Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки
Іван Франко (1856-1916)
Іван Франко (Михайло Жук, 1925)
Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. “Но дні моїх спогадів,- зізнавався письменник,- і досі горить маленький, але міцний огонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною на далеку мандрівку життя”. Після батькової смерті родиною опікувався вітчим, людина уважна й турботлива. Коли Франкові було шістнадцять років, померла його мати.
Здобувши початкову освіту, хлопець продовжив навчання в так званій “нормальній” школі в Дрогобичі, а згодом вступив до Дрогобицької гімназії. Саме тоді по – справжньому захопився літературою, організував літературний гурток, почав писати поетичні твори. Закінчивши гімназію, у 1875 році став студентом філософського факультету Львівського університету. Там провадив літературну й громадську працю, друкував свої твори в журналі “Друг”. Був заарештований і через це мусив перервати навчання. Згодом продовжив університетські студії, а повну вищу освіту здобув у 1890-1891 роках у Чернівецькому університеті.
Публіцистичні, літературно-критичні та художні твори І. Франка раз у раз з’являлися на сторінках періодичних видань. Він співпрацював із журналами “Громадський друг”, “Світ”, “Товариш”, “Народ”, “Житє і слово”, “Літературно-науковий вісник”, підтримував творчі контакти з багатьма іншими часописами.
Письменник невтомно працював у Науковому товаристві ім. Шевченка, очолював філологічну секцію та етнографічну комісію. Він мріяв ще й про викладацьку працю, однак після успішного захисту докторської дисертації не дістав посади у Львівському університеті. Та це не применшило його високого наукового авторитету. За видатні заслуги в галузі словесності його обрали почесним доктором Харківського університету.
І. Франко також брав активну участь у громадському й політичному русі, балотувався до галицького сейму та австрійського парламенту від Русько-української радикальної партії (РУРП).
Узимку 1907-1908 років здоров’я І. Франка відчутно погіршилося. Письменника знесилювали матеріальні нестатки й виснажлива праця. У 1915 році хвороба
Загострилася, а через кілька місяців 28 травня 1916 року видатний майстер слова пішов із життя. Його поховали на Личаківському цвинтарі у Львові.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність
1. Розкажіть про життєвий і творчий шлях І. Франка за планом:
– час і місце народження письменника;
– здобуття освіти;
– літературна та наукова праця;
– громадсько-політична діяльність.
2. Які факти біографії письменника вас зацікавили? Про який період його життя ви хотіли б дізнатися більше? Пропонуємо задовольнити свою цікавість, здійснивши віртуальну екскурсію до Державного історико-культурного заповідника “Нагуєвичі”.
ПРАЦЯ НА НИВІ УКРАЇНСЬКОЇ СЛОВЕСНОСТІ
Обдарування І. Франка було всебічним, а його діяльність – без перебільшення титанічною. Він і поет, і прозаїк, і драматург, і перекладач, і літературний критик. Він також і науковець: дослідник літератури, фольклорист, етнограф, філософ. І. Франко є автором кількох тисяч творів, а весь його доробок міг би скласти близько ста томів. За внеском в українську культуру І. Франка можна порівняти хіба що з одним його попередником. На думку відомого вченого Д. Чижевського, його роль в українській словесності “була так само визначна, як і роль Шевченка”.
З ліричною поезією І. Франка читачі знайомі за збірками “Баляди і розкази”, “З вершин і низин”, “Зів’яле листя”, “Мій Ізмарагд”, “Semper tiro”, “Давнє й нове”, “Із літ моєї молодості”. Чимало творів залишились поза збірками. Йому належать поеми “Смерть Каїна”, “Лісова ідилія”, “Похорон”, “Іван Вишенський”, “Мойсей” та багато інших. Уміння надати громадянській тематиці вселюдського звучання, майстерне розкриття найтонших відтінків особистісних переживань, увага до філософської проблематики забезпечили поетові почесне місце серед класиків нашої літератури.
І. Франко є автором прозових творів у різних жанрах. Серед них багато оповідань і новел, повісті “Захар Беркут”, “Boa constrictor”, романи “Борислав сміється”, “Перехресні стежки”, “Для домашнього огнища”, “Лель і Полель”. Творчій манері прозаїка властиві реалістичне зображення життя, увага до соціальної проблематики, психологізм.
Драматургічна спадщина І. Франка помітно вплинула на розвиток сценічного мистецтва. Серед його творів вирізняється психологічна драма “Украдене щастя”, уперше виставлена театром товариства “Руська бесіда” в 1893 році. Вона й до сьогодні залишається окрасою українського театрального репертуару. Драму двічі екранізували (у 1952 та 1984 роках), а за її мотивами у 2004 році зняли сучасний телесеріал.
Письменник не раз наголошував на особливій ролі світових літературних шедеврів у розвитку національної культури. Він сам перекладав із чотирнадцяти мов. Йому належать переклади творів Софокла, Горація, Вергілія, В. Шекспіра, Й. В. Гете, П. Б. Шеллі, А. Теннісона, Дж. Байрона, А. Міцкевича, А. Франса, Марка Твена, Г. Ібсена та багатьох інших майстрів слова.
Опрацьовуємо прочитане, виявляємо читацьку компетентність
1. Дайте короткі відповіді на запитання.
– У яких галузях реалізувався талант І. Франка?
– Якими збірками представлена поетична спадщина І. Франка?
– Які відомі поеми написав І. Франко?
– Яким є прозовий доробок письменника?
– Яка драма І. Франка набула найбільшої популярності?
– Твори яких світових письменників перекладав І. Франко?
Виявляємо обізнаність у сфері культури, соціальну та громадянську компетентності
2. У листі до молодої української поетеси Уляни Кравченко Іван Франко писав: “Мені дуже було б жаль, якби Ви з своїм талантом мусили марно пропадати в нужді і надмірній та невдячній роботі. І ще одно – як гадаєте? Не буде се нечемно з моєї сторони, якби я предложив Вам від себе яку невеличку поміч? Правда, средства мої невеликі, але потребую дуже мало, так що міг би Вам, може, дечим прислужитися, чи то газетами, чи книжками, чи й [грішми]. Надіюсь, що Ви не прогніваєтесь на мене за се предложения, пливуче з щирого серця…” (Близько 25 листопада 1883 р., Львів).
Поміркуйте, які риси характеру І. Франка розкриваються в словах, звернених до молодої поетеси.
Виявляємо обізнаність у сфері культури
3. В одному з випусків телевізійного проекту “Великі Українці” (2008) Святослав Вакарчук розповідає про Івана Франка. Знайдіть у мережі Інтернет цей фільм. Поміркуйте, чим сучасного поета, музиканта приваблює постать Івана Франка.
Уляна Кравченко
(1 votes, average: 5.00 out of 5)