Частота серцевих скорочень

Частота серцевих скорочень – це кількість скорочень серця в 1 хвилину. У нормі частота серцевих скорочень коливається від 60 до 80 в 1 хвилину. Зменшення цієї величини отримало назву брадикардії, а збільшення – тахікардії.
Частота серцевих скорочень визначається методом аускультації тонів серця і пальпацією верхівкового поштовху. У здорової людини частота серцевих скорочень і число пульсових хвиль однакові, проте при різних патологіях вони можуть відрізнятися.
Частота серцевих скорочень залежить від функціонального стану блукаючого нерва і симпатичної нервової системи. При порушенні симпатичних нервів частота серцевих скорочень збільшується, а при порушенні блукаючого нерва – зменшується.
Частота серцевих скорочень залежить від багатьох гуморальних факторів, а також під впливом температури тіла і крові. У дослідах на тваринах доведено, що при місцевому подразненні теплом правого передсердя частота серцевих скорочень збільшується, а при подразненні холодом – зменшується. Також встановлено, що збільшення температури тіла на 1 ° С призводить до збільшення частоти серцевих скорочень приблизно на 10 ударів на хвилину.
Частота серцевих скорочень залежить від біологічних і циркадних (добових) ритмів. Встановлено, що при фізіологічному спокої найбільша частота серцевих скорочень спостерігається з 8.00 до 11.30 ранку, а найменша – в 14.00. До вечора відзначається підвищення частоти серцевих скорочень. Під час сну частота серцевих скорочень зменшується приблизно на 20-25%. У жінок в хвилину на 5-10 ударів більше, ніж у чоловіків.
При переході з горизонтального положення у вертикальне частота серцевих скорочень збільшується.
Частота серцевих скорочень залежить від віку людини. У плоду ЧСС – 120-160 ударів на хвилину, у новонародженого – 120-140 за рахунок несформировавшегося тонусу блукаючого нерва, у дитини до 5 років – 100-120 ударів на хвилину, у підлітків – 70-80 ударів на хвилину.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Частота серцевих скорочень