ТЕМАТИКА, ПРОБЛЕМАТИКА, КОМПОЗИЦІЯ ЗБІРКИ ЛИСТЯ ТРАВИ. ОБРАЗИ ЛІРИЧНОГО ГЕРОЯ. СИМВОЛИ – СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТЕМОЮ ЛІРИКА ХІХ СТОЛІТТЯ

Мета: охарактеризувати з учнями особливості поетичного мистецтва американського поета Волта Вітмена; розвивати навички художнього аналізу та інтерпретації поетичного тексту, дослідницької роботи, виразного читання, оцінювання культурно-мистецьких явищ; сформувати розуміння літературно-філософської картини світу, утвердження гуманістичного світогляду особистості, уміння самостійно й умотивовано організовувати власну пізнавальну діяльність; формувати розуміння впливу літератури на культурний прогрес людства; виховувати естетичне розуміння поетичного слова, прагнення до гуманістичних ідеалів, до пізнання світу й себе в ньому.

Обладнання: тема та епіграфи уроку, портрет В. Вітмена, картки-інформатори, фонозапис оркестрової увертюри Густава Холста “Волт Вітмен”, зведена таблиця “Компаративний аналіз збірки В. Вітмена “Листя трави” та “Кобзаря” Т. Г. Шевченка”, завдання для інтерактивної вправи “Броунівський рух”, домашнє завдання.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

Очікувані результати

Я заповідаю себе землі, щоб прорости травою…

В. Вітмен

Музо! Я приношу тобі наше “тут” і наше “сьогодні”.

В. Вітмен

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання (вибірково)

2. Формулювання та розв’язання проблемного питання

· Чому В. Вітмена називають поетом-новатором, святинею американської поезії? Свою думку обгрунтуйте.

3. Літературний диктант (письмово)

Методичний коментар. Кожну правильну відповідь оцінюють в 1 бал, відповіді перевіряються в парах під керівництвом вчителя.

1) Із якої родини походив та яку освіту здобув В. Вітмен? (Ремісників, батько був теслею. Шкільну неповну.)

2) Назвіть три основні професії В. Вітмена. (Друкар, редактор, учитель.)

3) Як називається поетична збірка, яка стала основною в житті Вітмена? Скільки видань витримала ця книга за його життя? (“Листя трави”, дев’ять видань.)

4) Яку віршовану форму використав В. Вітмен для створення своїх поезій? (Верлібр.)

5) Назвіть єдиний у спадщині поета римований вірш. (“О капітане!”)

6) Яке філософське вчення найбільше вплинуло на Вітмена та змінило його світогляд? (Трансценденталізм.)

7) Хто такі аболіціоністи? (Прихильники скасування рабства.)

8) Який твір В. Вітмена вважається програмовим? (“Пісня про себе”.)

9) Ким вважали американці Вітмена? (Своїм пророком.)

10) Який вірш Вітмен присвятив своєму кумирові – президентові Лінкольну, відгукнувшись на його трагічну загибель? (“О капітане!”)

11) У чому полягала громадянська свідомість, гуманізм поета під час Громадянської війни у США? (Служив у військовому департаменті, допомагав у шпиталях, ризикуючи здоров’ям.)

12) Яких українських перекладачів творів В. Вітмена ви знаєте? (В. О. Мисик, І. Ю. Кулик, В. О. Коротич, Михайло Тупайло, Л. А. Герасимчук.)

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

1. Слово вчителя

– Творчість Вітмена стала значною віхою у розвитку американської поезії XIX століття, по-своєму відгукнулась на американський романтизм. Митець оспівав красу простого життєвого факту, який і був для нього ідеалом краси. Ідеал – це і сама дійсність, якою вона постала перед людиною, поетом, її він і прагнув виразити. Усе інше для нього лише “орнаменти”, умовності, яким не було місця в поезії.

Вітмен полемізував з романтизмом і у віршах, і в газетних виступах. Ця полеміка оновила американську поезію, навчила її новим способам вираження.

У передмові до першого видання збірки “Листя трави” Вітмен вмістив такі слова: “Зі всіх націй, що будь-коли існували на Землі, американська нація найбільш поетична. Самі Штати – найбільша поема… Нарешті в діянні людини ми бачимо щось рівне по своїй величі природі. Американці – не просто нація, це нація націй”. А поетам він радив: “Ти хочеш, щоб твій твір був прекрасний? Перш за все не піклуйся про це. Люби землю, сонце і людей”.

Ці слова – приклад ревної любові до Батьківщини. А ми спробуємо полюбити поезію Вітмена.

2. Робота з епіграфом. Бесіда

· Прочитайте та прокоментуйте висловлювання В. Вітмена.

· Як ви розумієте їх? Наскільки згодні з ними?

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Лекція вчителя

(Учні складають тези за лекцією учителя.)

– Волт Вітмен – один з найвпливовіших поетів американського канону, якого часто називають батьком верлібру, а його збірка “Листя трави” посідає чільне місце серед поетичних надбань американської й світової літератур.

“Листя трави” – єдина збірка автора, проте вона прославила ім’я поета назавжди. За життя поета вийшло дев’ять видань цієї книги. Перше її видання (1855) він набрав власноруч. Воно було здійснене за кошти автора, без зазначення його імені. Книга містила 12 віршів і поем без назви. Але тут був його портрет і згадувалося про те, що права на видання мав Волт Вітмен. На обкладинці домінував зелений колір. “Це прапор моїх почуттів, зітканий із зеленої тканини – кольору надії”,- пояснював поет.

“”Листя трави” – це переважно спроба передати мою власну емоційну та особистісну природу, спроба деталізовано від початку до кінця відтворити Особу, людське єство (мене самого в другій половині XIX сторіччя в Америці) та зробити це вільно, вичерпно і правдиво”,- писав Вітмен.

Упродовж усього життя з кожним черговим виданням митець доповнював її, залишаючись вірним символічній назві “Leaves of Grass”, яка могла перекладатися по-різному – “листя”, “стебла”, “паростки”, “аркуші” трави. Третє видання (1860) налічувало вже майже 100 віршів. Дев’яте (1892) – 400 поезій різного обсягу.

Одним з перших серед поетів Нового часу Вітмен використовував Верлібр (від фр. Vers libre – вірш свобідний), вільний вірш – поетичний твір без рими та ритму, від віршованої мови зберігають тільки членування на рядки (на відміну від білого вірша, де відсутня рима, але є ритм).

Кожен рядок вірша становить смислову одиницю, а складний ритмічний малюнок органічно пов’язаний з ідейним змістом твору:

Повітрям я відлітаю, я махаю своїм білим волоссям сонцю, що тікає,

Я заповідаю себе землі, щоб прорости травою, яку люблю,

Як я вам буду знов потрібний, шукайте мене під подошвами своїх черевиків.

Митець зазначав: “Що до форми моєї поезії, то я відкинув римований і білий вірш. Білий вірш особливо мені бридкий, але ритм я визнаю; не зовнішній, регулярний і розмірений: короткий склад, довгий склад – короткий склад, довгий склад,- як хода кульгавого; така поезія мені чужа. Морські хвилі не викочуються на берег через рівні проміжки часу, як і пориви вітру між соснами, а проте і в рокоті хвиль, і в шелесті вітру між дерев є чудовий ритм. А який би він був монотонний, як стомлювався б від нього слух, коли б він був правильний! Саме цей різновид мелодії і ритм я намагався вловити…”

Завдяки застосуванню верлібру та принципу каталогу твори Вітмена звучать пророчо та нагадують біблійні тексти:

Блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

Блаженні тихі, бо вони успадкують землю.

Вітменівський каталог – довгий і детальний перелік якихось фактів, ознак, реалій дійсності тощо. На перший погляд такий каталог може видатися чудернацьким малопов’язаним переліком того, що оточувало поета. Однак за цією монотонною одноманітністю криється всеосяжність філософської думки, яка прозирає видимі й невидимі зв’язки між усім сущим.

2. Виконання інтерактивної вправи “Броунівський рух”: тематика, проблематика, композиція збірки “листя трави”

Методичний коментар. Прийом “Броунівський рух” передбачає пересування учнів (представників груп) з метою збирання інформації за запропонованою темою та дозволяє учням упродовж короткого проміжку часу опрацювати великий обсяг навчального матеріалу.

Учні об’єднані у 3-5 груп, які називаються домашніми. Кожна група працює зі своєю карткою-інформатором. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати її на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими. Представник кожної домашньої групи ділиться своїми знаннями з іншими домашніми групами.

Наприкінці виконання завдання “учні-експерти” (представники домашніх груп) усно презентують класу весь обсяг отриманої інформації.

Картка-інформатор 1 (1-ша група)

“Листя трави” – книга, яку автор писав упродовж майже 40 років.

– Тема – сам Вітмен.

– Сюжет – людина та Всесвіт.

– Ідея – вічне і неухильне торжество людини.

– Герой – представник “всіх епох і всіх земель”, який обожнює людину та природу, проголошує рівноправність і всесвітнє братерство народів = демократію.

– Художні засоби: символи, ритміка, оклики, гасла.

– Твори, які ввійшли до збірки, автор поділив на 15 циклів, але збірка сприймається як єдиний цілісний твір. На думку перекладача Леся Герасимчука, структурно-творчі принципи книги такі: “Циклічність (народження – праця – смерть – безсмертя) властива всій книжці в цілому і найголовнішим її складникам. Поза увагою поета не залишилися ні звичайнісінькі картини американських буднів, ні соціальна трагедія расової нерівноправності, жодна з найважливіших подій у європейській історії XIX ст.”.

Картка-інформатор 2 (2-га група)

До кожного циклу ввійшли поезії, об’єднані за певними темами. Цикли мали відповідні назви, наприклад:

– “Присвяти” (оспівування простої окремої особистості, людей різних професій);

– “Аїр благовонний” (розкриття ідей демократії; тема дружби, братерства, любові);

– “Перелітні птахи” (оспівування сили, можливостей молодого покоління; сподівання на зміни в суспільстві);

– “Морські течії” (філософсько-пейзажна лірика) та ін.

Наскрізні теми: людина – особистість – жінка – чоловік; життя та смерть; тіло та душа; війна; демократія; природа; щастя.

Наскрізні образи: життя, смерть, сонце, море, повітря, земля, кохання.

Проблематика збірки “Листя трави”:

– культурний й економічний розвиток Америки;

– братерство народів, націй;

– значення війни, повстання для змін у житті суспільства, науці та релігії;

– еволюція життя;

– смерть і безсмертя;

– рівноправність чоловіка та жінки;

– гармонія фізичного та духовного в людині;

– взаємозв’язок, взаємодія людини і природи.

Картка-інформатор 3 (3-тя група)

Тематика збірки “Листя трави”

Тематика збірки “Листя трави” така ж розмаїта, як і американська дійсність “як вона є”. Розповідь ведеться від імені “простої людини”, одного з “галереї простих американців” – робітників, докерів, фермерів, скотарів. Автор ніби стирає індивідуальні риси, зображуючи “людський загал”.

У центрі уваги Волта Вітмена – людина. Вона для нього – найвища цінність. Її “я” складається з дійсності та часу, із землі та моря: “Я частинка твоя невіддільна, я одна твоя хвиля і всі твої хвилі одразу”; з усіх живих істот, з душ усіх людей: “Я всіх вас знаю, я знаю море мух, сумнівів розлуки, безвір’я”; з невідомості: “Це не хаос, не смерть – це форма, єдність, це план… це вічне життя, це Щастя”.

Поет вірить у своє Безсмертя, бо він заповідає себе землі, “Щоб прорости травою, яку люблю”.

Другою важливою темою збірки є оспівування любові. “Основа творіння – це любов”,- стверджує автор. Оспівування індустріально-технічної ери посідає важливе місце серед інших тем, адже саме це було прикметою часу.

Поет оспівує також і все живе: “Я вірю: стеблинка трави важливіша не менш, ніж важка робота зірок”.

Ще одна новаторська тема – оспівування демократії: “Я називаю пароль одвічний, я знак даю: Демократія”.

3. Виразне читання та аналіз поеми В. Вітмена “Пісня про себе”

Методичний коментар. Учитель або заздалегідь підготовлений учень виразно читає уривки з поеми В. Вітмена в перекладі В. О. Коротича або іншому на власний вибір (див. домашнє завдання попереднього уроку).

4. Бесіда

1) Частина 6

· Як би ви відповіли дитині на запитання: “Що таке трава?”. Чому таке поєднання – листя трави?

· Створіть асоціативний кущ до слова трава. (Трава – весна, сонце…; трава – ліс, квіти, гриби…; трава – літо, відпочинок…)

· Що таке трава у розумінні ліричного героя? Складіть гроно з цим словом за текстом поезії.

· Які слова поезії вказують на рівність і однаковість людей?

· Чому ліричний герой буде ніжний з травою, яка росте на могилах?

· Що, по-вашому, сталося з юнаками та старими, з жінками та дітьми?

· Прокоментуйте рядок “Вони живі, й десь їм незле ведеться”.

· Як ви розумієте слова “Найменший пагінчик свідчить, що смерті нема насправді”?

· Розтлумачте рядок “I смерть – це не те, що гадають,- це краще”.

· Використовуючи наведені слова, запропонуйте своє продовження вірша.

Немовлята, юнаки, юнки, матері, дідусі, бабусі.

Орієнтовний зразок грона

2) Частина 13

· Кого зображує автор у 13-му вірші “Пісні про себе”?

· Чи можна судити про ставлення ліричного героя до зображуваного?

· Які ідеї світогляду поета відобразилися в цьому вірші?

· Яким є авторське ставлення до життя?

· Як ви розумієте рядки “Я розглядаю уважно зелене й фіалкове й густе верховіття. Я не назву черепаху нікчемною за те, що вона – черепаха…”?

· Які художні прийоми використовує автор?

· Знайдіть у вірші ознаки верлібру. Обгрунтуйте свою думку.

3) Узагальнююче слово вчителя

– Поема “Пісня про себе” відкрила перше видання збірки “Листя трави”. Цей твір є своєрідним осереддям творчості автора, яскраво втілюючи в собі особливості стилю та світогляду митця. Перед читачем постають образи людей різних професій, у різні моменти їхнього життя. Своєрідний монтаж цих картин створює яскравий і живий колективний портрет епохи й народу. Поет писавпро своїх героїв так: “У мене є один центральний образ – сильна людська особистість, типізована через мене самого”.

Основні питання, що цікавлять автора та його персонажів, це: “Що ж таке людина? Хто такий я? Хто такі ви?”. В. Вітмен стверджував, що життя безмежне і між людьми немає кордонів. “Пісня про себе” пронизана життєствердним оптимізмом і любов’ю до всього живого.

5. Виразне читання та аналіз поезії В. Вітмена “Для тебе, о Демократіє”

1) Бесіда

· Про що розповідає вірш із такою назвою?

· Яким постає у поезії ідеал країни?

· Як образ єдності людей створено у вірші “Для тебе, о Демократіє”?

· Як ви вважаєте, чи можлива реалізація вітменівського ідеалу демократії?

· Визначте різновид тропу в рядку “Міста, що покладуть свої руки одне одному на плечі”. Чому розуміння характеру цього тропу важливе для розуміння сенсу всього вірша?

· Розкрийте зв’язок тематики цього вірша з національно-культурним контекстом.

· Поясніть думку В. О. Коротича: “У Вітмена все було по-справжньому”. На підтвердження цієї тези наведіть приклади з вірша “Для тебе, о Демократіє”.

· Чи зачепили вас за живе якісь поетичні рядки цього вірша, чи спонукали до роздумів? Якщо так, то які?

2) Узагальнююче слово вчителя

– Волт Вітмен любив Америку, прославляв її демократію, але це не заважало йому критично ставитися до багатьох явищ американського життя.

“Ніколи ще, мабуть, не було такої пустки у серці, як сьогодні у нас, у Сполучених Штатах,- писав він у “Демократичних перспективах”.- Здається, залишила нас істинна віра. Ніхто щиро не вірить ні в основні засади держави, ні в людяність. У бізнесі є лише одна мета: будь-якими засобами домогтися зиску. У казці один дракон поглинув усіх інших драконів; зажерливість – ось наш дракон, що поглинув усіх інших”.

Тож, усвідомлюючи всю екстремальність стану сучасного йому суспільства, американський митець відчував потребу людства в новому філософському підході до осмислення та сприйняття дійсності, усвідомлення її залежності від історичного розвитку всієї нації, взаємопов’язаність кожної окремої людини з природою та Всесвітом, створення нових шляхів розвитку нації й людства в цілому.

6. Хвилинка релаксації

· Прослухайте аудіозапис оркестрової увертюри Густава Холста “Волт Вітмен”. Які почуття та враження намагався передати композитор? Наскільки відповідає музика вашому уявленню про Вітмена та його поезію?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ уроку

1. Практична робота з елементами компаративного аналізу

· Заповніть таблицю “Компаративний аналіз збірки В. Вітмена “Листя трави” та “Кобзаря” Т. Г. Шевченка”. Чим збірка В. Вітмена може бути близькою нам, українцям, нашій незалежній державі?

Орієнтовний зразок заповнення таблиці “Компаративний аналіз збірки В. Вітмена “Листя трави” та “Кобзаря” Т. Г. Шевченка”

2. Підсумкове слово вчителя

– “Листя трави” можна по праву назвати найповнішою та найвідвертішою біографією Вітмена. Він почав писати “цю горду пісню” ще замолоду й продовжував усе життя, попри всі обставини, ніколи не забуваючи про свою працю. І поступово книга виростала у “загальну біографію людини нового часу”.

Сучасники не зрозуміли віршів Волта Вітмена, і це не дивно: поет прагнув писати для майбутнього. Він настільки випередив свій час, що читач, який звик до класичних зразків поезії, просто не зміг одразу оцінити його новаторство. Минули роки, і збірка “листя трави” стала святинею американського народу і символом демократії. Визнання американських і англійських критиків прийшло до Вітмена 1871 року лише після п’ятого видання збірки. Сучасному читачеві вже не потрібно доводити, що поезія Вітмена має право на існування, вона є вагомим внеском у розвиток світової літератури XX століття, поетичні відкриття Вітмена вплинуть і на поетів України – П. Г. Тичину, Михайла Семенка, Б.-І. Антонича.

3. Оцінювання роботи учнів на уроці

Методичний коментар. Учитель дає загальну оцінку роботи всього класу; оцінює окремих учнів, які брали активну участь в уроці; вказує, над чим учням необхідно попрацювати до наступного уроку.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх учнів. Підготуватися до контрольної роботи (твору) за розділом “Проза й поезія пізнього романтизму та переходу до реалізму ХІХ ст.”. Повторити особливості написання твору-роздуму; дібрати цитатний матеріал, тези, аргументи та епіграф до творчої роботи.

ДОДАТОК ДО УРОКУ

ПІСНЯ ПРО СЕБЕ

(Скорочено)

6

Послухай-но, що це – трава? – повні жмені простягти, дитина спитала.

Що відповім я дитині? Я ж бо не більше від неї знаю про це.

Може, це прапор зелений вдачі моєї, зітканий із різнотрав’я надій.

Може, це хусточка Бога,

Дарунок запашний, на згадку зумисне кинутий,

З іменем власника десь у куточку, щоб ми спостерігали, і міркували, і говорили: – Чиє?

Може, трава й сама – дитина, новонароджене малятко рослинне.

Може, це ієрогліф тотожності,

Що про Зростання, рівне повсюди, твердить,

Славне буяння на землях чорних народів і білих,

Канаків, тукагоїв, кафів і конгресменів, однакове їм пропоную, однакове й у них беру.

А нині трава мені видається волоссям, не стятим з могил.

Ніжним буду до тебе, травице зелена,

Може, ти проросла із трупів юначих,

Може, я навіть знав і любив би тих юнаків,

Може, ти з трупів літніх людей і жінок, із ненароджених, вирваних з матерніх лон,

Нині сира земля для них – матернє лоно.

Темна занадто трава для сивини старих матерів,

Темніша від безбарвних борід старих чоловіків,

Темна занадто, щоб виростати із піднебінь блідо-червоних.

О, я відчуваю нарешті, що це – язики, і вони щось нам кажуть,

І я відчуваю: вони проросли з піднебінь недаремно.

Відчуваю, що можу вам розтлумачити натяки про юнаків померлих і юнок,

Натяки про літніх мужів, і жінок, і ненароджених, вирваних з матерніх лон.

Де вони ділися, літні і юні мужі?

Де вони ділися, жони і діти?

Вони бадьорі, повні життя де-небудь,

Найменший паросток твердить, що смерті немає,

І якщо коли-небудь, до життя, вона й існувала, то вже не чекає

Попереду, щоб життя зупинити,

Кожна зникла хвилинка з’являється знову.

Все прямує тільки вперед і вгору, занепаду не існує,

Померти – це зовсім не те, що ми уявляємо, це багато приємніше.

Переклад С. О. Хміль

6

Спитала дитина: “Що таке трава?” – і повні пригорщі мені простягла.

Що відповісти дитині? Не більше за неї я знаю, що таке трава,

Може, це вдачі моєї прапор, із зеленої – барви надії – тканини зітканий.

А може, це хустинка від Бога,

Запашна, умисно нам зронена у подарунок, на згадку,

Десь у куточку й вензель власника,- щоб помітили ми, звернули увагу, запитали – чия?

А може, трава – така ж дитина, зрощене зелене немовля.

А може, це ієрогліф такий самий,

Що означає: “Росту, де багато землі й де мало,

Між чорними та білими людьми;

Хай то буде канадець, вірджинець, конгресмен чи негр,-

Всім даю я одне і однаково всіх приймаю”.

А тепер вона ніби схожа на гарне, непідстрижене волосся могил.

Я буду ніжний з тобою, траво вруниста,

Може, ти ростеш із грудей юнаків,

Може, я полюбив би їх, якби знав раніше,

Може, ти проросла зі старих чи з немовляти, що недовго

Було біля материнського лона,

Може, ти і є материнське лоно.

Надто темна трава ця, щоб рости з сивини старих матерів,

Вона темніша за безбарвні бороди стариків,

Затемна, щоб рости з блідо-рожевих піднебінь.

О, я чую нарешті мову стількох язичків,

I відчуваю, що недарма вони проросли з піднебінь.

Шкода, що не можу я тлумачити натяки на юнаків і юнок умерлих,

I натяки на дідусів і бабусь, і немовлят, що недовго були

Біля материнського лона.

Що ж, по-вашому, сталося з юнаками й старими?

Що, по-вашому, сталося з жінками й дітьми?

Вони живі й десь їм незле ведеться,

Найменший пагінчик свідчить, що смерті нема насправді,

Бо, якщо вона й з’являлась, то вела за собою життя,- смерть не чигає

В кінці шляху, щоб життя зупинити,

Смерть-бо гине при появі життя.

Усе рине вперед і вшир, ніщо не щезає,

I смерть – це не те, що гадають,- це краще.

Переклад Л. А. Герасимчука

13

Негр цупко тримає віжки четверика, хитається камінь на ланцюгу під хурою,

Негр виїздить з каменярні на довгій хурі, несхитний, ставний,

Ногою зіперся на передок,

Блакитна сорочка відкриває могутню шию та груди,

Вона висмикалася з-під пояса й вільно спадає на стегна,

Погляд у нього спокійний і владний, він замолює капелюха набакир,

Сонце падає на кучеряве волосся і вуса,

Падає на чорноту довершеного і прекрасного тіла.

Я дивлюсь на цього мальовничого велета, я люблю його, і не стою на місці,

Йду поруч із його четвериком.

У мені недремний той, хто леліє життя,-

Чи вперед я йду, чи вертаюся рвучко назад,

Ні старих, ні молодших за себе я не минаю, ні людини, ні речі,-

Все приймаю до себе та пісні цієї.

Ви, бики, що гримочете ярмом та ланцюгом

Чи спочиваєте в затінку під деревами,-

Що ви хочете сказати очима?

Мабуть, більше за те, що я досі встиг прочитати.

Хода моя в далекій моїй цілоденній дорозі

Наполохала каролінгського качура й качку,

Вони вгору здіймаються разом і кружляють поволі.

Я вірю в ці мети крилаті,

Я визнаю червоне, жовте, біле, що грають в мені,

Я розглядаю уважно зелене й фіалкове й густе верховіття.

Я не назву черепаху нікчемною за те, що вона – черепаха,

І сойка в гаях не вивчала гам, а гарно, як на мене, співає,

І погляд кобили гнідої виганяє з мене глупоту ганебну.

Переклад Л. А. Герасимчука

ДЛЯ ТЕБЕ, О ДЕМОКРАТІЄ

Ось я зроблю континент неподільним,

Я засную найліпшу расу, якої ще не бачило сонце,

Я сотворю божественно привабливі краї.

Де товариші любитимуть один одного.

Де все життя товариші любитимуть один одного.

Я рясно насаджу товариські чуття, немов дерева над річками

Америки, і по берегах Великих Озер, і скрізь по преріях.

Я сотворю нерозлучні міста, що покладуть свої руки одне одному на плечі,

Міста, повні любов’ю товаришів.

Повні мужньою любов’ю товаришів.

Для тебе все це від мене, о Демократіє, я слугую тобі, дружино моя!

Для тебе, для тебе співаю я ці пісні.

Переклад В. В. Коптілова

(1 votes, average: 5.00 out of 5)