Метод кейсів: визначення
Визначення поняття
Найбільш повне визначення поняття “метод кейсів” (англ. Сase-study) було сформульовано в 1954 році в класичному виданні, присвяченому опису історії і застосування методу конкретних ситуацій у Гарвардській школі бізнесу: “Це метод навчання, коли студенти і викладачі (instructors) беруть участь в безпосередніх дискусіях з проблем або окремі випадки (cases) бізнесу. Приклади випадків зазвичай готуються в письмовому вигляді як відображення актуальних проблем бізнесу, вивчаються студентами, потім обговорюються ними самостійно, що дає основу для спільних дискусій і обговорень в аудиторії під керівництвом викладача. Метод Case Studies, таким чином, включає спеціально підготовлені навчальні матеріали та спеціальну технологію (techniques) використання цих матеріалів в навчальному процесі”.
Цей неігровий імітаційний метод навчання в даний час вважається одним з найбільш ефективних способів навчання навичкам вирішення типових проблем. Так, наприклад, Гарвардська школа бізнесу виділяє майже 90% навчального часу на розбір конкретних кейсів. У Росії ця методика практикується з 90-х років минулого століття. У навчанні в основному застосовуються кейси, складені американськими або європейськими фахівцями. Створені на реаліях західних компаній, вони не враховують особливостей російського бізнесу, що значно знижує їх навчальну цінність.
Історія кейсів
Вперше метод кейсів був застосований в 1870 році в школі права Гарвардського університету, в бізнес-освіті використовується з 1920 року. На сьогоднішній день лідируючі позиції займають Гарвардська і Манчестерская школи бізнес-кейсів. Американська школа в рішенні кейсів практикує знаходження єдиного вірного рішення, а європейська передбачає кілька варіантів вирішення проблеми.
Особливості навчання
Як форма навчання, метод case-study має деякі особливості:
- – призначений для отримання знань в областях, де немає однозначної відповіді на поставлене запитання; – навчання спрямоване не на отримання готового знання, а на його творчий пошук; – результатом навчання стають не тільки знання, а й навички професійної діяльності; – дає можливість проявити і удосконалити аналітичні та оціночні навички; – дозволяє застосувати теоретичні знання до вирішення практичних завдань, розвиває самостійне мислення, вміння враховувати альтернативну точку зору; – формує систему цінностей, професійну позицію, життєві установки, професійне світовідчуття; – дає можливість навчитися працювати в команді.
Вимоги до кейсу
Навчальний кейс – це не просто приклад, взятий з практики реального бізнесу. Будучи навчальним матеріалом, він повинен відповідати певним вимогам:
- – відповідати чітко поставленої мети створення; – мати відповідний рівень складності; – ілюструвати декілька аспектів економічного життя; – бути актуальним на сьогоднішній день; – ілюструвати типові ситуації; – розвивати аналітичне мислення; – провокувати дискусію; – мати кілька рішень.
Колекції кейсів
Кейс є результат науково-методичної діяльності одного або групи фахівців і є інтелектуальною власність творця або школи. Сьогодні найбільша колекція бізнес-кейсів знаходиться в ЕССН – EUROPEAN CLEARING CASE HOUSE. Цей центр заснований в 1973 році як кліринговий будинок кейсів Великобританії і Ірландії в результаті координаційної ініціативи 22 вищих навчальних закладів з метою здійснення обміну кейсами між бізнес-школами європейських країн. Друга за величиною колекція кейсів належить Гарвардській школі бізнесу, вона налічує близько 7500 кейсів різної тематики.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)