Огляд грудної клітки
Огляд грудної клітки – це визначення її форми і ступеня участі діафрагми в акті дихання. У здорової людини грудна клітка має форму усіченого конуса, здавленого в передньо-задньому напрямку. У дітей грудна клітка має циліндричну форму.
При деяких захворюваннях форма грудної клітки може змінюватися. Наприклад, при емфіземі (підвищенні легкості легеневої тканини) грудна клітка матиме бочкообразную форму, при рахіті спостерігається випинання грудини (“курячі груди”).
При огляді визначають частоту дихальних рухів (число екскурсій грудної клітки в 1 хвилину), глибину і ритм, тип дихання. У здорової людини є три типи дихання:
1) грудний, при якому спостерігається екскурсія грудної клітки – на вдиху вона піднімається, а на видиху опускається. Передня черевна стінка при цьому типі дихання практично не бере участь. Такий тип дихання характерний для жінок;
2) черевний подих, при якому відзначається екскурсія передньої черевної стінки, а передня грудна стінка щодо інертна. Такий тип дихання спостерігається у чоловіків;
3) змішаний тип дихання, при якому відзначається відносно однакова екскурсія передніх грудної та черевної стінок.
Обидві половини грудної клітини у здорової людини одночасно беруть участь в акті дихання. Відставання ураженої половини грудної клітки можливо при пневмонії (запаленні легеневої або інтерстиціальної тканини), гидротораксе (скупченні рідини – ексудату – в плевральній порожнині) і пневмоторакс (скупченні повітря в плевральній порожнині).
У новонароджених грудна клітка практично не бере участі в акті дихання (черевний тип) за рахунок недорозвинення міжреберних м’язів і здійснюється в основному за рахунок скорочення діафрагми.
У період внутрішньоутробного розвитку грудна клітка плода здійснює ритмічні рухи з частотою 38-70 за хвилину, створюючи в плевральній порожнині негативний тиск, тим самим сприяючи притоку крові до серця.
Частота дихальних рухів в нормі становить від 15 до 20 в хвилину, підвищення називається тахіпное, зниження – брадіпное.
Співвідношення частоти дихання і частоти серцевих скорочень неоднаково у різних вікових груп – у новонароджених воно складає 1: 2, у дітей 1 року – 1: 3, у дорослої людини – 1: 4.
Характер дихальних рухів у дітей значно відрізняється від дорослих. Внаслідок анатомічних особливостей, таких як горизонтальне положення ребер, слабкість дихальної мускулатури, дихальні екскурсії у новонароджених і здорової дитини дуже слабкі. Невелика ємність альвеол, низька еластичність і висока пружність легеневої тканини призводять до обмеження розгортання легенів під час акту дихання.
Анатомічні особливості, що призводять до складнощів адекватного споживання кисню навколишнього повітря, компенсуються підвищеною частотою дихальних рухів, причому чим молодша дитина, тим вона вища. У новонародженого частота дихальних рухів становить 48-60 в хвилину, у дітей 1 року – 35, в 3 роки – 28 і тільки до 16 років прирівнюється до показників дорослої людини – 15-20 на хвилину.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)