Вірте у казку – ВІЗЬМУ ПЕРО І СПРОБУЮ
Матеріал уроку. Галина Кирпа “Чого я другу не сказав?”
Мета. Формувати уміння сприймати зміст вірша, образність мови, збагачувати словниковий запас дітей; розвивати творче мислення, зв’язне мовлення.
Обладнання. Картки для розширення поля читання, таблиця 3 (додаток 3), картки із завданнями для створення казок.
Хід уроку
I. Вправи на розвиток читацьких навичок.
1. Вправа на формування уміння слухати і говорити.
Гра “Послухайте і запам’ятайте помилки”.
– Які помилки ви помітили?
Лісовий оркестр
Вранці та ввечері лісові мешканці співають і грають хто на чому, хто як уміє. Дзвінкими голосами дзижчать зяблики, солові, співучі дрозди. Солодко і ніжно виспівують жуки і коники.
Кукурікають дятли. Кахкає лисиця. Цвірчить вовк. Гарчить пугач. Кумкають бджоли і джмелі. Ухає жаба. Хрокає кабан.
Ось який оркестр у лісі.
2. Розпитування.
За таблицею № 3 (додаток 3) рядок 3 з голосними [а, е, и, і].
3. Читання загадки із пропущеними буквами, що позначають голосні звуки.
Вчтль Ол_ з_пр_с_в д_ д_шк_:
– Т_ ч_т_л_ пр_ К_т_г_р_шк_?
Т_к, ч_т_л_.
Т_ ск_ж_, б_дь л_ск_,
Щ_ з_ тв_р ц_ : пр_к_зк_ ч_ … (Казка).
Вчитель Олю запросив до дошки:
– Ти читала про Котигорошка?
– Так, читала.
– То скажи, будь ласка,
Що за твір це: приказка чи… (Казка).
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Що таке казка? Як називаються письменники, які пишуть казки?
– Якими, на вашу думку, були казкарі в дитинстві?
– На уроці ми прочитаємо вірш “Чого я другу не сказав?” Галини Кирпи про таких малих фантазерів.
III. Опрацювання вірша Г. Кирпи “Чого я другу не сказав?”
1. Виразне читання вірша вчителем.
– Послухайте вірш Галини Кирпи і скажіть, від чийого імені ведеться розповідь.
2. Словникова робота.
– Учні читають слова, дивлячись на крапку, і намагаючись побачити букви, які поруч з нею.
А) Вправа на розширення поля читання (робота на картках у парах).
Б) Читання колонок слів.
Навчився залюбки
Раненько шукать
Подалися говорить
У бувальцях був написані
В) Робота над лексичним значенням слів.
Гра “Знайди пару”.
Діти читають слова на картках-блискавках і відшукують синоніми до них із словникової роботи.
Слова на картках: вирушили, досвідчений, на світанку, охоче, балакає.
3. Читання вірша вголос “ланцюжком”. Відповіді на запитання.
– Про що жалкував хлопчик?
– Прочитайте, про що він хотів розказати своєму другові.
– Де він збирався шукати казки?
– Які рядки підтверджують, що обидва хлопчики – великі фантазери? Прочитайте.
– Пофантазуйте, які казки хотів хлопчик розказати другові.
– Які казки ви хотіли б почути від друзів? Які б розказали товаришеві?
4. Різновиди читання.
А) Учитель називає останнє слово рядочка, а діти знаходять і читають початок.
Б) Знайдіть і прочитайте найкоротше і найдовше речення.
В) Читання “Незнайком”.
Діти виправляють помилки, які допускає вчитель.
5. Виразне читання вірша.
6. Робота в зошиті (с. 71-72).
IV. Складання казок.
1. Робота учнів у групах.
– А зараз ми з вами теж полинемо у незвідані казкові країни, спробуємо створити свої казки.
І група складає казку “Куди поспішає весняний струмочок”. (У групу зібрати сильніших учнів.) Діти отримують на допомогу картку з написаним віршем, планом.
Зразок картки.
Казка “Куди поспішає весняний струмочок”
Цілу зиму спали, – Ми – струмочки весняні,
На тепло чекали, ми – струмочки голосні,
А тепер прокинулись, спішимо до річки,
Зразу бігти кинулись, нашої сестрички,
Дзвінко заспівали:
План
1. Що робив струмочок взимку?
2. Хто його розбудив?
3. Що трапилося з ним, коли він прокинувся?
4. Хто чекав на струмочка?
II група складає казку “Сонечко і Земля”.
На картці учитель пропонує готовий зачин і словничок-довідничок.
Зразок картки.
Казка “Сонечко і Земля”
Давним-давно в небі з’явилося Сонечко. Було воно веселе, радісне, ласкаве і тепле.
Стало Сонечко посилати на землю свої…
Словничок-довідничок: промені, з’явилися на, виглянув з-під, жучок-сонечко, розправило, стало схожим, виросла, теж схожа, соняшник, повернув голову, посміхнувся, зігрівало.
2. Переказування учнями створених казок.
V. Робота з картиною Марфи Тимченко “Я хотіла побачити місто!”.
1. Розповідь про художницю.
– Казку можна створювати не лише словами, але й фарбами. Хто створює мальовані казки? (Художники.)
– До таких художниць можна віднести славетну українську майстриню пензля Марфу Тимченко.
Народилася вона у селі Петриківка, яке славилося декоративними розписами. Багато її робіт є авторськими ілюстраціями до творів українських поетів, навіть із підписаними знизу цитатами. Кумедні хлопці та дівчата в барвистих українських вишиванках, плідні дерева та луги, бистрі сині ріки ніби отримують нове життя, переодягаючись у декоративність написання, оживають у кожному мазку пухнастим пензликом!
Неможливо передати словами розмаїття усіх сюжетів життя. Кожна картина – окремий світ. Марфа Ксенофонтівна зображувала той світ, який її оточував: міфи та легенди українського народу, героїчне минуле, козаччину, кріпацьке життя, відчерпнуте із творчості великого Кобзаря, війну та повоєнні роки, види рідного Києва, спогади про своє дитинство та юність, пішохідний міст, Лавра, ботанічний сад, овіяні містикою української символіки, перевтілені у яскравих постатях маленьких героїв великого мистецтва.
2. Читання статті у підручнику (с. 186).
Учні мовчки читають статтю про художницю і дають відповіді на запитання:
– У якому віці Марфа Тимченко почала малювати?
– Що зображала у своїх роботах?
3. Опис картини М. Тимченко (с. 186).
– Вже маленькою дівчинкою Марфушка весь час не випускала з рук олівця: навіть примудрялась малювати й одночасно пасти козу, прив’язавши її до ноги чи до пояса.
Коло хати вона часто залізала на верхівку найвищої груші, щоб побачити мерехтіння ще не бачених ніким із петриківських дітей електричних лампочок, які освітлювали казкове, в її дитячій уяві, місто Дніпродзержинськ. Як же вона вмовляла свою матір повести її в те місто, куди на заробітки пішов батько, а мати носила йому ‘їжу. І, напевне, саме ці дитячі спогади надихнули художницю на створення картини “Я хотіла побачити місто!”
Підготуйте розповідь про картину за завданнями підручника.
VI. Підсумок уроку.
– Продовжіть речення:
– Мені сподобався вірш “Чого я другу не сказав?”, бо…
– Цікаво було придумувати…
– Щоб придумувати своє, необхідно бути…
УРОК 116. Підсумок теми “Візьму перо і спробую”. Контроль навчальних досягнень
Робота в зошиті для тематичних робіт (с. 35-37; І-В, ІІ-В).
УРОК 117. Урок позакласного читання
(1 votes, average: 5.00 out of 5)