Трудоголізм: визначення
Трудоголізм – коли пріоритетні процеси, а не результати
Трудоголізм – це психологічна залежність від праці, загострена форма працьовитості в критичному стані. Трудоголізм і працьовитість – це різні поняття. Остання властивість можна трактувати буквально – любов до праці, а й любов до відпочинку, життя, результатами своєї роботи і всього того, що пріоритетно для людей. Трудоголізм – це надмірне захоплення роботою, яке виражається в залежності від роботи, коли результат праці (висока заробітна плата, підвищення в посаді і т. п.) не має майже ніякого значення, важливий тільки сам процес.
Тільки цифри
66% економічно активних росіян вважають себе трудоголіками. Добре, що вони хоча б розуміють свою проблему, тому зможуть її при потребі завуалювати. Тому що:
Тільки 37% російських роботодавців хотіли б мати в своєму підпорядкуванні трудоголіків.
50% роботодавців хочуть брати на роботу тільки адекватних людей, і не вважають, що співробітники повинні бути трудоголіками. І це не дивно, адже третина від загальної кількості трудоголіків складають люди похилого віку (старше 50 років).
Причини, чому люди перетворюються на трудоголіків
Бажання відчути свою значимість, авторитет, затребуваність і корисність хоча б на роботі, так як в суспільстві і позаробочої життя це не виходить або людина так сам вважає.
Особистісні комплекси, проблеми комунікації, можливо, проблеми в родині. Трудоголіки щиро вважають, що на роботі можна “сховатися” від будь-якого життєвого дискомфорту, а робочі проблеми вирішуються набагато простіше і швидше, ніж життєві.
Загалом, таке твердження – правильне, на роботі все простіше, ніж в реальності, але уникаючи від проблеми її не вирішити. Тому психологи стверджують, що трудоголіки – це незрілі особистості, тому що це ненормально – захоплюватися процесом заради самого процесу.
Чому бути трудоголіком – погано?
Трудоголізм недарма прирівнюється до таких же проблем, як наркоманія або алкогольна залежність, тому що трудоголізм має негативні наслідки абсолютно для всіх людей, з якими живе або працює трудоголік.
Руйнуються сімейні відносини, як в тій родині, яку трудоголік встиг створити сам, так і в тій родині, до якої він належить. А разом з цим рушаться всі дружні зв’язки та інші соціальні позаробочий контакти. По суті, суспільство втрачає людини.
Трудоголіки – це загроза робочому процесу в компаніях. Деякі керівники вважають, що це добре – коли людина багато працює, а йому можна за це не доплачувати. Але у випадку з трудоголіками – неможливо працювати багато і ефективно – це протиприродно.
Будь-кар’єрист принесе компанії більше користі, ніж трудоголік. Кар’єристи, по крайней мірою, намагаються закінчити проекти максимально швидко і принести компанії прибуток.
Трудоголіки – це “головний біль” менеджера з персоналу. Доведено: 80% лікарняних листів компанія повинна оплачувати, тому що трудоголіки регулярно лікують свої хронічні захворювання. Інфаркти, інсульти, виразкові загострення – постійні “супутники” трудоголіків.
До того ж, трудоголіки найбільше схильні до перегорання на роботі, в результаті чого вони звільняються частіше за інших співробітників. Працювати “на знос” тривалий час – нереально.
Бути трудоголіком погано для самої людини, принаймні – для її фінансів. Якщо успішні люди намагаються працювати ефективно, але досить, для того щоб встигнути витратити зароблене і насолодитися життям у вільний час, то у трудоголіків всього цього немає. Нічого витрачати у вільний час, тому що немає ні гідних заробітків, ні вільного часу. Трудоголік коли-небудь сам зрозуміє, в якому замкненому колі він живе – але це вже буде шлях до депресії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)