрема з відомим ученим-емігрантом і дядьком Лесі Українки Михайлом Драгомановим, який суттєво вплинув на формування його політичних поглядів. За принципову позицію щодо “українського питання”, підбурювання селян проти австрійської влади І. Франка тричі заарештовували.
Про своє перше ув’язнення письменник згадував так: “Протягом дев’яти місяців, проведених у тюрмі, сидів я переважно у великій камері, де перебувало 18-28 злочинців, де зимою ніколи вікно не зачинялося і де я, слабий на груди, з бідою добився привілею спати під вікном… але зате прокидався майже завжди з повним снігу волоссям на голові”.
Через матеріальну скруту І. Франко не зміг закінчити навчання у Львівському університеті, але багато займався самоосвітою. У 1893 році він успішно захистив дисертацію і здобув учений ступінь доктора філософії. Молодий учений мріяв викладати у Львівському університеті, навіть прочитав лекцію, яка сподобалася студентам і викладачам, однак його як неблагонадійного та ще й українця не затвердили на посаді.
Змолоду І. Франко обрав для себе шлях служіння громаді. Через часописи “Громадський друг”, “Правда”, “Народ” він порушував важливі питання життя українців, своїми творами ставав на їхній захист. Тричі письменник балотувався до австро-угорського парламенту і галицького сейму, але влада зробила все, щоб перешкодити його обранню.
Злидні супроводжували митця все життя, хоч він постійно друкувався у вітчизняних і зарубіжних часописах.
І. Франко був активним громадськім діячем і першим українським професійним письменником, який заробляв на хліб літературною працею. Вія поет, прозаїк, драматург, критик, літературознавець, фольклорист, історик, економіст, публіцист. У кожному з цих видів діяльності І. Франко залишив нащадкам свої талановиті думки.
ЗІ СПОГАДІВ ПРО І. ФРАНКА
Український письменник Михайло Коцюбинський
Невеликий, хоч сильний мужчина. Високе чоло, сірі, трохи холодні очі, енергійно зачерчена борода. Рудувате волосся непокірливо пнеться, вуси стирчать. Скромно одягнений, тихий і непомітний, поки мовчить. А заговорить – і вас здивує, як ця невисока фігура росте й росте перед вами, мов у казці. Вам стане тепло й ясно од світла його очей, а його мова здається не словом, а сталлю, що б’є об кремінь і сипле іскри.
Український письменник Андрій Чайковський
Приїхав до мене Франко в гості. Таких гарних днів у моєму житті мало. Чого я тоді від Франка не почув, чого не навчився. А він вмів так любо, ядерно говорити, що не пропустиш ні одного словечка.
Під час його побуту в мене ми багато переговорили, і я мав нагоду пізнати його велику, щиру душу, його незламний, твердий характер. Скільки корисних пропозицій давали йому різні університети в Німеччині і Росії, та він усе відкинув, лишився у своїй батьківщині…
Прочитай статті “Історична повість”, “Мотив”.
Користуйся відомими тобі позначками.
ІСТОРИЧНА ПОВІСТЬ
Ти вже знаєш, що повість – це розповідний художній твір, що має розгорнутіший, ніж в оповіданні, сюжет, більшу кількість другорядних персонажів і зображує значну кількість подій. Її різновидом є історична повість, сюжет якої побудований на історичному матеріалі і відтворює в художній формі певний період історії. У ній реальний історичний факт поєднується з художнім вимислом, через зображення окремих персонажів – історичних і вигаданих – зображено певну добу.
Наприклад, в основу повісті “Захар Беркут” І. Франко поклав реальні події нападу монголо-татарської орди в 1241 році на землі Галицько-Волинського князівства та опір їм карпатців, у творі згадано князя Данила Галицького, використано етнографічні та фольклорні елементи ХІІІ століття, побут і мова персонажів набувають місцевого колориту. З цією метою автор уживає історизми та архаїзми, фразеологізми, мову персонажів наближає до тієї, якою спілкувалися в минулому.
МОТИВ
Під час читання ти досліджуєш дві сторони художнього твору: його зміст (про що твір) і форму (як він написаний). Поняття зміст літературного твору охоплює тему і мотив.
Тема твору – це система подій і життєвих явищ, через які автор осмислює та узагальнює дійсність. Іншими словами, тема – це те, про що художній твір. Тема в ньому розгортається завдяки мотивам. Мотив в епічному і драматичному творі – це під тема або частина теми. Так як поєднання слів у мові утворюють речення, так із мотивів постає тема твору. Наприклад, тема повісті “Захар Беркут” – зображення героїчної боротьби тухольської громади проти монголо-татар. Вона розгортається через сукупність мотивів: патріотичний мотив, мотив вірності громадським інтересам, мотив стосунків ватажка і громади тощо.
Кожен мотив виражається у формі конкретної події, пов’язаної з конкретними героями. Наприклад, патріотичний мотив у повісті реалізується через образи Захара і Максима Беркутів та Мирослави, членів тухольської громади.
Мотив у ліричному творі – це тема поезії.
Певний мотив може бути виражений в одному чи кількох творах одного письменника, різних письменників або цілої епохи. Наприклад, патріотичний мотив звучить також в інших творах І. Франка, у творах Т. Шевченка, Лесі Українки, М. Коцюбинського тощо.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Прочитай спогади про І. Франка. Розкажи, яким за ними постає письменник у твоїй уяві.
2. Прочитай і прокоментуй самохарактеристику І. Франка: Вихований у твердій школі, я від малку засвоїв собі дві заповіді. Перша – то було почуття обов’язку, а друга – то потреба ненастанної праці… А щодо себе самого я завсіди держався тої думки: нехай пропаде моє ім’я, але нехай росте і розвивається руський народ! (руський – від слова Русь, у цьому контексті – український).
3. Спираючись на факти життя письменника, прокоментуй слова дослідника Р. Горака: Тарас Шевченко нас пробудив з летаргійного сну, а Франко став учителем своєї нації.
Попрацюй у парі.
1. Прочитай заголовок і підзаголовок твору І. Франка. Розкажи однокласнику/однокласниці, що тобі з них стало відомо про місце, час дії, героїв і жанр твору. Поясни, яку роль у творі відіграє епіграф, прокоментуй його зміст.
2. Розглянь схему про види читання на другому форзаці підручника. Користуйся різними видами читання, виконуючи завдання до твору.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)