Види виховання в педагогіці
Орієнтація процесу виховання визначається на основі єдності цілей і змісту.
Типи класифікацій
Види виховання дітей мають досить широку класифікацію. Найбільш поширене поділ за такими ознаками:
- За змістом. За місцем проживання. За формами або інституційному ознакою. За змістом. За домінантним ознаками і стилю відносин між учасниками процесу. По об’єктах сприйняття.
Основні види виховання
Для більш глибокого розуміння теми слід розглянути основні види виховання дітей.
Розумовий. Орієнтовано на інтелектуальний розвиток, а також стимулювання розвитку інтересу до самостійного пізнання навколишньої дійсності і самого себе.
Трудове. Має на увазі дії спрямовані на розвиток відповідального і творчого ставлення до трудової діяльності і накопичення професійного досвіду.
Естетичне. Формує естетичне сприйняття реальності, розвиває здатність бачити і сприймати прекрасне.
Громадянське. Результатом даного виду виховання стає відповідальне і шанобливе ставлення до сім’ї, оточуючим, країні.
Економічне. Процес орієнтований на розвиток економічного мислення людини в різних напрямках.
Екологічне. Вид і зміст цього типу виховання спрямований на формування поняття про цінності природи і всього живого на землі.
Правове. Крім пояснення прав та обов’язків, вчить нести відповідальність за їх недотримання.
Вільне. Даний підхід до виховного процесу має на меті допомогу і напрям вільно розвивається дитини в процесі освоєння навколишнього світу.
Сімейне виховання. Основний компонент соціалізації будь-якої людини. У родинному колі вона носить стихійний характер, а результати такої освіти обмежені рівнем освіти в сім’ї та її соціальним статусом. Ціннісні установки, стиль життя, взаємини між членами сім’ї також впливає на підсумковий результат виховання.
Релігійне. Є усвідомленим вирощуванням віруючих людей з використанням методів навіювання певного світогляду, конкретних норм поведінки, що сприяє принципам певного віросповідання. В основу релігійного виду виховання закладено феномен сакралізації світу, а саме приписування буденних явищ священного змісту посредствам обрядового освячення.
Соціальне. Компонент регульованою соціалізації. Соціалізація досягається шляхом ступеневої створення певних умов і взаємодії в них людей, груп, колективів, організацій.
Моральне. Одна з форм створення і передачі моральності в соціумі. Моральне виховання не є навчанням моральності як таким, а висловлює потребу суспільно цілеспрямовано впливати на процес, який є вкрай індивідуальним і протікає стихійно.
Шкільне. Це організація навчального процесу та життєдіяльності учнів в стінах навчального закладу. В даному виді виховання ключова роль відводиться педагогу. Пріоритетними чинниками в процесі організації навчання є позитивний характер спілкування між учасниками навчального процесу, освітньо-виховна та психологічна атмосфера занять.
Позашкільна. Проводиться поза стінами навчального закладу, але також вирішує виховне завдання. Позашкільне виховання організовується у позашкільних освітньо-виховних установах, організаціях і різних суспільствах.