Постулати античної філософії

Антична філософія являє собою єдину розумову і духовну традицію, яку складає комплекс положень, практично не оспорюваних представниками різних філософських шкіл. Спробуємо зафіксувати деякі найбільш важливі постулати античної думки.
Людина – це істота, смертне за своєю природою. Безсмертні тільки боги і герої. Головне зло – це не смерть, а страх смерті. Ось чому древні філософи різним способом обгрунтовували моральний імператив презирства до смерті. Ідеальним станом людини, якого здатні досягти тільки мудреці, вважалося стан атараксії або апатії, позбавлене страху, але й надії. Безтурботність духу обрітається на шляхах філософських роздумів. Ось чому Сократ стверджував, що філософствувати – це означає вчитися вмирати. Філософські школи (орфики, піфагорійці, платоники), що визнавали безсмертя душі, ще не виробили ідею особистого безсмертя. Вони схилялися до ідеї переселення душ.
Доля. У Стародавній Греції і Римі доля розумілася як рок, фатум. Над людьми тяжіє безособовий закон приречення, який можна віддалити, але якого не можна уникнути. Звідси завдання філософії полягає в тому, щоб духовно підготувати людину до прийняття своєї долі, з гідністю переносити її удари.
Час та історія. Античність сприймала час і історію циклічно, а не лінійно, як у християнстві. Ідея початку і особливо кінця історії (есхатологія) їй фактично невідома.
Космос. Антична філософія космоцентрічного. Космос – це порядок, гармонійна співмірність світу і протистоїть хаосу, дисгармонії і розпаду, що виходять від нерозумного людини. Звідси космос – це вищий ідеал і абсолют, який не має ні початку, ні кінця, не залежний ні від чого і ні від кого. Навіть боги підпадають під дію законів космосу. Боги є всього лише уособлення природних стихій, соціальних функцій, ремесел і мистецтв.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Постулати античної філософії