Історична обумовленість основних понять
Слово педагог – грецького походження, від (“Пайде” – дитина) і (“аго” – вести). Так називали людину, яка водив дитину в школу. Як правило, це був раб, непридатний для більш серйозних доручень. Гірко усвідомлювати, що подібне ставлення до педагога, по суті, побутує у нас – з усіма витікаючими наслідками, і не тільки для педагогів. В античному світі, однак, незабаром це поняття знайшло сенс наставника, який веде дитину по життю, точніше, вводить в життя таким чином, щоб далі він міг йти сам. Не дарма Олександр Македонський, учень великого Арістотеля і син царя Філіппа Македонського, відповідав, чому він шанує Вчителі навіть більше, ніж батька: “Батько дав мені життя, а Учитель – безсмертя”. Сам Аристотель писав: “Для людини неосвіченого будь зустрічний – і суддя, і господар, а освічена – господар і суддя собі та іншим”.
В античності розрізнялися поняття “педагогіка” та “педагогия”. Перше мало сенс концепції освіти, спільного погляду на освіту, т. Е., В деякому роді, філософії, співвідносить освіту з іншими формами життя, всією культурою. А вже похідною від неї була педагогия як конкретне втілення педагогічної концепції, як методика – те, що в сьогоднішньому розумінні скоріш виявляється якраз поняттям “педагогіка”. Логічним підсумком античної “філософії освіти” стало поняття “пайдейя”. Видатний філософ XX ст. М. Хайдеггер, в тонкощах усвоивший давньогрецька мова і взагалі систему античного мислення, розкриває поняття “пайдейя” як дорослішання, становлення самим собою, керівництво до створення, формуванню своєї сутності згідно власній природі. Пайдейя органічно поєднувала освіту і виховання, значно виходячи за рамки простого навчання.
Ідея природосообразного освіти була органічним компонентом античної культури – вже засновник мілетської школи Фалес (624-547 до н. Е.) Порівнював освіту з вирощуванням винограду. Саме поняття “культура”, введене вже в епоху еллінізму Цицероном (106-43 до н. Е.), Перекладається як плекання, вигодовування. Цицерон вчив, що люди з самого дитинства повинні взращивало, виховуватися в згоді з власною природою. Вміле культивування, розвиток природних задатків розглядалося як умова становлення особистості у напрямку, найбільш продуктивному для неї і відповідно для суспільства. Таким чином, “освіта” – це освіта, формування особистості.
Продовжуючи цей аналіз, слід звернути увагу, що поняття education, якими утворення позначається в ряді сучасних європейських мов, походить від латинського educere – вести; слово educo має сенс годувати, плекати, і не випадково для освіти підчас на рівних правах використовувалися поняття educatio і cultus (див. Карлов Н. В. Перетворення освіти // Питання філософії. 1998. № 11). У німецькій мові освіту, “Bildung”, буквально означає будівництво, побудова. Отже, в вихідному своєму сенсі утворення означає побудову, створення образу людини. Навіть поняття instruction – побудова, destruction – руйнування, obstruction – прегражденіе мають те ж походження. Повертаючись до латині, слід зауважити, що doctor сходить до doceo – вчити, пояснювати, показувати, а master (mister) означає господар, наставник, доглядач (див.: там же, с. 12). Таким чином, освічена людина – це не просто грамотний, а утворився, минулий “пайдейе”, якщо знову звернутися в античності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)