Умови виникнення марксизму
У Європі до середини XIX ст. війни по розділу територій були завершені. Виникла суспільна потреба іншого – мирного розвитку держав. Соціальні та господарські проблеми мали, в основному, внутрішній характер, обумовлений особливостями етапу промислового виробництва. Праця в промисловості був важким, а його оплата низька, тому суперечності між інтересами господарів та вимогами робочих загострювалися. Зокрема, повстали французькі ткачі в Ліоні, силезькі ткачі в Німеччині, развернулось чартистський рух в Англії. Виступи трудящих були стихійними, їм не вистачало організованості, усвідомлення цілей своєї боротьби. К. Маркс і Ф. Енгельс, побачивши в робочому середовищі силу, здатну протистояти жорсткої експлуатації, обгрунтували роль робітничого класу в боротьбі за своє звільнення. Тільки робітничий клас, керований компартією, був здатний, на їхню думку, на суттєві перетворення в суспільстві і державі. В цілому вся теорія марксизму вибудовувалася з урахуванням об’єктивних чинників суспільного буття дев’ятнадцятого сторіччя, що знайшло відображення в її філософських, економічних і соціальних концепціях.
В основу філософських поглядів Маркс і Енгельс поклали діалектику, як науку і метод, крізь призму якої вони представляли картину світу і місце в ньому людини.
У природничо плані філософія марксизму грунтувалася на осмисленні природних факторів, в основі яких лежали наукові відкриття цього періоду:
– закон збереження і перетворення енергії (М. В. Ломоносов, Ю. Майер);
– клітинна структура живих організмів (М. Я. Шлейден, Т. Шван);
– створення Ч. Дарвіном еволюційного вчення.
У законі збереження і перетворення енергії основоположники марксизму побачили підтвердження принципів матеріального єдності світу, взаимопереходов різних форм її буття. У вченні про клітинному будову живих організмів вони вбачали доказ внутрішньої єдності рослинного і тваринного світу, а у вченні Чарлза Дарвіна – утвердження ідеї розвитку.
Теоретичними джерелами філософії марксизму були:
– класична німецька філософія;
– англійська політична економія;
– французький утопічний соціалізм.
Коротко зупинимося на них.
Перше – становлення філософських поглядів К. Маркса і Ф. Енгельса відбувалося під прямим впливом ідей Г. Гегеля і Л. Фейєрбаха. Діалектичні ідеї Гегеля в осмисленому і переробленому вигляді послужили філософським джерелом формування ними матеріалістичної діалектики. Маркс в “Капіталі” зазначав, що та містифікація, яку зазнала діалектика в руках Гегеля, аж ніяк не заважала тому, що саме Гегель перший дав всеосяжне і свідоме зображення її загальних форм руху. У Гегеля діалектика стоїть на голові. Треба її поставити на ноги, щоб розкрити під містичною оболонкою раціональне зерно.
У критиці ідеалістичних поглядів Гегеля Маркс і Енгельс спиралися на матеріалізм Фейєрбаха, але з осмисленої трансформацією його метафізики в діалектику. Тому діалектичний матеріалізм став результатом переробки особливостей діалектичного методу Гегеля і метафізичного бачення світу Фейєрбаха допомогою цілісного і всебічного осмислення Марксом і Енгельсом соціальної та природної реальності.
Друге – ідеї мислителів Нового часу шотландця Адама Сміта (1723-1790 рр.) І англійця Давида Рікардо (1772-1823 рр.), Як основоположників економічної теорії, сприяли її розвитку К. Марксом. Він істотно розширив запропоновану ними трудову теорію вартості, теорію розподілу, теорію відтворення суспільного капіталу, предметно розкрив сутність заробітної плати, прибутку, відсотка і ренти і багато іншого.
Третє – соціальний протест соціалістів-утопістів епохи Просвітництва французів Шарля Фур’є (1772-1837 рр.) І Клода Анрі де Рувруа Сен-Симона (1760-1825 рр.), Англійця Роберта Оуена (1771-1858 рр.), Проаналізований К. Марксом і Ф. Енгельсом, склали предмет їх соціально-філософських поглядів, сприяли діалектичної оцінки суспільного буття. Соціалісти-утопісти піддали критиці капіталістичний шлях розвитку і висловили ряд припущень про нове суспільство, в якому не буде експлуатації людини людиною, а буде встановлена суспільна власність на засоби виробництва, працю перетвориться на джерело насолоди, розподіл буде здійснюватися за здібностями, наука і промисловість знаходитимуться в єдності, промисловість і сільськогосподарське виробництво будуть поєднуватися і здійсниться наукове планування господарства. Людина, на їх думку, стане суб’єктом буття. Маркс з Енгельсом взяли ці ідеї за основу у своїх соціально-філософських побудовах.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)