Дихальні рухи

Повітря в легенях постійно оновлюється, завдяки чому в них підтримується сталість газового складу. Це відбувається завдяки дихальним рухам – вдиху і видиху. Обсяг легких то збільшується, то зменшується. В легенях немає м’язової тканини, тому дихальні рухи здійснюються за допомогою міжреберних м’язів і діафрагми (рис. 55).

Діафрагма – це м’язова перегородка, яка розділяє грудну і черевну порожнини. При вдиху скорочуються міжреберні м’язи. Ребра піднімаються. Діафрагма опускається і стає більш плоскою. Все це призводить до збільшення обсягу грудної порожнини. Легкі при цьому розширюються, відбувається вдих. Повітря через дихальні шляхи спрямовується в легені і потрапляє в легеневі альвеоли.

При розслабленні міжреберних м’язів ребра опускаються. Діафрагма займає своє колишнє положення, стає опуклою – обсяг грудної порожнини зменшується, легені стискаються, і повітря по дихальних шляхах виштовхується назовні. Відбувається видих.

У більш глибокому диханні беруть участь і деякі інші м’язи, наприклад м’язи живота – черевного преса. Дихальні рухи відбуваються автоматично. Але при бажанні людина може на деякий час затримати дихання або змінити глибину вдиху і видиху. Зазвичай в спокійному стані доросла людина робить 16-20 дихальних рухів в хвилину. Надходження повітря в легені і видалення його з них відбувається за фізичними законами, але глибина і частота дихання визначаються біологічними потребами організму. Альвеоли дуже еластичні і можуть розтягуватися, але до певної межі. Якщо в результаті паління або хвороби еластичність легеневої тканини понизиться, при різкому вдиху стінки альвеол не витримують і починають лопатися. Утворені порожнечі заповнюються повітрям. Вивести його назовні неможливо. Хворому важко дихати, він не може зробити повноцінний видих. В результаті у нього виникає задишка при найменшому фізичному напрузі. Шкіра хворого набуває синюшного відтінку. Це захворювання називається емфіземою легенів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Дихальні рухи