“КНИГА ПІСЕНЬ” Г. ГЕЙНЕ (“НА ПІВНОЧІ КЕДР ОДИНОКИЙ…”, “КОЛИ РОЗЛУЧАЮТЬСЯ ДВОЄ…”): ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ ЗБІРКИ, ОБРАЗ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ, ФОЛЬКЛОРНІ ЕЛЕМЕНТИ (ОБРАЗИ, МОТИВИ, СИМВОЛИ, ЖАНРОВІ ОЗНАКИ ПІСНІ ТА ІН.). УТІЛЕННЯ ВИСОКОГО ПОЧУТТЯ КОХАННЯ У ВІРШАХ МИТЦЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ТВОРІВ. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМ’ЯТЬ – РОМАНТИЗМ

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння завдяки засобам виразного читання ідейно-художнього змісту поезій Г. Гейне; словниковий запас; навички виразного читання напам’ять, зв’язного мовлення; критичне мислення; навички компаративного аналізу поетичних творів; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; комунікативні: навички оцінювання та самооцінювання результатів праці; інформаційні: вміння знаходити потрібну інформацію та подавати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, толерантність, світогляд).

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок; урок виразного читання напам’ять.

Основні терміни й поняття: жанр, мотиви, символи, ліричний вірш, художні образи, художні засоби.

Міжпредметні зв’язки: географія, історія, музика.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет поета, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; репродукція картини І. І. Шишкіна “На півночі дикій”; аудіозаписи пісень на слова г. Гейне; медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання. Виразне читання напам’ять

ü Складіть літературний портрет Г. Гейне.

ü Виразно прочитайте напам’ять вірш Г. Гейне “Не знаю, що стало зо мною…” за складеною партитурою. (Коментар. Можна провести як конкурс на найкращого декламатора.)

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Лірика – особливий різновид літератури, де здебільшого зображено внутрішнє життя людини. На відміну від епічного та драматичного, ліричний образ спочатку впливає емоційно – на почуття, настрій, а вже потім – на думки читача. Одна з основних ознак ліричного твору – відображення життя через сприйняття його ліричним “я”. Якщо основою епічного твору є зображення об’єкта, то лірика пов’язана із суб’єктом: ліричні твори – найсуб’єктивніші витвори мистецтва.

Ліричний герой – друге ліричне “я” поета, його художній двійник, образ тієї людини, думки й переживання якої висловлює автор. ліричний герой є близькою авторові людиною, це певною мірою і авторська особистість, і водночас – узагальнюючий характер.

“Розповісти можна прозою; повідомити можна гарною публіцистичною мовою. Але викликати захоплення, змусити завчити, затвердити на все життя думку можуть тільки вірші”,- сказав поет М. Асєєв. І в цьому ми переконаємося, ближче познайомившись із поезією Г. Гейне.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Компаративний аналіз поетичного твору

ü Порівняйте різні переклади й переспіви вірша Г. Гейне “На півночі кедр одинокий…”. Який переклад вам сподобався найбільше? Чому?

ü Який із віршових розмірів перекладів ближчий до оригіналу?

2. Коментар учителя

– Вірш Г. Гейне “На півночі кедр одинокий…” можна вважати зразком романтичної поезії. через образи природи автор передає свої почуття. Ніколи не зустрітися кедру і пальмі, ніколи не бути поету зі своєю коханою. Здавалося б, ми читаємо про звичайні події з життя людини. Але звичайне любовне розчарування переростає в трагедію самотності людини в бездуховному міщанському оточенні. Перед нами постають образи – символи самотності.

У німецькій мові сосна – чоловічого роду, тому вірш усе-таки про сосну й пальму. Щоб зберегти зміст, українські перекладачі дібрали слово кедр (близький родич сосни). М. Лермонтов змінив тему та надав віршу більш трагічного й узагальненого змісту – замість теми нещасливого кохання, суму за коханою з’являється мотив самотності взагалі.

Але більше за всіх, здається, зберіг задум німецького поета Леонід Первомайський: він вдало показав самотність чоловіка, його сум за жінкою, яка могла б (сподівався він) розділити з ним радість життя, піднести його дух… “Справжня символіка там, де окреме є часткою більш загального…” – відзначав письменник.

3. Сприйняття творів інших видів мистецтва

ü Розгляньте репродукцію картини І. І. Шишкіна “На півночі дикій”, порівняйте з мотивами поезії Г. Гейне “На півночі кедр одинокий…”. (Шишкін зобразив сосну нічної пори. Дерево самотнє, дрімотне. Тьмяне світло місяця вихоплює сосну з темряви ночі. Рослина ніби напружена, ніби мріє…)

ü Прослухайте аудіозапис народної пісні на слова вірша Г. Гейне “Коли розлучаються двоє…”, обміняйтеся враженнями.

4. Коментар учителя. Словникова робота (запис до зошитів)

– Центральна тема вірша “Коли розлучаються двоє…” – тема розлуки, прощання. Відчуття втрати завжди приходить пізніше, особливо якщо йдеться про нерозділене кохання. Ліричний герой любить і страждає через те, що кохана дівчина не відповідає йому взаємністю.

Ми говорили про два сильних аспекти в поезії Г. Гейне. Це ліричний та сатиричний. Послухаймо ще один вірш – пролог до прозаїчного твору “Подорож на Гарц”.

У цьому вірші повною мірою виявляється знаменита іронія митця. Поет сміється над “порядним товариством”, “вищим світом” – причепуреним, у блиску прикрас, але лицемірним, зрадливим, захопленим “тугими гаманцями”. Навіть їхні почуття здаються ліричному героєві фальшивими, надуманими, без серця. Тому замість людей називає предмети їхнього одягу – “білі глянцеві манжети, чорні фраки і панчохи” та дії – “ніжна мова, поцілунки”. До речі, у літературі такий художній засіб називається метонімією (назва характерної частини чогось у значенні цілого). За допомогою двох-трьох таких деталей письменник змальовує яскравий портрет “вишуканого товариства”. У другій частині вірша поет вустами свого ліричного героя висловлює мрію про вільне життя серед прекрасної природи, про справжні, не фальшиві почуття. Останні чотири рядки сконцентровано виражають романтично забарвлений конфлікт ліричного героя та світу.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Заключне слово вчителя

– Отже, “Книга пісень” Г. Гейне – це лірична сповідь закоханого нещасливого героя, який страждає не лише від нерозділених почуттів, а й від недосконалості світу. У його віршах відчутні фольклорні мотиви, що виражаються в народнопоетичних символах, пісенності та мелодійності.

2. Інтерактивний прийом “Мікрофон”

ü Завершіть речення: “Ліричний герой Гейне – це…”.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: навчитися виразно читати, аналізувати поезії Г. Гейне. Індивідуальне: підготувати повідомлення про Дж. Г. Н. Байрона та сучасну йому добу.

Творче: підготувати монолог-інсценування від імені письменника.

ДОДАТОК ДО УРОКУ 15

Переклад

Л. С. Первомайського

Переклад М. Т. Рильського

Перевод

М. Ю. Лермонтова

Самотній кедр

На півночі кедр

На севере диком стоит

На стромині

Одинокий

Одиноко

В північній стоїть

В холодній стоїть

На голой вершине сосна.

Стороні,

Вишині,

И дремлет, качаясь,

І кригою, й снігом

І сніжною млою

И снегом сыпучим

Критий,

Повитий,

Одета, как ризой, она.

Дрімає і мріє вві сні.

Дрімає і мріє вві сні.

И снится ей все, что

І бачить він сон

Він мріє про пальму

В пустыне далекой,

Про пальму,

Чудову,

В том крае, где солнца

Що десь у південній

Що десь у східній землі

Восход,

Землі

Самотньо і мовчки

Одна и грустна на утесе

Сумує в німій самотині

Сумує

Горючем

На спаленій сонцем

На спаленій сонцем

Прекрасная пальма

Скалі.

Скалі.

Растет.

Переклад Ф. I. Тютчева

Переклад Ю. Я. Отрошенка

Оригінал

На севере мрачном,

На півночі дикій зріс

Ein Fichtenbaum steht

На дикой скале,

Кедр одинокий,

Einsam

Кедр одинокий

Могутній стрункий

Im Norden auf kahler

Под снегом белеет,

Богатир,

Hoh’.

Ч сладко заснул

Під снігом блискучим,

Ihm Schlafert;

Он в инистой мгле,

Під небом високим

Mit weiBer Decke,

Ч сон его вьюга лелеет.

Він спить

Umhullen ihn Eis und

Про юную пальму

Над проваллями гір.

Schnee.

Все снится ему,

І сниться йому

Er Traumt von einer

Что в дальних

Спекотлива пустеля

Palme,

Пределах Востока,

І сяйво зорі золоте,

Die, fern im Morgenland,

Под пламенным небом,

І дивно смутна,

Einsam und schweigend

На знойном холму

Одинока на скелі

Trauert

Стоит и цветет

Замріяна пальма росте.

Auf brennender

Одинока…

Felsenwand.

Переклад М. П. Старицького

Переклад С. В. Руданського

Переклад М. О. Упеника

На півночі млистій,

В заметах у кризі,

Один собі кедр дріма,

Куняє у срібній,

Пуховистій ризі,-

В яку його вбрала зима.

І марить той кедр

Про південь блискучий,

Де мліє палка сторона,

Де теж в самотині,

В пустелі пекучій,

Красується пальма

Сумна.

Стоїть сосна одинока

На голій вершині,

І під снігом на півночі

Сниться сиротині

Все полудень ясний,

Теплий,

Долина глибока,

Та джерела живучії,

Та пальма висока.

На півночі дикій стоїть

В самотині На голій вершині

Сосна,

І тихо дрімає, і снігом

Сипучим,

Як ризою, вкрита вона.

І мариться їй, що

В далекій пустині,

Де сонце встає золоте,

Одна і сумна

На камінні горючім,

Красуючись,

Пальма росте.

КОЛИ РОЗЛУЧАЮТЬСЯ ДВОЄ…

Білі глянцеві манжети,

Чорні фраки і панчохи,

Ніжна мова, поцілунки,-

Ох, коли б їм серця трохи!

Серця в груди, і в те серце

І любові, і страждання.

Ох, мене вбиває щебет

Про фальшивий біль кохання.

Хочу я податись в гори,

Де хати на кручах мліють,

Де зітхають вільно груди,

І вітри на волі віють.

Хочу я податись в гори,

Де стоять стрункі смереки,

Мчать струмки, птахи співають,

Хмари в світ пливуть далекий.

Прощавайте, пишні зали,

Пишні фраки, пишні дами!

Хочу я податись в гори –

І сміятися над вами.

Переклад Л. С. Первомайського


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“КНИГА ПІСЕНЬ” Г. ГЕЙНЕ (“НА ПІВНОЧІ КЕДР ОДИНОКИЙ…”, “КОЛИ РОЗЛУЧАЮТЬСЯ ДВОЄ…”): ОСОБЛИВОСТІ КОМПОЗИЦІЇ ЗБІРКИ, ОБРАЗ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ, ФОЛЬКЛОРНІ ЕЛЕМЕНТИ (ОБРАЗИ, МОТИВИ, СИМВОЛИ, ЖАНРОВІ ОЗНАКИ ПІСНІ ТА ІН.). УТІЛЕННЯ ВИСОКОГО ПОЧУТТЯ КОХАННЯ У ВІРШАХ МИТЦЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ ТВОРІВ. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ НАПАМ’ЯТЬ – РОМАНТИЗМ