Значення філософії марксизму

Related posts:

1. Критична і скептична концепція філософії Критичний тип історико-філософських міркувань вперше сформульований античним філософом Платоном, який наполягав на необхідності всебічного аналізу, щоб з’ясувати, чи породжує думку помилковий ознака або все-таки справжній і повноцінний плід. Пізніше християнські філософи європейського Середньовіччя критерієм критичного аналізу роблять взаємини вчення і релігійних догматів. Так, Іполит в праці “Викриття всіх єресей” ставить історію філософії на службу релігії, […]...
2. Філософія марксизму Діалектико-матеріалістична філософія, основи якої заклали Карл Маркс (1818-1883) і Фрідріх Енгельс (1820-1895), увібрала в себе суттєві досягнення попередньої філософської думки, починаючи з ідейної спадщини філософів Стародавньої Греції і закінчуючи працями мислителів XVII – початку XIX ст. Але, як і більшість некласичних філософських систем, марксизм приділяє значну увагу людині, а вірніше його соціальним проблемам. Особливо великий […]...
3. Резюме з античної філософії 1. Незважаючи на відмінності філософських шкіл, мислителів античності об’єднує те, що їх спосіб мислення і спосіб життя складали єдине ціле і, як правило, не суперечили один одному. Античний філософ не тільки проповідував, але і сповідував своє вчення, він жив згідно з тими ідеями, які викладав у своїх творах, яким навчав своїх учнів. 2. Різноманіття філософських […]...
4. Що таке історія філософії? Історія філософії – це історія розвитку філософської думки, зародження, формування основних філософських напрямків. Історія філософії як наука формується протягом тисячоліть. Виникає вона дуже давно. Саме слово “філософія” означає любов до мудрості. Філософія формувалася як світогляд – сукупність поглядів на світ, явища природи, суспільство, людину. Існують різні види світоглядів: життєве або буденне, природно-наукове, релігійне, естетичне, моральне […]...
5. Значення творчості М. В. Ломоносова для філософії Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765) – геніальний учений – енциклопедист, який збагатив своїми відкриттями майже всі області знання, що розробив природничонаукові проблеми і що вніс величезний внесок в гуманітарні науки, зокрема, в філологію, до того ж неабиякий поет. Це дало підставу А. С. Пушкіну назвати його “першим нашим університетом”, “найбільшим розумом новітніх часів”. Світогляд Ломоносова формувалося […]...
6. Резюме з філософії Відродження та Нового часу 1. Філософія Відродження та Нового часу грунтується на вірі в людину. Віра в людину спочатку не скасовує віру в Бога, але потім поступово стає домінуючою. Релігійне життя все більш інтеллектуалізірует. Віра в Бога, як живе релігійне почуття, у філософії (у Бекона, Декарта) підміняється думкою про Бога. Щоб вірити, треба розуміти. Такий теза Р. Декарта, який […]...
7. Основні періоди античної філософії – коротко Антична – грецька і римська – філософія існувала понад тисячоліття (з VI ст. До н. Е. По VI ст. Н. Е.). За цей час вона, як і вся антична культура, пройшла замкнутий цикл з декількох періодів від зародження до розквіту, а через нього до занепаду і загибелі. Відповідно до цього історія античної філософії розпадається на […]...
8. Джерела античної філософії Антична філософська література збереглася погано. Всі праці філософів першого періоду загинули, від них вціліли лише фрагменти, і то завдяки тому, що вони наводилися в працях тих пізніших античних авторів, яким вдалося пробитися крізь темряву століть. Праці більшості античних філософів другого періоду також цілком до нас не дійшли. Виняток становлять лише твори Платона і Аристотеля. Така […]...
9. Виникнення марксизму Теорія про новий економічний спосіб виробництва виникла як природне явище виробничих процесів і економічного укладу тодішньої Європи. Поява і значне поширення нового класу – робітників фабрик і заводів, значною мірою змінило рід соціальних і суспільних відносин. Розвиток капіталізму виражалося в активній експлуатації робітників, починаючи з 30 років 19 століття. Це явище супроводжувалося поліпшенням рівня життя […]...
10. Особливості елліністичної філософії Треба відразу сказати, що елліністична (давньогрецька) філософія – органічне продовження еллінської, класичної філософії. Наступність і традиція зберігалися. Тому, можливо, слід говорити не про елліністичної філософії як такої, а про давньогрецької філософії в період еллінізму. Еллінізм – НЕ нова суспільно-економічна формація, а лише етап у розвитку цієї формації. У період еллінізму рабовласницька система зберігалася, але велике […]...
11. Концепція Вільгельма Дільтея Відомий німецький філософ Вільгельм Дільтей вважається по ряду займаних ним позицій продовжувачем філософської спадщини Георга Гегеля. Але гегелівському вченню про закономірний прогресивний розвиток філософії Вільгельм Дільтей протиставив концепцію анархії філософських систем. Різних епох відповідають різні світовідчуття, що відображають зміст різних філософських вчень. Вільгельм Дільтей стверджував, що історично різні філософські вчення прагнуть осягнути те, що знаходиться […]...
12. Духовні витоки німецької класичної філософії Справжньою вершиною західноєвропейської філософії є ​​німецька класична філософія, представлена ​​такими великими мислителями як И. Кант, І. Фіхте, Ф. Шеллінг, Г. В. Ф. Гегель, Л. Фейербвх. Вона пряма спадкоємиця Реформації, релігійного перевороту, здійсненого переважного в Німеччині в XVI ст., Результатом якого стало відділення від католицької церкви протестантизму. Поділяючи общехристианские уявлення про Боті-Трійцю, безсмертя душі, рай і […]...
13. Постулати античної філософії Антична філософія являє собою єдину розумову і духовну традицію, яку складає комплекс положень, практично не оспорюваних представниками різних філософських шкіл. Спробуємо зафіксувати деякі найбільш важливі постулати античної думки. Людина – це істота, смертне за своєю природою. Безсмертні тільки боги і герої. Головне зло – це не смерть, а страх смерті. Ось чому древні філософи різним […]...
14. Основне питання філософії У філософії України радянського періоду культивувалося положення, сформульоване Ф. Енгельсом у роботі “Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії”, згідно з яким основне питання філософії, є питання про відношення мислення до буття. Такий підхід до формулювання основного питання філософії базувався на двох фундаментальних фактах людського життя: – по-перше, існують матеріальні, незалежні від людини, нестворені їм […]...
15. Предмет філософії Питання “Що таке філософія?” Досі залишається відкритим. В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що […]...
16. Наукові ідеї в античній філософії Класиком античної філософії з найвидатніших мислителів давнини по праву називають Сократа (469-399 до н. е.), який прославився вченням про діалектику як мистецтво ведення бесіди з метою відшукання істини. Він постав в античній культурі в образі мудреця або іронічного співрозмовника, вельми товариського і дуже добродушного людини. Центральною темою його вчення стало пізнання людини, її місця і […]...
17. Принцип історизму, розроблений в німецькій класичній філософії Термін “історичність” вперше з’явився в німецькій філософській літературі більше 180 років тому, але його не можна віднести до числа тих понять, без яких не може обійтися жоден словник з філософії. “Історичність” бере свій початок у глибині топологічних змін історичної свідомості: приблизно з 1750 р. в німецькій мові затверджується позначення для нової ідеї “власне історії”. Історія […]...
18. Предмет філософії науки У XX столітті наука стала потужним чинником суспільного життя. Якщо в попередні століття наука була в основному долею одинаків і практично не виходила за межі університетських стін, то нині вона являє собою справжню фабрику знань, які широким потоком, матеріалізовані в техніку і технології, вливаються в промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, військове справа, побут і т. […]...
19. Місце і роль філософії в культурі В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що користувалася визнанням на різних етапах формування філософії, […]...
20. Основні проблеми російської філософії Питання про порятунок може виникнути тільки за умови, що існує небезпека загибелі. Російська ідея порятунку народилася з гострого свідомості смерті. “Філософія є запитування про смерть, про” найголовніше “. Але питати можна по-різному. Історія західної філософії – це історія кружного шляху думки, створення завалів на шляху до смерті. Російське ж здивування перед смертю вилилося в дитячий […]...
21. Витоки філософії слов’янофілів Слов’янофільство розуміється не завжди однаково. За границею, і навіть у Росії, його часто змішують c панславізмом, з непримиреннаворожнеча до всього західного, з апологією російської держави і російської народності. Тим часом, філософія слов’янофільського напрямки зводиться ні на симпатії до слов’ян, ні на боротьбу із Заходом, ні на звеличення власної національності. Всі три відзначені риси в ньому […]...
22. Проблема походження філософії Для того, щоб мати можливість говорити про генезис філософії, необхідно відповісти на питання: з чого, як, коли, де і чому виникає філософія? Відповіді на них виявляють різні точки зору. Питання про те, де виникла філософія, – це питання про ступінь теоретичності давньоіндійської, давньокитайської, взагалі давньосхідної філософії. Питання про те, коли виникла філософія – не тільки […]...
23. Інтерес російського суспільства до німецької філософії Вже Чаадаєв виступив перед російською публікою в якості послідовника німецької ідеалістичної філософії, але філософ був у ньому переможений публіцистом. У деяких колах російського суспільства, навпаки, це захоплення німецькою філософією взяло гору над живими інтересами сучасності. Тут процвітало умоглядне відношення до питань життя, тут більш цікавилися дозволом світових питань, ніж російською дійсністю, минулим і майбутнім більше, […]...
24. Міфологія як історичний тип світогляду. Від міфології до філософії Вихідною для людського суспільства системою загальних знань про світ була міфологія. Міфологія – спосіб розуміння та освоєння природної і соціальної дійсності на ранніх стадіях суспільного розвитку. Міфологічного свідомості архаїчного суспільства властиві нерозчленованість мислення й емоційно – афективний сприйняття середовища, олюднення природи, одухотворення космосу і разом з тим розмежування раннього (сакрального) героїчного минулого та поточного (профанного) […]...
25. Основні школи античної філософії Філософські школи в Стародавній Греції представляли собою невеликі співтовариства мислителів і їхніх учнів. Школи отримували назву по: Імені їх засновників; Найбільш видатних мислителів; За місцем їх розташування та іншими критеріями. До числа досократичних (існували до Сократа) шкіл античної філософії відносяться: Мілетська школа, зайнята в основному пошуком єдиної першооснови (субстрату) світу. Фалес вважав таким початком воду, […]...
26. Союз філософії та медицини Медицина і філософія є найдавнішими сферами соціокультурного життя людей. Причому кожна з них вважає себе як би “початкової”. Але при всьому тому ніхто не заперечує, що вони тісно взаємодіють. Свого часу про цей факт вдало сказав Гіппократ: “Медицина настільки ж мало може обходитися без загальних істин філософії, скільки остання – без доставляються їй медичних фактів”. […]...
27. Від ідеї філософії права до її здійснення У VI ст. до Р. Х. складається філософія античного світу як підставу пошуку належної відповіді історичного виклику. Суть історичного виклику полягає в тому, що старі регулятори життєдіяльності суспільства втратили свою ефективність в умовах, коли влада авторитету вичерпала свій потенціал, а авторитет влади ще не склався. Поряд з нормами архаїки (табу і талион), релігії та моралі […]...
28. Виникнення російської філософії Російська філософія, також як і загальносвітова, мала свої певні передумови. Їх можна представити як взаємозв’язок матеріального з духовним. Матеріальні передумови припускали опору на предметний спосіб господарювання, заняття землеробством, розвиток скотарства. Духовні спиралися на культуру язичницької Русі, християнізацію її (X ст.) І активні пошуки сенсу людського життя. Формування системи “універсум – людина”, “не Я – Я” […]...
29. Соціалізація особистості в філософії Історія розуміння соціалізації в працях філософів Соціалізація особистості є складним процесом взаємин особистості і його навколишнього середовища, тому розуміння цього процесу неоднозначно. Соціалізація особистості в філософії розглядається як система відносин особистості і зовнішнього світу. Питання філософського розуміння соціалізації розглядався давньогрецькими філософами. Так, наприклад, Платон розглядав процес формування особистості як виховання людини державою в інтересах останнього. […]...
30. Антисцієнтичні напрямки західноєвропейської філософії А) Феноменологія Одне з впливових напрямків західноєвропейської думки – феноменологія – замислівала її родоначальником Едмундом Гуссера (1859-1938) в якості бази справді наукової філософії, але пізніше перетворилася на ідейна течія, альтернативне сціентіческім вчень і школам. Гуссерль вважав, що наукове пізнання має смислоопределяющій характер, але для того, щоб встановити сенс тієї чи іншої предметності, необхідно звернутися до […]...
31. Резюме по середньовічній філософії 1. Середньовічна філософія, так само як і вся культура європейського середньовіччя, перебуваючи під домінантою релігійного світогляду, сприяла вирішенню екзистенційних проблем. За визначенням французького вченого Ф. Аріеса, середньовіччі було “періодом прирученою смерті”. Однак до кінця середньовіччя картина змінюється: Католицька церква, намагаючись зберегти і зміцнити свій вплив на віруючих, стала зловживати ідеєю Страшного Суду і посмертних кар […]...
32. Співвідношення філософії науки і історії науки Проблема співвідношення філософії науки та її історії займала і продовжує займати значне місце на сторінках західної літератури з методології науки. Серед безлічі існуючих думок заслуговують інтересу концепції П. Дюгема, Маркса Вартофского – видного представника сучасної американської філософії і Імре Лакатоса. Важливим внеском П. Дюгема в епістемологію є переоцінка відносин між філософією науки та її історією. […]...
33. Людина в філософії та культурі Стародавнього Сходу Східна філософська думка менш категорична і в цьому сенсі більш невизначена, ніж західна. Це не випадково, бо в культурі Сходу, наприклад в Індії, використовується логіка, в якій немає “закону виключеного третього”. У цій ментальності цілком припустимі твердження: “людина і добрий і злий” або “він ні добрий, ні не добрий”. Ці особливості світогляду і релігійно – […]...
34. Концепція історико-філософського процесу Георга Гегеля Наукове вирішення багатьох проблем закономірного характеру історико-філософського процесу справедливо пов’язано в історії філософії з синтетичним поданням. Основоположником синтетичного підходу вважають Аристотеля. В історико-філософському аналізі давньогрецький філософ бачив спосіб визначення логіки становлення власної філософської теорії, а також тієї історико-філософської закономірності, яка спонукає мислителів створювати нові філософський системи. Геогр Вільгельм Фрідріх ГегельВажний крок у створенні наукової історії […]...
35. Поняття “техніка” в філософії Що таке “філософія техніки” як наука? Відповідь на це питання може бути вирішене двояким чином: – По-перше, через визначення об’єкта філософії техніки, т. Е. Розглянувши, що являє собою сама техніка у філософському осмисленні; – По-друге, через визначення предмета даної дисципліни, т. Е. Усвідомивши, що особливого вивчає філософія в порівнянні з іншими дисциплінами, що досліджують техніку […]...
36. Проблема методу у філософії права Методологічна роль філософії права полягає, насамперед, в тому, що вона не тільки досліджує, розробляє методи, що застосовуються в правовій сфері, а й озброює спеціальні юридичні та інші науки. Сучасна методологія розуміє під методом сукупність прийомів, способів, алгоритмів досягнення поставленої мети. За ступенем спільності розрізняються філософські методи (деякі автори називають їх методами-підходами), загальнонаукові методи (методи-прийоми) і […]...
37. Сократ: основоположник класичної філософії Сократ – самий знаменитий давньогрецький філософ, вважався наймудрішим людиною свого часу. Його постать настільки значуща, що періоди в історії філософії діляться на “до” і “після” Сократа. Сократ (бл. 469- 399 до н. е.) народився в Афінах, прославився як мудрець і непереможний сперечальник. Був засуджений до смерті за звинуваченням у вільнодумстві. Добровільно прийняв отруту і помер. […]...
38. Методологія філософії права Специфіка методології філософії права обумовлена ​​неоднозначністю існуючих правових концепцій, а часом і тим, що вони виключають один одного, розглядаючи право як свободу вибору, як певну міру свободи, нарешті, як закон. Як і в далекому вчора, сьогодні триває суперечка про приналежність права. Одні пов’язують право з державою та її примусової владою, розглядаючи право як явище позитивне […]...
39. Значення релігії в історії культури Вивчаючи історію розвитку світової культури, чинники, які впливали на цей розвиток, безперечним стає той факт, що значення релігії в історії культури величезне. На першому етапі розвитку людини явища і предмети, заняття людини створили першу релігію. Старовинні люди поклонявся знаряддям праці, завдяки яким він виживав (фетишизм), вірив у божественне походження явищ природи (дощ, вітер, сонце і […]...
40. Ізоляціонізм Ізоляціонізм (англ. isolationism, від фр. isolation – роз’єднання, відокремлення) – широкий суспільний рух, що виник у США наприкінці XIX ст. на основі ідеї невтручання у суспільно-політичні процеси поза американським континентом; загальна назва естетичних концепцій, які на основі вчення І. Канта про незацікавленість естетичного судження обстоювали і розробляли вчення про автономність естетичних цінностей, самодостатність мистецтва, незалежність […]...