Дослідження артеріального пульсу
Дослідження артеріального пульсу. Властивості пульсу в нормі та патології (зміна ритму, частоти, наповнення, напруження, форми хвилі, властивостей судинної стінки)
Пульс являє собою коливання стінок артеріальних судин, пов’язані з надходженням під час систоли в судинне русло великого об’єму крові. Пульс найбільш часто визначають на променевих артеріях, але можна визначати його на сонних, підколінних, стегнових, артеріях тилу стопи.
Для дослідження пульсу на променевих артеріях пальпацію проводять одночасно на двох руках. Лікар сідає навпроти пацієнта і досліджує пульс на правій руці пальцями своєї лівої руки, і навпаки, пульс на лівій руці пацієнта лікар визначає своєю правою рукою. Зап’ястя хворого лікар бере в свої руки, як гриф гітари, т. Е. Притискає променеві артерії на передній поверхні передпліччя своїми пальцями до кісткової основі.
Стінку артерії здавлюють до припинення кровотоку і оцінюють властивості стінки судини вище здавлення – в нормі вона м’яка, еластична. Атеросклероз змінює якості стінки артерії: вони втрачають еластичність, стають ущільненими, звитими.
Властивості пульсу
При дослідженні спочатку визначають пульс на обох руках для порівняння. У нормі на обох руках пульсові хвилі визначаються в однаковій кількості і з однаковими якостями. Частота пульсових коливань судинної стінки в нормі коливається в межах від 60 до 80 разів на хвилину. Частота пульсу здорової людини повинна відповідати частоті серцевих скорочень. Якщо відзначають, що частота пульсу перевищує частоту серцевих скорочень, таке явище називають дефіцитом пульсу. Воно виникає при станах, коли кількість крові, що надходить в судинне русло під час систоли лівого шлуночка, настільки мало, що не здатна викликати коливання судинної стінки і не визначається як пульсова хвиля. Це характерно для екстрасистолії. Збільшення частоти серцевих скорочень (а відповідно і пульсу) більше 80 разів на хвилину називають тахікардією (частий пульс); уражень менше 60 разів на хвилину називається брадикардією (рідкісний пульс). Крім екстрасистолії, існують і інші порушення серцевого ритму; при таких станах пульс стає неритмічним. Він характеризується зміною частоти пульсових хвиль. Якщо пульс неритмічний, для визначення точної його частоти необхідно вимірювати кількість пульсових хвиль безперервно протягом 1 хв. Наповнення пульсу. Пульс вважається повним, якщо під час систоли в кров’яне русло надходить достатній обсяг крові, і порожнім, якщо наповнення кров’яного русла недостатньо (наприклад, при шоку). Напруга пульсу залежить від рівня систолічного артеріального тиску. Пульс може бути твердим (при підвищеному артеріальному тиску), помірного напруження (при нормальному рівні артеріального тиску) і м’яким (при низькому артеріальному тиску). Величина пульсу. Високий або великий пульс виникає при надходженні в кровоносне русло великого об’єму крові і значному підвищенні, а потім при зниженні тиску в судинному руслі. Відповідно малий пульс виникає при малому надходженні крові в судинне русло і незначному коливанні тиску. Форма пульсу. Скорий пульс виникає при швидкому збільшенні тиску і такому ж швидкому його падінні; повільний пульс – при повільному збільшенні і падінні тиску.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)