Понятійно-термінологічний апарат педагогіки
Педагоги-компаративісти відчувають певні труднощі у використанні понятійно-термінологічного апарату. На думку Г. Ноа, існуюча невиразність понятійно-термінологічного апарату помітно перешкоджає розвитку порівняльної педагогіки. Спірними залишаються основні терміни, якими іменована наука, що займається порівняльно-педагогічними дослідженнями, в першу чергу “порівняння”, і “порівняльна педагогіка”.
Є необхідність у відомих обмеженнях при розумінні і використанні терміну “порівняння”. Треба враховувати, що не всі дослідження, що спираються на національні та міжнародні дані, можуть оцінюватися як порівняльно-педагогічні та часто в кращому випадку можуть бути охарактеризовані як страноведческие. Г. Нооа вважає у цьому зв’язку “бруском” правомірності застосування у порівняльній педагогіці терміна “порівняння” дотримання умов, коли не так описують, скільки пояснюють, прогнозують перспективи зіставляються аспектів освіти (Noah HJ (1973).
У Росії частіше, ніж за кордоном, використовується термін “порівняльна педагогіка”: comparative pedagogy (англ.), Vergleichende Pädagogik (нім.), Pédagogie comparée, pégagogie comparative (фр.). У зарубіжних дослідженнях по перевазі має ходіння термін “порівняльне освіта”: comparative education (англ.); Vergleichenden Erziehungswissenschaft (нім.); éducation comparative, education comparée (фр.). Західні вчені пояснюють свої переваги тим, тим, що термін “порівняльна педагогіка” застарів, втративши колишню популярність і поступившись місцем терміну “порівняльному утворенню” (Daele Van H. (1993).
Змістовно між термінами “порівняльне освіта” і “порівняльна педагогіка” особливої різниці немає. Не випадково, у педагогічній компаративістики одночасно в ходу обидва терміни (Theories and methods in comparative education (1992). Проте, понятійні відмінності між двома термінами все ж існують. Перший підкреслює переважно увагу до сфери освіти (зміст, способи, управління, результати і т. п.). Другий – до педагогічної думки (ідеї, концепції, теорії).
Методологічна проблема порівняльної педагогіки – неузгодженість в розумінні опорних педагогічних термінів і понять у різних країнах, регіонах, мовах, культурах. Істотні труднощі виникають при аналізі теоретичних питань освіти. У світовому педагогічному співтоваристві має ходіння безліч ідей, концепцій, теорій, наукових шкіл, зміст яких інтерпретується за різними термінологічним критеріям. Сравнітологі стикаються з труднощами при перекладі полисемантичной термінів. Так “education” (англ.) Означає “розвиток”, “виховання”, “навчання”, “освіта”; high school (англ.) – вищий навчальний заклад і старшу щабель середньої школи; college (англ.) – заклад середньої освіти та університетського типу; collège (фр.) – неповну середню школу; bachelor (англ.) – випускника вищої школи; bachelier (фр.) – успішного випускника ліцею – установи завершального загальної освіти і т. д.
У розпорядженні російських компаративістів є кілька російсько-німецьких і англо-російських педагогічних глосаріїв (Англо-російський навчально-педагогічний словник (1998); Німецько-російський / Російсько-німецький глосарій з фахової освіти (1994); Німецько-російський шкільно-педагогічний словник ( 1983); Бурдин Л. С., Куриленко В. Б. (1995). Свого часу був опублікований багатомовний педагогічний глосарій вищої школи соціалістичних країн (Савельєв А. Я. та ін. (1988). ЮНЕСКО видані також англомовні тезауруси освіти, один з яких переведений на російську мову (Тезаурус ЮНЕСКО-МБП за освітою (1983)
Наявність подібних видань не знімає проблеми узгодження понятійно-термінологічного апарату в міжнародному педагогічному співтоваристві. У компаративістики існує потреба в багатомовних глосаріях педагогічних термінів і понять. Створення скільки-небудь універсальних міжнародних педагогічних глосаріїв, системне вирішення лінгвістичних і одночасно педагогічних труднощів під силу лише інтернаціональним колективам. Словники допоможуть уникнути плутанини, досягати уніфікації понятійно-термінологічного апарату, що дозволить упорядкувати педагогічну документацію, ліквідувати різночитання в розумінні педагогіки і школи окремих країн і тим самим полегшити вивчення зарубіжного досвіду, збільшити ефективність порівняльно-педагогічних досліджень.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)