ВСТУП ДО ТЕМИ. УЯВЛЕННЯ ПРО НАРОДНУ КАЗКУ – НАРОДНІ КАЗКИ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр

Мета: розширювати знання учнів про казку як вид усної народної творчості; навчити розпізнавати такі твори з-поміж інших, орієнтуватися в їх особливостях; розвивати вміння відтворювати зміст прочитаного; виховувати любов до казок.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Вправа “Водолаз”

На рахунок 1-5 вдихнути повітря, затримати дихання і повільно видихнути.

2. Розпитування за складовою таблицею

3. Робота над скоромовкою

Обережний хитрий лис До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс.

– Прочитайте напівголосно і повільно; голосно і швидко; весело; сердито.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

– Який розділ ми завершили вивчати?

– Пригадайте твори, що найбільше запам’ятали.

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

– Ми починаємо вивчати новий розділ. Прочитайте його назву.

– Як ви її зрозуміли? Поясніть.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступна бесіда

– Що таке казка? Жила-була вона з прадавніх часів, про які вже стародавні книги не пам’ятають. Протягом століть казки були і залишаються чарівними джерелами доброти і милосердя, яких завжди так бракує в житті. Створені в сивій давнині, їх, як і всю усну народну творчість, переказували з вуст в уста, від одного оповідача до іншого. Гортаючи сторінки улюблених казок, ми розуміємо, що казки – це наші великі вчителі, які спочатку виховують, а вже потім розважають. Казка – це диво. Вона дає нам привід для роздумів, повчає, приносить багато радості.

2. Робота за підручником (с. 34)

1) Гра “Бджілки”. Самостійне напівголосне читання учнями вірша А. Костецького.

– Чому присвятив свій вірш А. Костецький?

2) Словникова робота.

Баский – дуже швидкий, прудкий, жвавий.

3) Читання вірша учнями “ланцюжком” за строфами.

– Де, на думку автора, живуть бабусині казки?

– Коли казки найчастіше приходять до дітей?

4) Опрацювання тексту про казку Всеволода Нестайка.

А) Читання тексту вчителем.

Б) Словникова робота.

Читання слів “луною” за вчителем: одвічна, непереможні, зазнайство, лукавство, лінощі, здебільшого, присвячуються.

Хиба – недогляд, помилка та ін. у чому-небудь; недолік. Негативна риса, ознака та ін. кого-, чого-небудь. Фізична вада, дефект.

В) Читання тексту учнями “ланцюжком” за абзацами.

– Про що головне завжди йдеться в казках?

– З чого починається боротьба добра і зла?

– Які казки найдавніші? (Про тварин.)

Фізкультхвилинка

3. Завдання від їжачка

Стукіт у двері. Заходить учень, переодягнений їжачком.

– Погляньте! Хто це до нас завітав? (їжачок)

– Так, молодці! Але він прийшов не з порожніми руками, а із лісовими гостинцями. Він приніс нам яблучка, на листочках яких записано загадки. Цими яблуками мудрий їжачок хоче вас пригостити, але за умови, що ви відгадаєте всі його загадки.

– На городі виростала,

Сили набирала,

Непомітно, дуже швидко Великою стала.

Став дід усіх гукати Та красуню рвати.

А цю казку, діти, ви Встигли відгадати. (“Ріпка”)

– Підробив він голосок,

Став малим співати.

Здогадалися вони:

Вовк – не наша мати. (“Вовк і семеро козенят”)

– Вигнав дід козу із хати –

Та й пішла вона блукати:

В зайця хатку відібрала.

Всі козу ту виганяли,

Рак козуню ущипнув,

Зайцю хатку повернув. (“Коза-Дереза”)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Який новий розділ почали вивчати?

– Що читатимемо в цьому розділі?

– Які казки називають народними?

– Які з них найдавніші?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

“Завдання зі скриньки народних казок” (с. 35).




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ВСТУП ДО ТЕМИ. УЯВЛЕННЯ ПРО НАРОДНУ КАЗКУ – НАРОДНІ КАЗКИ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА – І семестр