Ой ти, дівчино, з горіха зерня – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки
* * *
Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько – колюче терня?
Чом твої устонька – тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх – для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе видаючи, любити мушу,
Тебе кохаючи, загублю душу.
Виявляємо літературну компетентність
1. Яке враження справила на вас поезія? Які емоції викликала?
2. Визначте мотиви поезії “Ой ти, дівчино, з горіха зерня…”. Який із цих мотивів, на вашу думку, є провідним?
3. Як автор використав фольклорний досвід? Наведіть приклади застосування у вірші традиційних для фольклору поетичних засобів.
4. Поміркуйте, як зображено почуття ліричного героя – статично чи в розвитку.
Аргументуйте свою думку.
5. Якими рисами наділена кохана ліричного героя? Поміркуйте, чи є образ дівчини в поезії об’єктивним. Обгрунтуйте свої міркування.
КОХАННЯ БЕЗ НАДІЇ
У поезії “Чого являєшся мені…” химерним чином переплелися сон і реальність. Та й монолог героя уривчастий, дещо хаотично організований, що виказує його граничне, майже хворобливе нервове напруження. Він у полоні сильних почуттів, що лиш виснажують і викликають сердечний біль.
Уява охопленого пристрастю героя породжує вві сні жаданий образ, а зболіле серце прагне хоча б найменшого знаку взаємності. “Чому уста твої німі?” – як у житті, так і в сновидіннях гордовита красуня не промовляє й слова. її мовчання ще більше нагнітає переживання неподілених почуттів, і зрештою кохання ліричного героя перетворюється на майже хворобливе обожнення тієї, котра стала недосяжним ідеалом. Його кохання породило лише пісні – “ридання голосні”.
Стражденне серце ліричного героя не в змозі попрощатися з нав’язливою пристрастю, тож він і надалі згоден існувати в оманливому плетиві снів і реальності: “Являйся, зіронько, мені / Хоч в сні!”.
Образ коханої представлений скупими, але досить виразними штрихами: це “очі” та “уста”, найбільше очі як “дзеркало душі” – “чудові очі ті ясні, сумні”. Вони “немов криниці дно студене”, тобто холодні й непривітні, але все-таки кохані.
Інтонаційної виразності ця поезія набуває завдяки алітераціям і асонансам,- повторам приголосних і голосних звуків. Сполучаючись, вони формують такий звукопис, що увиразнює інтимний характер поезії, допомагає побачити широку палітру настроїв ліричного героя.
Читацький практикум





Related posts:
- Короткий переказ – Ой ти, дівчино, з горіха зерня – ІВАН ФРАНКО – ЛІТЕРАТУРА 70-90-х РОКІВ XIX СТ ІВАН ФРАНКО Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – […]...
- Скорочено – ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ… – ІВАН ФРАНКО – 10 КЛАС Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Чом твої устонька – тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх – для мене […]...
- ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ… – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Цей вірш – справжня перлина не лише української, а й світової поезії. Здається, що його особливу атмосферу – світлого й сумного кохання водночас – творить уже сама інтонація, яка заколисує, навіює якісь дуже потаємні власні спогади… Проте це не так. Адже саме через словесну тканину цього неперевершеного вірша виявляється його основний мотив – вічної й […]...
- Кохання без надії – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст У поезії “Чого являєшся мені…” химерним чином переплелися сон і реальність. Та й монолог героя уривчастий, дещо хаотично організований, що виказує його граничне, майже хворобливе нервове напруження. Він у полоні сильних почуттів, що лиш виснажують і викликають сердечний біль. Уява охопленого пристрастю героя породжує уві сні жаданий образ, а зболіле серце прагне хоча б найменшого […]...
- ЗІ ЗБІРКИ З ВЕРШИН І НИЗИН ГІМН (ЗАМІСТЬ ПРОЛОГА) – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Гімн” (“Замість пролога”) – один з найвідоміших творів І. Франка, ним розпочинається збірка “З вершин і низин” і водночас цикл “De profundis” (“З глибин”), перший цикл цієї збірки. Написана поезія в 1880 р., а вперше надрукована в польській газеті в 1882 р. Вона створена в час, коли поет був ув’язнений. Літературознавчі координати Гімн – урочиста […]...
- Чого являєшся мені – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки * * * Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В життю ти мною згордувала, Моє […]...
- Сікстпинська Мадонна – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти? Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів, перед тобою клонюсь тоже. О Возі, духах мож ся […]...
- ВЧИТИСЯ ЛЕГКО! – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ ЯК УПІЗНАТИ СОНЕТ? Як серед різноманіття ліричних творів виявити сонет? Для цього варто пам’ятати про його формальні ознаки: сонет – це 14 рядків, розбитих на дві чотирирядкові й дві трирядкові строфи. Є ще один маркер цього канонічного (тобто такого, що твориться за єдиним зразком) твору: сонет традиційно пишеться 5-стопним ямбом. Щоб пересвідчитися в цьому, звернімося […]...
- Теорія літератури. Сонет – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Соне́т – це ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів (катренів) із перехресним римуванням і двох тривіршів з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед. У сонеті перший вірш містить тезу, другий – антитезу, а тривірші – синтез, так званий сонетний замок, що завершується переважно чотирнадцятим рядком. Припускають, що […]...
- Чого являєшся мені?.. – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Чого являєшся мені У сні? Чого звертаєш ти до мене Чудові очі ті ясні, Сумні, Немов криниці дно студене? Чому уста твої німі? Який докір, яке страждання, Яке несповнене бажання На них, мов зарево червоне, Займається і знову тоне У тьмі? Чого являєшся мені У сні? В житті ти мною згордувала, Моє ти серце надірвала, […]...
- МОЙСЕЙ – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Сторін створення. У серпні 1904 р. І. Франко відвідав Італію. Редактор одного із часописів прохав його написати про подорожні враження, зокрема про скульптуру Мікеланджело “Мойсей” у Римі. Статуя справила на поета надзвичайне враження. Проте газетна стаття не була написана, а в 1905 р. з’явилася окремою книгою поема “Мойсей” – вершина творчості І. Франка. Ідейно-тематичні домінанти. […]...
- ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ЗА ТВОРЧІСТЮ ІВАНА ФРАНКА – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ 1. Образ “вічного революціонера” в поезії І. Франка “Гімн” уособлює А вільнодумство героя-бунтаря Б прагнення народу до освіченості В соратників І. Франка в боротьбі Г вічне прагнення людини до щастя й волі 2. Установіть відповідність між твором та уривком із нього. 1 “Легенда про вічне життя” 2 “Чого являєшся мені…” 3 “Сікстинська мадонна” 4 “Гімн” […]...
- ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ: ІВАН ФРАНКО 1856-1916 …Нам пора для України жить. Іван Франко Іван Франко поряд з Тарасом Шевченком і Лесею Українкою увійшов у світову літературу як геній українського письменства. Усі вони – яскраві індивідуальності і в житті, й у творчості. Так, Франко – оригінальний поет, прозаїк, драматург, перекладач-поліглот, знавець 14 мов. Він відомий […]...
- Гімн – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Вічний революцьонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та […]...
- СИКСТИНСЬКА МАДОННА (1881) – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий2 блиском твої красоти? 1Дисиде́нт – інакодумець, який виступає проти панівного в країні політичного ладу. 2Неткну́тий – незачеплений, незаворожений, байдужий. Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, […]...
- Мойсей – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки (Уривки1) Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- Сікстинська мадонна – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий блиском твої красоти? Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів, перед тобою клонюсь тоже. О бозі, духах мож ся […]...
- Сойчине крило – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Із записок відлюдька (Уривки1) Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний пам’ятковий день. І я надумав стрітити його незвичайно, празнично. Ха, ха, ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. […]...
- Легенда про вічне життя – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки 1 Олександер Великий весь світ звоював І отеє в Вавілоні мов бог раював. А побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив. Наче сонце, що разом прогонює тьму, Так богиня в опівніч явилась йому. Прихилилась і мовить: “Мій вірний слуго, Чим тебе вдовольнить? Чи бажаєш чого?” Аскет мовить: “Хоч яке се […]...
- Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки Іван Франко (1856-1916) Іван Франко (Михайло Жук, 1925) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. “Но дні моїх спогадів,- зізнавався письменник,- і досі горить маленький, але міцний огонь. Це огонь […]...
- Філософська поема Мойсей – Іван Франко (1856-1916) – Титан духу і думки ХУДОЖНІЙ ЗАДУМ У 1904 році І. Франко побував в Італії. Його вразила скульптура біблійного пророка Мойсея, створена видатним Мікеланджело. Споглядання одного з шедеврів світового мистецтва та навіяні ним роздуми підказали поетові філософський шлях художнього пошуку. Вплинули на нього й революційні події 1905 року – вони засвідчили гостру потребу змін у житті українців. Роботу над поемою […]...
- На шляху боротьби (Каменярі) – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Поет написав “Каменярів” у 1878 році. Того ж року твір вийшов в альманасі “Дзвін”, а згодом потрапив до збірки “З вершин і низин”. Вірш має форму сновидіння (“Я бачив дивний сон…”). У такий спосіб автор посилив художню умовність зображуваної картини. Він відзначив, що у творі представлено “алегоричний образ громади працівників…”. Алегорія, або інакомовлення, передбачає наявність […]...
- Краса материнства – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Материнство належить до світових, або вічних, тем. До цієї теми зверталися художники, скульптори, музиканти, письменники. Жіночий ідеал часто розкривався через образ Богородиці. Цей образ неодноразово осмислювала давня українська література. Ушанування Богородиці стало частиною української народної традиції. Материнство є наскрізним мотивом поезії Т. Шевченка. Автор збірки “З вершин і низин” теж працював над розкриттям вічної теми. […]...
- Збірка З вершин і низин – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Лірика збірки “З вершин і низин”. Збірка “З вершин і низин”, що побачила світ у 1887 р. (друге, більш повне видання вийшло друком у 1893 р.), стала в духовному житті України явищем, співмірним із “Кобзарем” Т. Шевченка. Саме ця книжка поезій засвідчила прихід у літературу мужнього поета-громадянина й митця-новатора з індивідуальним стилем. Збірка складається з […]...
- Мойсей – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Пролог Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, […]...
- Збірка МІЙ ІЗМАРАГД – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Філософські роздуми про безсмертя Поема “Легенда про вічне життя” увійшла до збірки І. Франка “Мій Ізмарагд” (1898). Пояснюючи назву, автор писав: “Ізмарагдом” звався в старій Русі збірник статей та притч, почасти оригінальних, а почасти повибираних із грецьких писань отців церкви, підібраних так, щоби цілість становила неначе повний курс практичної християнської моралі”. Письменник скомпонував свій “Ізмарагд”, […]...
- Теорія літератури. Терцина – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Терцина – строфа з трьох рядків п’ятистопового ямба, у якій середній рядок римується з крайніми (першим і третім) рядками наступної строфи. Завершується твір, написаний терцинами, окремим рядком, що римується з другим рядком попередньої строфи. Уперше використав терцинну строфіку Данте в “Божественній комедії”. Відтоді терцинами прийнято висловлювати зазвичай певні символічно-таємничі, концептуальні ідеї. Пролог пройнятий таким же […]...
- Легенда про вічне життя – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ І Олександер Великий весь світ звоював І отеє в Вавілоні мов бог раював. А побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив. Наче сонце, що разом прогонює тьму, Так богиня в опівніч явилась йому. Прихилилась і мовить: “Мій вірний слуго, Чим тебе вдоволить? Чи бажаєш чого?” Аскет мовить: “Хоч яке се […]...
- ГІМН (1880) – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч […]...
- Сойчине крило – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Із записок відлюдка Завтра Новий рік і заразом сорокові роковини моїх уродин. Подвійний празник. А бодай подвійний памятковий день. Іч надумав стрітити його незвичайно, празнично. Ха-ха-ха! Празнично! Що таке празничне стрічання Нового року? Шумне товариство, молоді жіночі голоси, мов срібні дзвоники. Старші панове гудуть, мов дуби в теплому вітрі. Світло салону. Звуки фортеп’яна. Хор, пісні, […]...
- Гімн – Іван Франко (1856-1916) – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ Замість пролога Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, шастя й волю, – Він живе, він ще не вмер. Ні попівськії тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані, Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело. Він не вмер, він ще жиле! Хоч від тисяч […]...
- МІСЦЕ ЛЮБОВНОЇ ТЕМИ У ТВОРЧОСТІ І. ФРАНКА. ПОЕТИЧНА ЗБІРКА ЗІВ’ЯЛЕ ЛИСТЯ. АВТОБІОГРАФІЧНІ МОТИВИ У ЗБІРЦІ ОЙ ТИ, ДІВЧИНО, З ГОРІХА ЗЕРНЯ, ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ. ШИРОКА ГАМА ПОЧУТТІВ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ, СТВЕРДЖЕННЯ НЕВМИРУЩОСТІ ПОЧУТТІВ, ІДЕАЛУ КОХАННЯ – ТИТАН ДУХУ Й ДУМКИ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА ФРАНКА Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: поглиблені знання про поетичну збірку І. Франка “Зів’яле листя” та поезій на любовну тему, навички аналізу ліричних творів, визначення цінності, відкрити світ почуттів і пристрастей, створених поетичним словом великого майстра; читацьку: удосконалення навичок виразного читання; Ключові навички пізнавальної діяльності; комунікативну: уміння працювати в групах, показати свої уміння й дослухатися до […]...
- Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Титан духу і думки Іван ФРАНКО (1856-1916) ■ Іван Франко (Михайло Жук, 1925) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі на Львівщині. Його батько був ковалем, мати походила зі збіднілого шляхетського роду. Від батька успадкував любов до праці та життєвий оптимізм. “На дні моїх спогадів,- зізнавався письменник,- і досі горить маленький, […]...
- Новела СОЙЧИНЕ КРИЛО – Іван ФРАНКО (1856-1916) – Титан духу і думки – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА кінця XIX – початку XX ст Прозова творчість І. Франка Прозова творчість І. Франка вражає своїм масштабом. Він є автором багатьох романів, повістей, оповідань, новел і нарисів. Прозаїк порушував різні теми: соціальні, історичні, особистісні. Починав із реалізму: зображував громадські конфлікти, змальовував переважно звичайних людей. Згодом його захопили ідеї засновника натуралізму Е. Золя. В одній із критичних статей І. Франко писав: “Роман, […]...
- Сойчине крило – ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ Новела “Сойчине крило” починається зі знайомства з головним героєм, який у передноворічний час замислюється про минулі роки. Життєвим кредо Хоми є “Жити для себе самого, з самим собою, самому в собії” Це ніби втеча від самого себе, створення ілюзорного світу, плекання власного зовні спокійного самотнього середовища. Хома хотів би зустріти свято спокійно, але повільний хід […]...
- Драматургія Івана Франка – ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ До театру й драматургії Іван Франко виявляв інтерес із гімназійних часів. Коли до Дрогобича приїздив театр О. Бачинського, хлопець із неабияким інтересом знайомився з невеличким репертуаром мандрівної трупи. Підліток, затамувавши подих, стежив за грою акторів. Його хвилювали емоції, що вирували на сцені, а після закінчення вистави він ще довго відчував післясмак вражень, отриманих у театрі. […]...
- Знайомство здалеку і зблизька – ІВАН ФРАНКО – ТИТАН ДУХУ I ДУМКИ 27 серпня 1856 – 28 травня 1916 Ми мусимо навчитися чути себе українцями – не галицькими, не буковинськими українцями, а українцями без офіціальних кордонів. Іван Франко Після Шевченка не було в нас такої постаті… Шевченко і Франко – це насправді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові… Олесь Гончар […]...
- Поетична збірка Зів’яле листя – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст 1896 р. сорокалітній Іван Франко видав окремою книжечкою збірку “Зів’яле листя”. Автор назвав свій твір дуже вдало, оскільки основним мотивом уміщених поезій був смуток, жаль за навіки втраченим коханням. Цікаво знати! Як відомо, “Перший жмуток” “ЗІВ’ЯЛОГО ЛИСТЯ” І. Франко включив до збірки “З вершин і низин”. Проте коли “Зів’яле листя” вийшло окремим виданням, галицькі критики […]...
- Вірш Декадент – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Історія написання. Причина полеміки між Іваном Франком і Василем Щуратом Як вам уже відомо, збірка “Зів’яле листя” І. Франка спричинилася до неоднозначної реакції галицької еліти. У 1896 р. “Зоря” надрукувала ювілейну розвідку “Літературні портрети. Доктор Іван Франко” Василя Щурата, у якій дуже виважено схарактеризовано друге видання збірки “З вершин і низин”. Доречно згадати, що сам […]...
- Цикл віршів Україна – ІВАН ФРАНКО (1856-1916) – Українська література кінця XIX – початку XX ст Безпосередньо до образу України Іван Франко у своїй творчості звертався кілька разів. Інша річ, що в радянські часи про ці патріотичні твори навіть не згадували, а вірші з циклу “Україна” (зокрема, “Розвивайся ти, високий дубе…” і “Не пора, не пора…”) зі збірки “З вершин і низин” не ввійшли до 50-томного видання творів митця. Поезія “Розвивайся […]...