Борис Грінченко. Моє щастя – життєве і мистецьке кредо автора; маніфест щирих почуттів і відданої праці своєму народові як істинні цінності митця. Весняні сонети – ідея єдності природи і душевного стану людини; образ весняної оновленої природи як символічна паралель із надіями в житті ліричного героя. Образи природи як психологічний паралелізм у літературі романтизму та реалізму – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА
Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком Б. Грінченка; розвивати вміння аналізувати поетичний текст, усне зв’язне мовлення, навички виразного читання; виховувати бережливее ставлення до природи, почуття патріотизму.
Теорія літератури: поглиблення поняття про лірику, цикл сонетів.
Обладнання: портрет Б. Грінченка, тексти творів.
Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок і практичного їх використання).
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
2. Бесіда з учнями
Ø І. Франко написав про Б. Грінченка – “робітник без одпочину” на культурно-освітній ниві. Що ви знаєте про внесок Б. Грінченка в розвиток української культури?
Ø Визначте головну думку та проблематику оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан”.
IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Слово вчителя. Ми з вами на попередніх уроках ознайомилися з оповіданнями Б. Грінченка, письменник і справді більше відомий як автор прозових творів. Але у творчому доробку Бориса Дмитровича не останнє місце посідає і поезія. Ліричні твори, байки, балади, поеми, віршовані казки письменника допомагають нам краще уявити особливості літературного процесу того часу, шляхи розвитку літератури, її багатоплановість, багатство та різноманітність.
Свої поетичні твори Б. Грінченко підписував псевдонімами Іван Перекотиполе, Василь Чайченко. Його ліриці високу оцінку дав І. Франко. Сьогодні на уроці ми ознайомимося з деякими поезіями Бориса Грінченка, попрацюємо над удосконаленням навичок виразного читання віршів та їх аналізу.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Повторення теорії літератури
Ø Які твори називаються ліричними?
Ø Які характерні ознаки ліричних творів?
Ø Які жанри лірики вам відомі? Дайте визначення кожного з них.
2. Словниковий диктант “Уникай повторів”
Поетичний (твір), віршований, ліричний; високий, піднесений; романтичний, чуттєвий, тонкий, вразливий.
Поет (автор віршованих творів), співець (уроч.), римач (зневажл.), поетик (зневажл); версифікатор (заст., ірон.), боян (заст., уроч.), віршувальник, бард, аналогічн. скальд, пісняр, піїт (уроч.), віршомаз, піїта (зневажл.).
3. Назвіть відомі вам поетичні збірки Б. Грінченка
Збірки віршів 1884 рік – “Пісні Василя Чайченка”, 1886 рік – “Під сільською стріхою”, 1893 рік – “Під хмарним небом”, 1893 рік – “Хвилини”, 1895 рік – “Пісні та думи”.
4. Слово вчителя
У своїй творчості Б. Грінченко відобразив практично життя у всій його багатогранності. Але найбільше творів присвячено таким темам, як відтворення тяжких умов життя селян, їхньої праці та побуту (“На полі”, “Бурлака”), зображення природи рідного краю (“Над Дніпром”, “Квітчані сльози”) та героїчних постатей минулого (“Леандро”). Але є, звичайно, і такі поезії, у яких відображено роздуми про життя, людські почуття, емоції, мрії. Одним із таких віршів є твір “Моє щастя” (1886 р.).
Довідка. Уперше вірш було надруковано в літературно-науковому додатку до газети “Буковина” – “Зерна” за 1888 рік. Підписано В. Чайченко.
5. Виразне читання поезії учнем, який готувався до виразного читання
6. Бесіда за змістом вірша
Ø До якого жанру лірики належить цей вірш? (Інтимної)
Ø Про що роздумує ліричний герой твору? (Про місце і значення кохання в житті людини.)
Ø На скільки змістових частин можна поділити поезію? Про що йдеться в кожній із них? (На 3. Перша містить перелік “цінностей”, які формують загальноприйняте уявлення про щастя: “втіхи світу”, “брязкіт золота дзвінкого”, “влада у світі”. З другої ми дізнаємося, що такі “спокуси” не цікавлять ліричного героя, він відмовляється від них, віддає перевагу коханню, яке надає йому можливість відчувати, що він “дужчий, щасливіший” за всіх “в хвилини палкого кохання”. У третій частині звучать традиційні для поезії Грінченка мотиви – пріоритет суспільного над особистим: “Але ж я віддав би усе на цім світі/За змогу умерти за рідний свій край!”)
Ø Як змінюється емоційна тональность твору? (Від філософських роздумів на початку твору до патетичного звучання останніх рядків, які мають яскраво виражений патріотичний струмінь.)
Ø Що з поезії ми дізнаємося про кохану ліричного героя?
Ø Знайдіть рядки, у яких ідеться про емоційний стан закоханого. (“Кохання хвилини святі”, “райськії місячні ночі”, “поцілунок, як сонце палкий”.)
Ø Визначте особливості поетичної мови твору. (Фоніка – тропіка – синтаксис) та види римування: (анафора – “хай люди женуться”, тавтологія – “і хоч”, “віддам”, епітети – “очі ясні”, “рожеві ті пишні уста”, “райськії місячні ночі”; порівняння – “усміх, як щастя”; метафори – “люди женуться за владою”, інверсія – “віддам я за милої погляд ласкавий”; Спосіб римування – перехресне (вагання – кохання, не знав – придбав); строфа – чотиривірш (катрен).)
7. Звіт творчої групи
На тему: “Ідея єдності природи і душевного стану людини у “Весняних сонетах” Б. Грінченка. Презентація.
1-й слайд
Цикл Б. Грінченка “Весняні сонети” входить до збірки “Під хмарним небом”. Де чотирнадцять поезій, які змістовно становлять цикл. Наскрізна тема цих ліричних творів – пробудження природи, весняних почуттів у серцях людей, їх готовність трудитися і боротися задля здобуття щастя для всіх знедолених.
2-й слайд. Теорія літератури
Сонет – старовинна канонічна форма поетичного твору, що виникла в Італії ХІІІ ст. Де 14-рядковий вірш, написаний п’ятистопним або шестистопним ямбом.
Композиція сонета: перша строфа стверджує певну думку, друга її заперечує, а тривірші дають узагальнений висновок. Суворі канони класичного сонета забороняли вживати двічі одне і те саме повнозначне слово. Стислість сонета, жорсткі обмеження й вимоги дисциплінують думку й уяву митця.
Сонетний цикл – це низка віршів, об’єднаних спільною ідеєю.
3-й слайд
У своїх “Весняних сонетах” Б. Грінченко дотримується основних канонів сонета. У його поезіях – чотирнадцять рядків, написаних п’ятистопним ямбом. Що ж стосується композиції, автор її не дотримується. Порушує письменник ще одну вимогу до сонету – не повторювати повнозначних слів. Але для веснянки як жанру характерні саме повтори типу “прийди, прийди”, “принеси, принеси”, завдання яких – накликати дію, про яку говориться. Так, у сонеті “Весна іде! В повітрі молодому” повторюються слова “весна іде”.
4-й слайд
Цикл “Весняні сонети” Б. Грінченка пронизаний ідеєю єдності природи і душевного стану людини.
Весна іде! Веснянки задзвеніли,
Лунає спів по луках і гаях –
Мов устають нові могутні сили
В людських серцях, придавлених серцях.
“Весна іде! В повітрі молодому”.
5-й слайд
Іди у гай! Там не самі вже квіти,
І не самі пташки тепер снують,
І не самі веселі й вільні діти
З квіток рясні вінки собі плетуть –
Ні, там тепер зливаються з устами
Уста палкі і, сплівшися руками,
Там пари йдуть серед рясних кущів.
І я іду у нетрю у густую
І звідусіль гучноголосий чую
Природи спів, новий веселий спів.
“Весна прийшла! Гаї зазеленіли”.
6-й слайд
І все живе. Дзвенять в повітрі згуки,
Дзвенять гаї, дзвенять степи і луки,
І світ увесь, здається, задзвенів.
Чого ще ждать? Скоріш, мерщій у поле,
Мерщій у степ! я вп’юсь тобою, воле,
Серед моїх незміряних степів!
“Скоріш! Скоріш! Од сірого туману”.
7-й слайд
Однак навіть зображуючи весняні пейзажі, радіючи оновленню і красі, які весна принесла, поет не забуває про простих людей, про їхні тривоги і жалі, про їхню біду, недолю і горе.
В степу рвачкий на волі вітер віє,
По світу він гуляє, де схотів,
І бачить: скрізь недоля горе сіє,
І повен світ нещастів і жалів.
О, вітре мій! Тобі нема припини
І можеш ти до бога долинуть,-
Скажи, коли нам ждать тії хвилини,
Що доля всім дасть широко дихнуть?
Ти, може, чув?.. Терпіти вже несила,
І мука всім серця давно стомила,
І вже снаги нема її знести –
Давно вже час!.. Вже серце знемагає…
“В степу рвачкий на волі вітер віє”.
8-й слайд
Як бачимо, у своїх “Весняних сонетах” Грінченко використовує такий прийом поетичної мови як паралелізм.
Паралелізм (від грец. Parallelos – “що йде поруч”) – один із прийомів поетичної мови, що полягає в зіставленні двох явищ шляхом паралельного їх зображення.
Психологічний паралелізм – це один зі стилістичних прийомів. Суть його полягає в тому, що сюжет твору будується на послідовному зіставленні мотивів, картин природи, відносин, ситуацій, вчинків. Зазвичай використовується в поетичних народних текстах.
У циклі Б. Грінченка картини природи й життя людей уподібнюються за допомогою паралелізму.
9-й слайд
У поезіях циклу “Весняні сонети” Б. Грінченка образ весни асоціюється з оновленням життя, з пробудженням нових сил, з надіями на краще:
Десь на селі далеко пісня ллється,
То голосніш, то затиха вона…
Із стін душних на волю серце рветься
Туди, де ніч панує запашна.
О, я піду, бо не піти несила,
Бо і мені ніч зорі засвітила,
Бо і мені сприя весна моя.
Скоріш туди! Як вільно дишуть груди,
Який простір обняв мене зусюди,
Як пахне скрізь і місяць як сія!
“Вже в далині високій сяють зорі”
10-й слайд
І світ воскрес! І, працівник великий,
Устав орач і плуг важкий підняв.
Де був колись пустир одвічно-дикий,-
Він борозну найпершу проорав.
І цілини великі скиби чорні
Лягли в степу. Насіння золоте
Впаде на їх,- на ниві неозорній
Хліб дорогий, налившися, зросте.
“І світ воскрес! І, працівник великий”
11-й слайд
“Весняні сонети” близькі до усної народної творчості. Як і у веснянках, ліричний герой сонета звертається до весни як до живої істоти: “О, весно, йди! Всі ждуть тебе, кохана”.
Наші предки вірили, що весну із вирію на крилах приносять птахи. цей мотив звучить і у Грінченка:
Весна іде! В повітрі молодому
Далекий крик мандрівних журавлів
Вже розітнувсь: ключем вони додому
У рідний край летять з чужих країв.
12-й слайд
У веснянках зверталися до образу дерев: дуба, берези, верби, прадерева. Б. Грінченко в поезії використав образ вишні, якій довіряє свої інтимні таємниці, просить сховати його у хвилини щастя.
Особливу роль поет відводить образу сонця, Він його називає “богом світла і тепла”, надає надзвичайних сил: “Воно зійшло і сльози розтопило”.
Цикл “Весняні сонети” – свідчення щедрої поетичної обдарованості Б. Грінченка. читачів зворушують Грінченкові описи чарівної краси рідного краю, передане з сердечною теплотою пробудження природи.
V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО
Мозковий штурм
Згадайте, у чому полягають особливості зображення образів природи як психологічного паралелізму в літературі романтизму та реалізму.
Як ви думаєте, у “Весняних сонетах” Б. Грінченко постає перед нами як романтик чи як реаліст? Думку аргументуйте.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Рефлексія
Інтерактивна гра “мікрофон”
Продовжити речення:
□ Сьогодні я дізнався (дізналася), що…
□ Про творчість Грінченка я думаю, що…
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Повторити матеріал уроку
2. Дати відповідь на питання: “Чи стануть у пригоді сучасній молоді навички виразного читання? Чи слід цього вчити в школі?”
3. Сформулювати вимоги до виразного читання ліричних творів.
4. Підготувати до виразного читання одну з поезій “Весняних сонетів” Б. Грінченка.
5. Індивідуальні завдання. Дібрати з інтернету зразки рецензій на поетичні твори.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)