ВСТУП ДО ТЕМИ. УЯВЛЕННЯ ПРО НАРОДНУ КАЗКУ – НАРОДНІ КАЗКИ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр
Мета: розширювати знання учнів про казку як вид усної народної творчості; навчити розпізнавати такі твори з-поміж інших, орієнтуватися в їх особливостях; розвивати вміння відтворювати зміст прочитаного; виховувати любов до казок.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Вправа “Водолаз”
На рахунок 1-5 вдихнути повітря, затримати дихання і повільно видихнути.
2. Розпитування за складовою таблицею
3. Робота над скоромовкою
Обережний хитрий лис До нори вечерю ніс.
Біг додому лісом лис,
Шелестів над лисом ліс.
– Прочитайте напівголосно і повільно; голосно і швидко; весело; сердито.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
– Який розділ ми завершили вивчати?
– Пригадайте твори, що найбільше запам’ятали.
IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву.
– Як ви її зрозуміли? Поясніть.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Вступна бесіда
– Що таке казка? Жила-була вона з прадавніх часів, про які вже стародавні книги не пам’ятають. Протягом століть казки були і залишаються чарівними джерелами доброти і милосердя, яких завжди так бракує в житті. Створені в сивій давнині, їх, як і всю усну народну творчість, переказували з вуст в уста, від одного оповідача до іншого. Гортаючи сторінки улюблених казок, ми розуміємо, що казки – це наші великі вчителі, які спочатку виховують, а вже потім розважають. Казка – це диво. Вона дає нам привід для роздумів, повчає, приносить багато радості.
2. Робота за підручником (с. 34)
1) Гра “Бджілки”. Самостійне напівголосне читання учнями вірша А. Костецького.
– Чому присвятив свій вірш А. Костецький?
2) Словникова робота.
Баский – дуже швидкий, прудкий, жвавий.
3) Читання вірша учнями “ланцюжком” за строфами.
– Де, на думку автора, живуть бабусині казки?
– Коли казки найчастіше приходять до дітей?
4) Опрацювання тексту про казку Всеволода Нестайка.
А) Читання тексту вчителем.
Б) Словникова робота.
Читання слів “луною” за вчителем: одвічна, непереможні, зазнайство, лукавство, лінощі, здебільшого, присвячуються.
Хиба – недогляд, помилка та ін. у чому-небудь; недолік. Негативна риса, ознака та ін. кого-, чого-небудь. Фізична вада, дефект.
В) Читання тексту учнями “ланцюжком” за абзацами.
– Про що головне завжди йдеться в казках?
– З чого починається боротьба добра і зла?
– Які казки найдавніші? (Про тварин.)
Фізкультхвилинка
3. Завдання від їжачка
Стукіт у двері. Заходить учень, переодягнений їжачком.
– Погляньте! Хто це до нас завітав? (їжачок)
– Так, молодці! Але він прийшов не з порожніми руками, а із лісовими гостинцями. Він приніс нам яблучка, на листочках яких записано загадки. Цими яблуками мудрий їжачок хоче вас пригостити, але за умови, що ви відгадаєте всі його загадки.
– На городі виростала,
Сили набирала,
Непомітно, дуже швидко Великою стала.
Став дід усіх гукати Та красуню рвати.
А цю казку, діти, ви Встигли відгадати. (“Ріпка”)
– Підробив він голосок,
Став малим співати.
Здогадалися вони:
Вовк – не наша мати. (“Вовк і семеро козенят”)
– Вигнав дід козу із хати –
Та й пішла вона блукати:
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли,
Рак козуню ущипнув,
Зайцю хатку повернув. (“Коза-Дереза”)
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який новий розділ почали вивчати?
– Що читатимемо в цьому розділі?
– Які казки називають народними?
– Які з них найдавніші?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
“Завдання зі скриньки народних казок” (с. 35).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)