Сердечно-судинна система у дітей

Включення легеневого дихання і перебудова роботи серця починаються з першого вдихом новонародженої дитини. У цей час за рахунок дихання відбуваються активна оксигенація крові і закриття плодових комунікацій серця новонародженого. Спочатку відбувається фізіологічне закриття плодових судинних повідомлень між камерами серця. Закриваються венозний і артеріальний протоки, овальне вікно. Насосні функції правого і лівого серця перемикаються з паралельно працюючих в послідовно включені. Починають працювати в повному обсязі великий і малий кола кровообігу. З першим вдихом потреби дитини в кисні збільшуються, наростають серцевий викид і системний судинний тиск крові.

Початок легеневого дихання ознаменовується збільшенням кровотоку через легені в 5 разів. Одночасно в 5-10 разів знижується судинний опір в малому колі кровообігу. Зі становленням дихання через легені починає проходити 100 % крові дитини, в той час як внутрішньоутробно через легені проходило неї го 10 %. Після народження розширюються легеневі судини, збільшується приплив крові в ліве серце. Одночасно відбуваються зменшення тиску в нижньої порожнистої вени, перерозподіл тиску в передсердях, шунт через овальне вікно перестає функціонувати. У ряді ситуацій він може зберігатися, при цьому спостерігається респіраторний дистрес синдром (при пневмоніях та інших патологічних станах).

Можлива й інша ситуація, коли скидання крові йде зліва направо через овальне вікно. Однак цей дефект ліквідується протягом перших місяців життя без лікарських втручань. Анатомічне закриття овального вікна відбувається протягом декількох місяців. У 15-25 % дорослих овальне вікно залишається відкритим без будь-яких наслідків.

Закриття аортального (боталлова) протоки відбувається в основному до 2 місяців життя.
Перехід на легеневе дихання означає новий якісний стрибок у житті дитини. Залучаються в дію практично всі фізіологічні системи життєзабезпечення. Дитина отримує можливість здійснення всього потенціалу розвитку та становлення організму.

Маса серця новонародженого дорівнює приблизно 0,8 % маси тіла, що відносно більше, ніж у дорослої людини. Правий і лівий шлуночки однакові по товщині, їх стінки рівні приблизно 5 мм. Передсердя і магістральні судини теж порівняно великих розмірів (по відношенню до шлуночків), ніж в інші вікові періоди.

Після народження відбувається диференціювання тканин серця. Насамперед це стосується функціональної одиниці серця – міофібрили. Чим менша дитина, тим слабкіше виражена фібрилярна і поперечна смугастість міофібрил. Ядер у м’язових клітинах більше, ніж у дорослої людини, але вони дрібні, малодиференційовані. У міру зростання дитини відбуваються збільшення товщини міофібрил, зменшення кількості ядер при збільшенні їх розмірів, з’являються септальних перегородки і посилюється поперечнасмугастість волокон.

У дітей серце розташоване вище, ніж у дорослої людини, що обумовлено високим стоянням діафрагми. Велика вісь серця дитини раннього віку лежить майже горизонтально. За своєю формою серце нагадує кулю. Обсяг серця у дітей відносно обсягу грудної клітини більше, ніж у дорослого. Серце дитини проектується на хребетний стовп між IV і VIII грудними хребцями. Правий край виступає назовні від краю грудини, лівий край серця виходить за среднеключичной лінію, верхній край серця знаходиться в другому міжребер’ї. Відповідно, передня поверхня серця утворена правим передсердям, правим шлуночком і здебільшого лівого шлуночка. Верхівка серця у новонародженого представлена двома шлуночками, з 6 місяців її утворює тільки лівий шлуночок. Проекційно по відношенню до грудної клітки вона знаходиться у дітей до 3 років у четвертому міжребер’ї, а у дітей після 4-5 років зміщується в п’яте.

З віком відбувається і перебудова провідної системи серця. У новонародженого вона представлена великими і нечітко контуровані або ” розкуйовджених” пучками спеціалізованих на автоматизмі волокон. У дітей більш старшого віку відбуваються процеси перемоделювання провідної системи серця. Тому у них часті порушення ритму серця, відзначається менша щільність натрію в каналах мембран клітин Пуркіньє. Реполяризації волокон Пуркіньє у дітей виникає значно швидше, ніж у дорослих, ритм серця також швидше.

Про формування функції серця у дітей свідчать пролонгована перебудова серця у незрілих і недоношених дітей, вегетативний дисбаланс постнатального періоду (періоду новонародженості), нестабільність міокарда та подовження Q – T – інтервалу на ЕКГ. У період новонародженості висока ймовірність інфекційного ураження серця.

Після року відбувається інтенсивне наростання маси серця: до року вона подвоюється, до 3 років – потроюється, до 5 років збільшується в 4 рази, до 16 років – у 22 рази.
Маса серця у хлопчиків трохи більше, ніж у дівчаток.

Протягом перших років життя відбуваються поворот і переміщення серця в грудній клітці. Із збільшенням маси серця збільшуються й розміри магістральних судин серця – аорти І легеневої артерії, але темп їх зростання дещо повільніше. Так, якщо обсяг серця до 15 років збільшується в 7 разів, то коло аорти тільки в 3 рази.

Змінюється співвідношення кіл аорти і легеневої артерії. Так, у момент народження легенева артерія ширше аорти (окружність аорти 16 мм, легеневої артерії 21 мм), в 10-12 років їх просвіт порівнюється, а у дорослих окружність аорти починає превалювати над колом легеневої артерії (окружність аорти 80 мм, легеневої артерії 74 мм).
Кровоносні судини у новонароджених мають відносно тонку стінку, в них недостатньо розвинені м’язові та еластичні волокна. Співвідношення просвіту артерій і вен становить [ Приблизно 1:1, потім венозний русло зростає інтенсивніше, і до 16 років поступово їх співвідношення сягає 1:2.
Частота пульсу залежить від віку. Має місце неоднакова Тривалість пульсових хвиль і інтервалів між ними. Чим менша дитина, тим пульс частіше.

Це пояснюється, по-перше, особливостями гемодинаміки серця, по-друге, високими обмінними реакціями у дітей раннього віку і, по-третє, позначається пізніше вплив парасимпатичної нервової системи. Остання обумовлює схильність до прискорення ритму серця. Велике значення має також оцінка пульсу під час сну або неспання дитини. У сні пульс сповільнюється, при стані він прискорюється.

З віком відбувається перехід дитини з горизонтального положення у вертикальне, він набуває рухові навички. З цим пов’язано підвищення ефективності та економічності роботи серця. Тому пульс стає рідше.

Поступово збільшуються ударний і хвилинний об’єми серця. Урежение роботи серця, поява дихальної аритмії є показниками уповільненої дозрівання серцево-судинної системи.
З віком наростає систолічний артеріальний тиск. Є тенденція і до підвищення діастолічного тиску. Середнє вікове систолічний тиск у дитини одно 90 + + 2n, діастолічний – 60 + n, де n – вік дитини в роках. Для дітей до року середнє систолічний тиск дорівнює 75 + n, де n – вік дитини в місяцях. Можна вважати, що діастолічний артеріальний тиск дорівнює показнику систолічного тиску мінус 10 мм рт. ст.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Сердечно-судинна система у дітей