Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ
■ Борис Грінченко
Борис Дмитрович Грінченко народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр на Харківщині у дворянській сім’ї. Здобувши початкову освіту, навчався в Харківському реальному училищі, з якого був відрахований за читання й поширення забороненої політичної літератури. Після двох місяців ув’язнення працював канцеляристом у Харківській казенній палаті. Через деякий час склав іспит на народного вчителя, викладав у школах на Харківщині та Катеринославщині. Одружився із сільською вчителькою Марією Гладиліною (писала твори під псевдонімом Марія Загірня).
Результатом майже десятирічної педагогічної праці стали дослідження Грінченка “Яка тепер народна школа на Вкраїні”, “Народні вчителі і українська школа” та ін.
Літературний шлях Б. Грінченка розпочався в 1881 році. У львівському журналі “Світ” за сприяння І. Франка були опубліковані його поезії. Учителюючи, невтомно працював як письменник, публіцист, критик. Виступав під псевдонімами Василь Чайченко, Б. Вільхівський, М. Тримач, Л. Яворенко. Опублікував поетичні збірки “Пісні Василя Чайченка”, “Під сільською стріхою”, “Нові пісні і думки Василя Чайченка”, “Під хмарним небом”. У прозі Б. Грінченко звертався до жанру оповідання, рідше – повісті.
Переїхавши в 1894 році до Чернігова, працював у губернському земстві, одночасно багато сил віддавав громадській роботі. Тоді опублікував книжки малої прози “Хатка в балці”, “Оповідання”, написав декілька драматичних творів. Вивчав фольклор та етнографію. Видав “Етнографічні матеріали, зібрані в Чернігівській і сусідній з нею губерніях”. Упорядкував збірки народної поезії “Пісні та думи”, “Думи кобзарські”, “Веселий оповідач” та ін.
У 1902 році письменник перебрався до Києва. Там майже два роки працював над підготовкою словника української мови. На основі матеріалів журналу “Київська старовина” Б. Грінченко уклав чотиритомний “Словар української мови”. Активно виступав як журналіст. Зокрема, із 1905 року редагував першу українську щоденну газету “Громадська думка”, а з 1906 року – журнал “Нова громада”. За ініціативою письменника була створена Всеукраїнська учительська спілка. Він сам виступав за народну освіту українською мовою. У 1906 році Б. Грінченко організував і очолив товариство “Просвіта”. Постійно працював над книжками для народної освіти та виховання. Підготував “Українську граматику до науки читання й писання”, книжку для читання в школі рідною мовою “Рідне слово” (у співавторстві з дружиною) та ін.
Напружена праця спричинила загострення хвороби легень. У вересні 1909 року письменник виїхав на лікування до Італії. Помер Б. Грінченко 6 травня 1910 року в Італії. Його поховали в Києві на Байковому кладовищі.
■ Борис Грінченко з дочкою Настею та дружиною Марією
Виявляємо читацьку, літературну компетентності
У зручній для вас формі (схеми, таблиці, плану, тексту) запишіть відомості про життєвий шлях Бориса Грінченка.
Прочитайте оповідання Бориса Грінченка “Без хліба”. Звірте власні враження від твору з матеріалом, запропонованим у статтях підручника.
В електронному додатку до підручника на сайті interactive. ranok. com. ua ви знайдете повний текст твору.
A
Related posts:
- Проблема моралі (Без хліба) – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Більшість прозових творів Б. Грінченко присвятив зображенню українського народу. Письменника цікавили соціальні процеси й моральна проблематика. Розглядав він і питання, що стосувались народної освіти та виховання. В оповіданні “Без хліба” (1884) автор зосередився на вивченні особистісного профілю українського селянина – носія й виразника народної етики. Він показав, наскільки важливими в житті людини є засвоєні ще […]...
- Громадянська лірика – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Творчість Б. Грінченка тісно пов’язана з темою громадської і просвітницької праці. На його думку, література мусить вирішувати суспільні завдання, закликати народ до боротьби за краще майбутнє. “Література інша не має права бути,- писав поет,- і через те я так ненавиджу всі ті твори, які пригнічують нам дух, псують нам ясність душевного погляду, убивають надію й […]...
- Філософські роздуми (Моє щастя) – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ У творі “Моє щастя” органічно поєдналися філософське, особисте і громадянське переживання. Частково вірш перегукується з філософським роздумом українського мислителя Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права”: мандрівний філософ демонструє байдужість до всіх спокус світу і протиставляє їм чисте сумління як найвищу цінність. У поезії Б. Грінченка теж осмислюються людські цінності. Три перші строфи стосуються […]...
- Мотив весняного оновлення (Весняні сонети) – Борис ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Принцип зображення емоційних станів людини через картини навколишнього світу є дуже давнім. Він активно застосовувався в народній ліриці, звідки й прийшов до літератури. Зіставлення природи та людських переживань здійснюється за подібністю або контрастом. Такий прийом визначають як психологічний паралелізм. З різними порами року в літературі ототожнюються різні емоції: наприклад, весняна пора, що супроводжується пробудженням природи […]...
- Борис Грінченко (1863 – 1910) Б. Грінченко був активним поетом, прозаїком, драматургом, перекладачем, літературним критиком. Відомий він і як мовознавець (“Словарь української мови”), фольклорист та етнограф (“Этнографические материалы, собранные в Черниговской й соседней с ней губерниях”), педагог, публіцист, організатор видавничої справи, бібліограф. Письменника шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. Народився Борис Дмитрович Грінченко […]...
- “Кожнеє слово хай буде в нас діло!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Поетична спадщина Бориса Грінченка уміщена в шести збірках: “Пісні Василя Чайченка”, “Під сільською стріхою”, “Нові пісні і думи Василя Чайченка”, “Під хмарним небом”, “Пісні та думи”, “Хвилини”. Перші публікації віршів припадають на 1881 рік. У львівському журналі “Світ” надруковано твори, що стали програмовими у діяльності Грінченка, – “Доки”, “До праці”. Юнак, сповнений завзяття і віри, […]...
- Життєвий і творчий шлях – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Життєвий і творчий шлях Більше працював, аніж жив. Микола Чернявський Слова Миколи Чернявського, сучасника Бориса Грінченка, досі звучать як нагадування українцям про те, що безліч талановитих імен, недооцінених або забутих у радянський час, мають задля повноти літературного процесу повернутися до українського читача. Борис Дмитрович Грінченко (псевдоніми Вартовий, Вільхівський, Іван Перекотиполе, Чайченко) – поет, прозаїк, драматург, […]...
- Прозова творчість Бориса Грінченка – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Із-поміж прозового доробку Бориса Грінченка варто звернути особливу увагу на соціально-побутові повісті “Серед темної ночі” (1900) та “Під тихими вербами” (1901). Село в цих творах змальовано надзвичайно реалістично, а між персонажами зустрічаються високоморальні й свідомі представники простого народу. Ця своєрідна дилогія дуже близька до роману-тетралогії письменника української діаспори Уласа Самчука “Волинь”. У повістях Б. Грінченка […]...
- “О скільки сліз повинні ми утерти!” (Борис Грінченко) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття Борис Грінченко виявив себе філігранним майстром малих прозових форм. До раннього періоду творчості належить оповідання “Без хліба” (1884), в якому основним є конфлікт людини зі своїм сумлінням. На прикладі героїв, поставлених в екстремальну життєву ситуацію, письменник утверджує цінність християнської заповіді “не вкради”. Тематика Грінченкових оповідань різноманітна. У них зображено українське село з його малими радощами […]...
- Поетична творчість Бориса Грінченка – БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910) – Українська література другої половин ї XIX ст? Творчий шлях Бориса Грінченка розпочався з віршів. Він зізнавався, що найбільший вплив на його формування справила творчість Тараса Шевченка: “”Кобзар” зробивсь моєю Євангелією…” Б. Грінченко друкував свої твори під різними псевдонімами – намагався уникнути переслідування. Одна за одною виходили у світ його поетичні збірки, зокрема “Пісні Василя Чайченка” (1884), “Під сільською стріхою” (1886), “Нові пісні […]...
- “Більше працював, ніж жив” (Микола Чернявський) – Борис Грінченко – Українська драматургія і театр 70-90-х років ХІХ століття “Зроблю”, – сього сахайся слова. “Зробив”, – оце потужних мова. (Борис Грінченко) В українській культурі Борис Грінченко відомий як талановитий письменник, фольклорист і етнограф, критик і публіцист, лексикограф, видавець і педагог. За роком своєї появи на світ Борис Грінченко – ровесник Валуєвського циркуляру. Його трудове життя – своєрідний особистий акт національної непокори постулатам сумнозвісного документу […]...
- Борис Грінченко. Письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Б. Грінченко як редактор Словаря української мови – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: ознайомити учнів із основними фактами життєвого, творчого та громадського етапів життя митця, пояснити його роль у становленні національної української культури, розширенні сфери функціонування української мови; розвивати вміння висловлюватися точно, логічно та послідовно; виховувати любов до рідної мови, гордість за її красу і багатство. Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, висловлювання відомих діячів культури та […]...
- Борис Грінченко – фольклорист – твір з української літератури Борис Грінченко розпочав свою творчу діяльність за тих часів, коли свідомих культурних українських сил було дуже мало. Письменника називали “справжнім апостолом українського націоналізму”, “голосом совісті українства”, який дуже виділявся своїм “болісно загостреним чуттям національної і соціальної кривди”. Так писали про Грінченка видатні культурні діячі уже після його смерті. А за життя його дуже часто критикували. […]...
- Короткий переказ – Каторжна – БОРИС ГРІНЧЕНКО – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ БОРИС ГРІНЧЕНКО Її тільки й звали – каторжна. Мачуха примушувала виконувати всю хатню роботу, кричав п’яний батько, знущалися мачушині діти й хлопці та дівчата на вулиці. Мала Докія тільки мовчала, дивилася спідлоба вовчим поглядом. Ніколи не плакала й не просилася, як не били, чим ще більше (гнівала мачуху. Одного разу підгледіла мачуха, як Докія гралася […]...
- БОРИС ГРІНЧЕНКО – З ЛЮБОВ’Ю ДО ЗНЕДОЛЕНИХ Бориса Грінченка, сімнадцятирічного юнака, у літературу благословив Іван Нечуй-Левицький, подавши перші його вірші у львівський журнал “Світ”, де вони були опубліковані 1881 року. Незважаючи на те, що початок творчості Грінченка припадає на період дії горезвісного емського указу 1876 року, за недовгий вік (неповних 47 років) він написав стільки, що його творча спадщина вмістилася б хіба […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. БОРИС ГРІНЧЕНКО “ДЗВОНИК” Мета: – навчальна: поглиблювати відомості про життя та творчість митців нашої місцевості; розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини; виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи; – розвивальна: розвивати спостережливість, навички пошукової роботи, формувати вміння грамотно формулювати думки; – виховна: прищеплювати естетичні смаки, […]...
- БОРИС ГРІНЧЕНКО – Біографічні відомості (1863-1910) БОРИС ГРІНЧЕНКО Борис Дмитрович Грінченко – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX – початку XX століття. Його шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. , Б. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумської області) […]...
- РОЗВИТОК ДРАМАТУРГІЇ. ВІД АМАТОРСЬКИХ ГУРТКІВ ДО ПРОФЕСІЙНОГО ТЕАТРУ КОРИФЕЇВ, ЩО СТАВ ШКОЛОЮ ЖИТТЯ (І. ФРАНКО). ПЕРШІ ТЕАТРАЛЬНІ ТРУПИ М. КРОПИВНИЦЬКОГО ТА М. СТАРИЦЬКОГО. РОДИНА ТОБІЛЕВИЧІВ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ТЕАТР. ПОПУЛЯРНІСТЬ ТЕАТРУ КОРИФЕЇВ В УКРАЇНІ ТА ЗА ЇЇ МЕЖАМИ. ПЕРША НАРОДНА АРТИСТКА УКРАЇНИ МАРІЯ ЗАНЬКОВЕЦЬКА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглибити знання про розвиток нового українського театру; читацьку активність; Ключові: ціннісно-смислову: розвиток естетичних почуттів, уміння визначати місце Марка Кропивницького, Михайла Старицького, родини Тобілевичів, Марії Заньковецької в розвитку українського театру; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; інформаційну: навички роботи з книгою, уміння […]...
- “Кожен повинен боронити свій рідний край…” (за оповіданням Б. Грінченка “Олеся”) – БОРИС ГРІНЧЕНКО – 6 клас У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням “Олеся” Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою. Героїнею оповідання є дівчинка Олеся. Батьки дівчинки загинули від рук монголо-татарських загарбників. Сироту виховує дід Данило. Саме […]...
- ОПОВІДАННЯ. БОРИС ГРІНЧЕНКО. КСЕНЯ (Уривок) – Жанри прози – У КРАЇНІ ДИТИНСТВА Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом видатного українського письменника і вченого Бориса Грінченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити інтонацією передавати настрій твору; розвивати вміння висловлювати своє ставлення до прочитаного, давати елементарну характеристику героям твору, порівнювати, співставляти прочитане; виховувати почуття дружби. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Добрий день! В добрий час! Рада, діти, […]...
- Борис Грінченко у контексті української критичної думки кінця ХІХ століття – початку ХХІ століття Сьогодні ми можемо, не боячись будь-якої шовіністичної ідеології, оцінити творчість Бориса Грінченка об’єктивно. Єдиними, хто цінував й високо підносив його творчість, його енергійну роботу на ниві української народності при житті, були І. Франко та М. Драгоманов. Пізніше, після смерті письменника, з’вляються ще кілька прізвищ – І. Білоусов, О. Косач-Драгоманова, М. Чернявський, Г. Коваленко, С. Єфремов, […]...
- Борис Грінченко. Оповідання для дітей і про стражденну долю дітей-сиріт План. 1. Біографічні відомості про автора. 2. Твори Бориса Грінченка для дітей і про дітей. (“Сестриця Галя”, “Сама, зовсім сама”(1885), “Україна”, “Дзвоник”(1897)). 3. Твори про освіту та вчителів того часу (“Екзамен”, “Непокірний”). 4. Розширення тематики української прози в оповіданнях “Панько” (1893), “Батько та дочка”(1893). 1. Народився Борис Павлович Грінченко 9 грудня 1863 року в збіднілій […]...
- Борис Дмитрович Грінченко Борис Дмитрович Грінченко – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX-початку XX століття. Його шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники. Б. Д. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині, тепер Сумської області у родині відставного офіцера із […]...
- Зображення трагічного становища українського народу у вірші “Доки?” – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Б. Грінченко рано перейнявся турботами простого люду, зрозумів свою з ними спільність. Дуже гостро відчував письменник принизливе становище українських трудівників. Своє обурення їхньою долею висловив автор у вірші “Доки?” Б. Грінченко впевнений, що …давно вже час, Щоб воля прийшла й до нас… Однак ця довгоочікувана воля все не приходить: А все її нема, не йде, […]...
- Грінченко Борис Дмитрович письменник, вчений, публіцист, громадський діяч (1863-1910) Народився Борис Дмитрович Грінченко 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й грунтовні. […]...
- Грінченко Борис Дмитрович – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Народився Б. Д. Грінченко 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і натхненно читає. Інтереси його різнобічні й грунтовні. Тонка […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – ІІІ варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Борис Грінченко збагатив українську літературу великою кількістю творів, серед яких були вірші, оповідання, повісті, п’єси та байки. Також він є автором ряду статей і упорядником “Словника української мови”. З самого початку літературної діяльності Грінченко відчував велике покликання – працювати для народу. В його творах – опис життя українських селян, робітничого класу, інтелігенції. Оповідання “Сам собі […]...
- ГРІНЧЕНКО БОРИС ГРІНЧЕНКО БОРИС (псевд. – В. Чайченко, Б. Вільхівський, П. Вартовий, Ів. Перекотиполе, М. Тримач, Л. Яворенко та ін.; 09.12.1863, х. Вільховий Яр, тепер Харківської обл. – 06.05.1910, м. Оспедалетгі, Італія). Походив із небагатої дворянської родини (батько – відставний штабс-капітан, мати – дочка полковника російського походження). Під впливом поезії Т. Шевченка та завдяки контактам з селянами […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (І. ТОБІЛЕВИЧ). ОСНОВНЕ ПРО ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ МИТЦЯ, СВІТОГЛЯД, БАГАТОГРАННІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ. ЖАНРОВА РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВОРІВ. І. КАРПЕНКО-КАРИЙ І ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ДРАМАТУРГІЧНЕ НОВАТОРСТВО ПИСЬМЕННИКА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета (формувати компетентності): Предметні: поглибити знання про життя і творчість Івана Карпенка-Карого; читацьку активність; Ключові: ціннісно-смислову: розвиток естетичних почуттів, уміння визначати місце Івана Тобілевича в розвитку українського театру; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок оточення, уміння сприймати чужу точку зору; інформаційну: навички роботи з книгою, уміння знаходити самостійно потрібну інформацію та […]...
- Борис Грінченко. Моє щастя – життєве і мистецьке кредо автора; маніфест щирих почуттів і відданої праці своєму народові як істинні цінності митця. Весняні сонети – ідея єдності природи і душевного стану людини; образ весняної оновленої природи як символічна паралель із надіями в житті ліричного героя. Образи природи як психологічний паралелізм у літературі романтизму та реалізму – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком Б. Грінченка; розвивати вміння аналізувати поетичний текст, усне зв’язне мовлення, навички виразного читання; виховувати бережливее ставлення до природи, почуття патріотизму. Теорія літератури: поглиблення поняття про лірику, цикл сонетів. Обладнання: портрет Б. Грінченка, тексти творів. Тип уроку: комбінований (урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок і практичного їх використання). […]...
- ГРІНЧЕНКО НАСТЯ ГРІНЧЕНКО НАСТЯ (псевд. – Гаєнко Н., Сагайдачна Настя, Наталка та ін.; 25.12.1884, с. Нижня Сироватка, тепер Сумської обл. – 14.10.1908, Київ). Дочка Б. та М. Грінченків. Навчалася у Львівському університеті (1905-1907). Вела пропагандистську діяльність серед робітництва у Києві, Полтаві, Лубнах, брала участь у збройному виступі лубенських робітників. Двічі була ув’язнена, внаслідок чого тяжко захворіла і […]...
- ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ № 1. ТРАГЕДІЯ ЛЮБОВІ Й ЗАНЕПАДУ ЛЮДСЬКОСТІ В ОПОВІДАННІ Б. ГРІНЧЕНКА КАТОРЖНА – ТЕАТР КОРИФЕЇВ. ТВОРЧІСТЬ ІВАНА КАРПЕНКА-КАРОГО Мета проекту: допомогти учням проаналізувати ідейно-художній зміст твору, його гуманістичну спрямованість; дати власну оцінку прочитаному; розвивати логічно правильне усне мовлення учнів, уміння, зіставляти та аналізувати факти, працювати з ІКТ; виховувати прагнення до співчуття, любові, добра. Міжпредметні зв’язки: інформатика, “Людина і суспільство”. Стислий опис: основою проекту є оповідання Бориса Грінченка “Каторжна”. Основна ідея проекту полягає в […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) – IІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО – 6 клас Автор оповідання “Грицько”, Борис Дмитрович Грінченко, деякий час вчителював. Всі роки цієї роботи він пильно придивлявся і запам’ятовував різні події з життя дітей. Це дало йому змогу написати цілу низку правдивих оповідань про дітей, одним з яких є Грицько. В ньому змальовується життя селянських дітей Семена і Грицька. Вони жили поряд. Грицько був “говіркий, веселий, […]...
- Викриття антинародної суті “стражів порядку” у творі “Сам собі пан” – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Б. Грінченка завжди хвилювало питання класової нерівності. Безправне становище українського селянства зображено письменником в багатьох творах. Найвиразніше виявилися суперечності між двома класами тогочасного суспільства в оповіданні Б. Грінченка “Сам собі пан”. Автор змальовує спробу селянина “панського права добути”. Данило захотів пересвідчитись, що проста людина має ті ж права, що і благородна. Однак це прагнення викликало […]...
- Театр і корифеї – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Розвиток театру зазвичай залежить від глядачів. У XIX столітті значний глядацький попит на українські п’єси стримували суворі цензурні заборони. У багатьох українських містах і містечках існували самодіяльні театральні гуртки. Не дивно, що після послаблення тиску цензури стався справжній вибух театральної активності. У 1881 році в Російській імперії було дозволено професійні українські вистави, щоправда, у театрі […]...
- КСЕНЯ – БОРИС ГРІНЧЕНКО – Оповідання – ЖАНРИ ПРОЗИ – У КРАЇНІ ДИТИНСТВА Борис Грінченко (1863-1910) – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч. Народився він на хуторі Вільховий Яр Харківського повіту в небагатій сім’ї. Досить рано навчився читати й перечитав усе, що було в батьковій бібліотеці. Під виливом прочитаного почав писати вірші. Його дружба із селянськими дітьми залишила в душі незабутні враження. Не […]...
- Театр як школа життя – ТЕАТР КОРИФЕЇВ Ідея заснування театру в Галичині належала Юліану Лаврівському, керівникові просвітницького товариства “Руська бесіда”. Навесні 1864 року відбулася перша театральна вистава. Це була мелодрама за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”. ■ Перша трупа театру товариства “Руська бесіда” (1864) ■ Омелян Бачинський ■ Юліан Лаврівський Першим директором театру став Омелян Бачинський. Актори “Руської бесіди” з великим успіхом гастролювали […]...
- Знайомство здалеку і зблизька – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ – ТЕАТР КОРИФЕЇВ (Іван Карпович Тобілевич) 29 вересня 1845 – 15 вересня 1907 Театр тільки тоді цікавий, коли він вірно відображає сучасне життя з усіма його різноманітними перипетіями, відгукуючись на питання дня, бичуючи суспільні пороки… Іван Карпенко-Карий …Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література. […]...
- Образ селянина Данила у творі “Сам собі пан” – І варіант – 8 клас – БОРИС ГРІНЧЕНКО Б. Грінченко завжди переслідувався урядом за демократичні погляди. Реалізацію своїх народолюбних ідей він пов’язував з просвітницькою діяльністю в селянських колах. Письменник поширював серед простих людей думки про їх рівність з панами. Ця проблема і розглядається автором у творі “Сам собі пан”. Головний герой оповідання – селянин Данило, який робить спробу “панського права добути”. Він бажає […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) – IІІ варіант – БОРИС ГРІНЧЕНКО – 6 клас III варіант Коли я тільки розпочала читати твір Б. Грінченка, мені дуже не сподобався Семен – сусід Грицька. Так, родина Семена була вбогою, але це не виправдовує його поведінки. Зовсім по-іншому поводить себе Грицько: намагається не ображати Семена, пам’ятати про їхню вбогість. Зрозуміло, що Семен через бідність виявляє певну злість, але Грицько на таке ставлення […]...