Зіставлення двох світів: людського, дисгармонійного, смертоносного, і гармонійного, досконалого, життєствердного світу природи. Зображення природи як засобу відтворення психологічного стану героя – ІМПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО

Мета: продовжити роботу над змістом новели “Intermezzo”; розвивати навички аналізу епічних творів малої форми, вміння пояснювати символічні образи; допомогти учням осягнути психологізм новели; виховувати розуміння ролі природи для підтримання душевної рівноваги людини.

Теорія літератури: імпресіонізм, психологізм, модернізм, автобіографічна основа.

Обладнання: портрет письменника, текст новели, репродукції картин із зображенням польових пейзажів.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя

Ми з вами говоримо про М. Коцюбинського як про талановиту людину, письменника європейського рівня. Про те, яким письменник був у житті, пише у своїх спогадах “Тато” його донька Ірина: “Він був вигадливим. Завжди по-дитячому захоплювався красою природи, людьми, кращими проявами людських почуттів, здобутками людського розуму. Він був людяним, не втрачав цієї риси на протязі всього життя, любив добро, вірив у його переможну силу…”. Здається, все чудово.

Але в житті кожної людини може настати такий момент, коли вона почувається самотньою, коли їй не хочеться нікого бачити і ні про кого думати і чути, коли вона почуває себе дискомфортно. Що ж робити у такій ситуації? Можливо, нам допоможе знайти відповідь на це питання ліричний герой новели “Intermezzo”.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

2. Бесіда з учнями

Ø У якому році написано твір “Intermezzo”?

Ø Визначте жанр твору.

Ø Що в перекладі означає слово “інтермецо”?

Ø Представником якого літературного напрямку є М. Коцюбинський? Назвіть його основні риси.

Ø Назвіть дійових осіб новели “Intermezzo”. На які групи їх можна поділити?

Ø У чому полягає синкретизм творчої палітри М. Коцюбинського? Як проявляється синкретизм у новелі?

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

Епізод, що ліг в основу новели “Intermezzo”, дійсно мав місце в житті М. Коцюбинського. Вкрай виснажений службою, громадською роботою, знесилений хворобою, письменник мріяв про відпустку, тому звертається до знайомих і друзів із проханням прийняти його на літній відпочинок, бо “дуже втомлений – і так хочеться мені спочити серед природи!.. Може б, вдалося мені написати щось серед сільської тиші” (з листа Мамерту Віктемському). В одному з листів, написаних 1908 року, читаємо: “… душа ледве держиться в тілі”.

Давній знайомий Коцюбинського – Євген Чикаленко – запрошує його до себе в маєток у селі Кононівка. Письменник з радістю прийняв запрошення. У листі цього періоду до своєї знайомої

О. Аплаксіної Михайло Михайлович зазначає: “С тех пор, как я очутился в полном уединении – чувствую, как я страшно устал душою. Не физическая усталость, а душевная. Не хочеться видеть людей, вести разговоры. Хочется сбросить с себя всю волну людской грязи, которая незаметно заливала твое сердце, хочется очиститься и отдохнуть”. У листах до дружини письменник зізнається: “Погано, що й досі не можу сісти за роботу. Чи то сільське повітря, чи втома, але не хочу писати, думки не йдуть до голови, хоч це мене мучить. Може, таки переможу себе”. Через деякий час: “…і знову не хочеться писати”. А також: “Людей просто не переношу, а коли, гуляючи, десь бачу людину, то тікаю, щоб не стрітись… Писати почав та й кинув…”

2. Робота над змістом твору. Евристична бесіда з елементами пошуку і дослідження

Ø Чи доводилося вам переживати такий стан душі? Чи можете ви зрозуміти, що переживав і як почувався письменник?

Ø Кожна людина прагне гармонії в житті, та не завжди вдається її досягти. А що таке, на вашу думку, гармонія взагалі? (Як стверджують психологи, основними вимірами світу людини є світ природний (жива і нежива природа), світ соціальний (світ людей, націй, суспільств і под.) і світ предметний (рукотворний, техногенний). Якщо виникає неузгодженість цих аспектів людського буття, то гармонія порушується і людина відчуває дискомфорт)

Ø Які події привели героя до втрати гармонії? Хто винен у тому, що він втомився душевно? Як про це сказано у творі? Зачитайте уривки з новели. (Читання першої частини – від слів “Лишилось тільки ще спакуватись…” до “…з усіх городських вулиць”. Автор зазначає: “Мене втомили люди”)

Ø На початку твору подано перелік незвичайних дійових осіб. Про яку з них ідеться у прослуханому уривку? (Моя втома)

Ø Який заголовок ви дали б цій частині?

Ø Про що йдеться у другій частині твору? Як ви розумієте метафору “залізна рука міста”?

Ø Як передано розмови пасажирів у поїзді? Чому письменник обрав такий спосіб передачі атмосфери поїздки? (Така мозаїчність у змалюванні картин характерна для імпресіонізму)

Ø Коли персонаж нарешті почув тишу? У чому незвичайність цього моменту? (Він почув тишу, коли закувала зозуля).

Ø Як почуває себе головний герой на новому місці? Яка кольорова гама переважає у змалюванні будинку?

Ø Що вчувається героєві з темної кімнати, які картини вимальовує його уява? Чим це можна пояснити?

Ø Як змальовано світ людей у третій частині твору?

Ø Персонаж говорить, що одного разу “звістку про ряд білих мішків заїв стиглою сливою”. Це може бути свідченням жорстокості й байдужості?

Ø Чому спілкування з людьми стало причиною втоми і депресії головного героя?

Ø Як героя зустрів ранок?

Ø Образи вівчарок символічні. Як ви думаєте, кого втілюють Пава, Оверко і Трепов?

Ø Як змінюються настрій, почуття і відчуття героя під час “intermezzo”?

Ø Що сприяє відновленню душевної рівноваги? Чи багато часу на це було потрібно? Зачитайте уривки, які підтверджують вашу думку.

Ø Якою бачить і чує ліричний герой природу? Які художні засоби добирає автор для її змалювання? Наведіть приклади з тексту.

Ø У чому полягає особливість змалювання письменником пейзажу в новелі? (Особливість змалювання письменником пейзажу в новелі в тому, що він передається через сприйняття головного героя. Можна сказати, що природи ми і не бачимо, адже це в душі героя, а не в природі жайворонок грає на арфі полів. Усе, що ми бачимо в творі, пов’язане з переживанням персонажа, його внутрішнім світом. Тобто, дія відбувається не в природі, а в душі ліричного героя. А дійові особи – це символи його суперечливих почуттів, які викликані не тільки внутрішніми, а й зовнішніми, в першу чергу соціальними, чинниками)

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Заповнити таблицю “світ людини та світ природи у новелі”

Світ людини

Світ природи

“Се було одно з тих незчисленних “треба”, які мене так утомили і не давали спати. Дарма, чи те “треба” мале, чи велике… воно вимагає уваги, що не я їм, а воно мною уже керує. Фактично стаєш невільником сього многоголового звіра”

“Тепер я можу спокійно спати.”

“Я чую, як чуже існування входить в моє”

“На небі сонце – серед нив я. Більше нікого”.

“Я не можу розминутись з людиною. Я не можу бути, самотнім. Признаюсь – заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі”

“Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом…

Я тепер маю окремий світ”

“Се ти одягла землю в камінь й залізо, се ти через вікна будинків – тисячі чорних ротів – вічно дихаєш смородом. Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс, брудниш повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, злості. як звірина”

“Ніколи перше не почував я так ясно зв’язку з землею, як тут.

В городах земля одягнена в камінь й залізо – і недоступна. Тут я став близький до неї”

“Ти кидаєш у моє серце, як до власного сховку, свої страждання і свої болі, розбиті надії і свою розпач. Свою жорстокість і звірячі інстинкти. Весь жах, весь бруд свого існування”

“Так протікали дні мого intermezzо серед безлюддя, тиші і чистоти. І благословен я був між золотим сонцем й зеленою землею. Благословен був спокій моєї душі”

“Ти хочеш виссать мене, всю мою кров, як той вампір. І ти се робиш. я живу не так, як хочу, а як ти мені кажеш в твоїх незліченних “треба”, у безконечних “мусиш”. я утомився. Мене втомили люди”

“З-під старої сторінки життя визирала нова і чиста – і невже я хотів би знати, що там записано буде? Коли таке станеться чудо, то се буде ваша заслуга, зелені ниви з шовковим шумом, й твоя, зозуле. Твоє журливе “ку-ку” спливало, як сльози по плакучій березі, і змивало мою утому”

“…вдень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні, з усіх городських вулиць”

“Йду далі – усе пшениця й пшениця. Коли ж сьому край буде?.. А я все йду, самотній на землі, як сонце на небі, і так мені добре, що не паде між нами тінь когось третього”

“…я не почув тиші: її глушили чужі голоси, дрібні, непотрібні слова”

“…я раз читав, як вас повішали цілих дванадцять. Цілих дванадцять. і позіхнув. А другий раз звістку про ряд білих мішків заїв стиглою сливою”

“Стою і слухаю. Повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна”

Висновок

Світ людський дисгармонійний і смертоносний

Світ природи досконалий, гармонійний, життєствердний

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

□ Новела примусила мене задуматися над…

□ У житті кожного бувають моменти…

□ Природа для людини…

□ Самотність – це…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Повторити матеріал уроку за конспектом.

2. Робота творчого характеру. Написати есе на одну з тем:

□ Філософське осмислення могутності природи й краси. (За новелою М. Коцюбинського “Intermezzo”)

□ “Мене втомили люди…”. (За новелою М. Коцюбинського “Intermezzo”)

□ Імпресіоністична основа новели М Коцюбинського “Intermezzo”).

□ Чи настане час, коли людина скрізь і завжди почуватиметься комфортно? (Роздуми над змістом новели “Intermezzo”)

ДОДАТОК

Життєва основа новели “Intermezzo”

Новела “Intermezzo” написана М. Коцюбинським у 1908 році. Це був час реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми переповнені вчорашніми правдошукачами, поліція й жандарми чинили розправи – вішали, стріляли, били. М. Коцюбинський у листі до М. Чернявського пише: “Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи все те на власні очі, і який це вплив мало на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж було: не можу ані спати, ані їсти. Ледве пишу до Вас” (18 листопада 1905 р.).

На утриманні М. Коцюбинського була сім’я. Позичку, яку він узяв у банку для придбання садиби в Чернігові, так і не зміг сплатити до кінця свого життя. Матеріальна скрута примушує його багато писати. Але цього не вистачає. Так, наприклад, за перший том оповідань у 1903 році йому заплатили 200 крб. А в той же час А. Чехов, який у російській літературі відігравав таку саму роль, продав свої твори видавцеві за 7500 крб. Навіть російські перекладачі творів М. Коцюбинського одержували набагато більше, ніж він. Письменник не раз з іронією згадує про це, зокрема в листі до В. Гнатюка: “Треба рятуватися, спочити. Полежать у шпиталі або санаторії, а нема за що. Доведеться пропадати. Служба ледве-ледве дає шматок хліба, а література!.. Соромно навіть признатися представникові культурної нації. Єдиний спосіб – писати по-російськи, але коли я досі цього не робив, то вже тепер не зроблю… Доведеться пропасти”.

Украй виснажений службою, політичними обставинами, знесилений хворобами, Михайло Михайлович мріє про відпочинок.

У цей складний час він переживає ще й особисту драму: несподівано до нього, людини сімейної, прийшло кохання. Свою дружину Віру Устимівну Дейшу він дуже любив. Про це свідчать листи до неї з Криму, коли працював у філоксерній комісії: “Сонечко ти моє! Ти мені світиш і грієш,- пише М. Коцюбинський до дружини.- Твої листи для мене – половина життя. От і нині дістав листа од тебе – і так мені добре, так легко і весело”.

Від щасливого шлюбу народилося четверо дітей. Михайло Михайлович дуже любив свою сім’ю, але й багато мав від неї: “Усе було пристосоване для того, щоб “таткові”… було гарно жити, щоб не заважати йому, не турбувати дрібницями”,- пише М. Чернявський, письменник і приятель родини. Та за словами Аркадія Утєвського, лікаря М. Коцюбинського, “не варто нічому дивуватися, адже він був живою людиною і ніщо людське не було йому чуже”.

Почуття до Олександри Аклаксіної, молодої співробітниці статистичного бюро, було ні мимовільним захопленням, ні грою в почуття. Воно заволоділо ним, його серцем і думками. Але в найкритичніший момент їхніх стосунків, коли треба було вибирати між сім’єю й коханою жінкою, М. Коцюбинський сказав: “Я не залишу сім’ю, якщо навіть доведеться переступити через себе”. Відмовлятися від кохання було нелегко. Михайло Михайлович замкнув у грудях своє нестримне серце. Та від цього воно боліло ще сильніше. Нескінченні “треба” і безконечні “мусиш” додавали муки.

Виснаження нервової системи привело до того, що письменник не міг працювати. йому здавалося, що люди, яких бачив, вимагають, щоб він показав світові свої страждання: “Мене втомили люди. Мені докучило бути заїздом, де вічно товчуться оті створення, кричать, метушаться і смітять”. Лікар порадив письменникові відпочити на лоні природи.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Зіставлення двох світів: людського, дисгармонійного, смертоносного, і гармонійного, досконалого, життєствердного світу природи. Зображення природи як засобу відтворення психологічного стану героя – ІМПРЕСІОНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ТВОРЧІСТЬ М. КОЦЮБИНСЬКОГО