Умови виникнення та особливості середньовічної літератури – Література епохи Середньовіччя
Доба Середньовіччя тривала від V до XVII століття, тобто понад тисячу років і запам’яталася людству як похмура доба хрестових походів, свавілля інквізиції, феодальних воєн, спустошливих епідемій та інших жорстоких подій і явищ. Руїни Римської імперії стали ареною, на якій почали народжуватись нові нації і нові держави – кельтські, романські, германські, слов’янські, ірландські та інші. Науковці умовно поділяють добу Середньовіччя на три періоди – раннє Середньовіччя (V-X ст.), класичне (зріле) Середньовіччя (XI-XIV ст.) і пізнє Середньовіччя (XV – перша чверть XVII ст., перехід у добу Відродження).
Історичні і націєтворчі процеси призвели до виникнення феодалізму, коли справжніми господарями будь-якої країни стали феодали. Феодал – монопольний власник феоду, тобто земельного наділу, отриманого у вигляді нагороди за службу. Феодали були володарями величних замків-фортець, власного війська, земель, сіл, містечок і багатств. Зароджена в катакомбах давнього Риму християнська церква стала могутньою і панівною, почала вибудовувати свої ідеологічні, організаційні й каральні інституції (влада Папи, інквізиція, монастирі та ін.), які контролювали освіту, науку, мистецтво, духовне життя, розправлялись із вільнодумцями (Джордано Бруно, Галілей, Ян Гус та інші), пропагували думку Аврелія Августина (церковний діяч V ст.) про гріховність людини, життя якій дається на те, щоб постійно каятись і спокутувати. Ідеологія християнства заперечувала захоплення людиною, її розумом, тілом, як це робило античне мистецтво, не підтримувала особистість у її прагненні до знань, істини, як заохочувала до цього філософія Греції і Риму. Наука Середньовіччя була схоластичною. Схоластика – тип релігійної філософії, для якої характерне принципове панування теології (вчення про Бога) над усіма іншими формами і пізнання, і знання. Істину знала, пропонувала і контролювала тільки церква, тому непокірні вчені, митці, письменники переслідувались і нерідко страчувались. Проте ні мислити, ні любити, ні сміятись церква заборонити людям, на щастя, не могла, тому в ранній період Середньовіччя активно розвивалася народна творчість, яка випромінювала радість життя, вільнодумство, кепкувала над лицемірним чернечим аскетизмом, висловлювала опозиційні і критичні думки. Протягом століть були популярними виступи мімів, жонглерів, блазнів, карликів, святкування календарних дат, влаштування ярмарків, карнавалів, процесій тощо. Саме в період класичного Середньовіччя в Європі виникли найвідоміші і на сьогодні університети – Болонський (Італія), Паризький (Франція), Оксфордський і Кембриджський (Англія) та інші, де вивчалась латинь (як офіційна мова науки, медицини, мистецтва), так звані “вільні мистецтва”. Швидкими темпами розвивались міста, торгівля, мореплавство, культового значення набуває явище лицарства, що виникло у Франції у VII-VIII ст., основними атрибутами якого стали відважні та шляхетні воїни-вершники, які пишалися гербами, об’єднувалися в ордени, служили своєму сеньйорові і проводили вільний від війни час у лицарських турнірах та в поклонінні своїй дамі. Лицар – середньовічний шляхетський титул в Європі, походить від слова (у різних мовах “вершник”). Саме лицарство сформувало шляхетські ідеали у поведінці, ставленні до товариства, до жінки, до свободи, до мистецтва.
Особливістю середньовічної літератури було те, що більшість творів цього часу мали в своїй основі християнську ідеологію (або висміювали її за певні репресивні якості), такі ж риси були властиві й середньовічній драмі (містерія, міракль, мораліте). Поряд із церковною (клерикальною) літературою (житія святих, патерики, легенди, проповіді, гімни, повчальні поеми тощо) розвивався героїчний народний епос, в основу якого були покладені національні міфи й перекази про могутніх героїв та про їхні перемоги над чудовиськами, драконами, чаклунами та ін. Такі архаїчні твори називались піснями, еддами, сагами тощо. У них ішлося також про творення світу, землі, про створення людини. У класичному Середньовіччі були створені зразки героїчного епосу про боротьбу із чужинцями – поневолювачами, про реальні події, які міфологізувалися та ідеалізувалися, про героїв-напівлюдей, непідвладних часові, які присвятили своє життя служінню батьківщині й своєму сюзеренові-панові. Навіть їхні коні, мечі, обладунки та ін. були особливими, часто мали імена, були наділені чудодійними властивостями. У класичному Середньовіччі кожна національна література (усна та писемна) сформувала ідеальний образ жінки, окреслила її чесноти. Тоді ж постала й розвинулася любовна лірика трубадурів, розкривши на повну силу своє жанрове багатство. Трубадур – середньовічний поет і співак, виконавець власних пісень, інша його назва – менестрель. Любовна література ще називалась куртуазною (від французького – люб’язний, ввічливий). Особливо популярними були куртуазні лицарські романи, що з’явились у Франції та Німеччині в XII – XIII століттях. Вони розповідали майстерно вигадані історії про лицарів та їх пригоди, подвиги і перемоги, про їх високе благочестя і шляхетні вчинки, осяяні високим коханням і прагненням покарати зло. Іноді сюжет міг бути запозиченим, наприклад, із візантійських текстів, тоді роман називався візантійським.
Окреме місце в літературі Середньовіччя посідала міська література, яка з’явилася поряд із лицарською поезією трубадурів, але мала більш раціональні, реалістичні риси і відбивала спосіб мислення і буденне життя міського та сільського простолюду. Переважно вона мала жартівливий характер, а також була сатиричною і навіть публіцистичною. До міської літератури належали короткі віршовані побутові розповіді, великі сатиричні й алегоричні романи, повчальні твори. Найулюбленішими жанрами міської літератури були фабліо і шванки – комічні й сатиричні вірші, які мали народне походження. Активно розвивалася міська лірика, популярності набувала драма, але не така, як в античні часи, а суто релігійного змісту, яка згодом змінювалась і поступово набувала світських рис. Показовим явищем був середньовічний комічний театр із його жанрами (соті, фарс тощо).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)