Петрарка. Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя і героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки – ВІДРОДЖЕННЯ

Мета:

– Навчальна: поглиблювати уявлення учнів про творчий світ поета;

– Розливальна: розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразного читання, логічного мислення, зв’язного мовлення;

– Виховна: виховувати повагу до людських почуттів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок аналізу ліричного твору.

Обладнання: портрет Франческо Петрарки; тексти сонетів № 61 та № 132 (у перекладах Д. Павличка, Д. Паламарчука, Г. Кочура).

Як нелюбов, то що ж це бути може?

А як любов, то що ж таке вона?

Ф. Петрарка

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

– Перевірка домашнього завдання.

– Робота над поданими учнями кросвордами.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

– “Книга пісень” – перша в історії європейської поезії збірка, де обумовлено внутрішню єдність ліричних творів. Кожний сонет можна розглядати і як окремий твір, і як частину єдиного цілого, сповненого нового розуміння кохання, природи і суспільства, характерного для нової людини Відродження.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Вступне слово вчителя

– Під час читання творів Петрарки виникає відчуття, що основна риса поетового характеру – потреба в любові, тобто бажання не тільки дарувати кохання, а й бути коханим. Цю рису максимально втілено в сонетах і віршах, що становлять “Книгу пісень”. До безсумнівних земних радощів належить, за Петраркою, і віра в красу людини, могутність її розуму. Але за всім цим криється і безліч побічних спокус, яких, на думку Петрарки, людині, через її слабість, важко уникнути. Звідси й сумніви в абсолютній цінності земних насолод.

Духовний сан не завадив Франческо Петрарці покохати жінку, яку у квітні 1327 року він зустрів у церкві святої Клари. Хто вона? Про це, напевно, ми ніколи не дізнаємося. Але вона існувала, і Петрарка справді кохав її. Навіть після смерті Лаури це кохання не полишало поета. Що допомогло Петрарці створювати свої шедеври, сповнені щирості і простоти? Можливо, вплив античної літератури, яка прославляла всі позитивні людські якості. А може, такою була його вдача – шанувати дружбу, зберігати вірність коханню. Найважливіше ж те, що він ніколи не втрачав друзів. А це вже більше ніж вдача, це – божий дар.

Краса і щирість людських почуттів – це не просто провідна думка лірики Петрарки. Це – світосприйняття вільної людини, своєрідна поетична сповідь зрілого поета. Тема “Книги пісень” – юнацьке кохання, високе, чисте, але боязке й тому нерозділене. Автор сподівається на розуміння читача, сподівається викликати співчуття.

2. Виразне читання та аналіз сонета № 61 (у перекладі Д. Павличка та Д. Паламарчука)

3. Аналіз вірша. Бесіда за прочитаним

– Яким є настрій вірша?

– Чиїми очима ми бачимо Лауру?

– Хто головний герой сонета?

– Яке слово в сонеті можна вважати головним? Чому?

– Які кольори постають у вашій уяві, коли ви читаєте цей сонет? Чому? Відомо, що Петрарка сприймав кохання то немов найвище благо, то немов

Гріховне почуття. Як такі суперечливі погляди відбились у вірші? (Кохання – це найвища радість, але разом з тим і “солодкий біль”, “серця рани”, “неподільна радість”. Але ліричний герой приймає все це й не відмовляється від кохання.)

– Які засоби художнього увиразнення використано в сонеті? (Епітети: ясний потік, ім’я ніжне і кохане; антитеза: солодкий біль; градація: день, і рік, і місяць, і місця урочі…)

– Яким змальовано ліричного героя? (Він по-лицарськи милується Прекрасною Дамою, жодної зухвалої думки немає у нього. Це – поклоніння коханій.)

4. Виразне читання та аналіз сонета № 132 (у перекладі Д. Павличка, Г. Кочура та Д. Паламарчука)

5. Аналіз вірша. Бесіда за прочитаним

– Який настрій сонета?

– Як потрібно його читати?

– Які почуття вирують у душі ліричного героя?

– Чого він прагне?

– Що ви хотіли б йому порадити?

– Які кольори постають у вашій уяві?

– Чому ліричний герой страждає?

– Як автор показує конфлікт між розумом і почуттям?

– У чому ви побачили відмінність між запропонованими перекладами?

6. Практична робота. Структура сонетів Ф. Петрарки

– Доведіть, що ліричні твори, які ми сьогодні прочитали, – сонети.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Підсумкова бесіда

– “Книгу пісень” називають ліричною сповіддю Петрарки. Доведіть правильність чи хибність цієї думки.

– Яким є загальний настрій сонетів? (Меланхолійним, це вірші-роздуми про кохання.)

– Із чим пов’‎язані зміни настрою поезій Ф. Петрарки? (Це залежить від того, до якої частини збірки належать сонети.)

2. Завдання для учнів

– Коротко схарактеризуйте образ ліричного героя збірки. (Ліричний герой – людина багата внутрішньо, здатна сприймати красу природи, переживати, мріяти, мислити, кохати.)

3. Слово вчителя

– У своїх сонетах Петрарка утверджує право на радість життя, на кохання до реальної, земної жінки. Кохання – це свято душі, що облагороджує людину, найвище блаженство, якого прагне людська душа. У цьому виявилися передові погляди поета-гуманіста.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’‎ять сонет № 61 Франческо Петрарки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Петрарка. Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя і героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки – ВІДРОДЖЕННЯ