Раціонально-універсальний метод
У ряд шикуються всі цінності, і пріоритети, що мають значення для досягнення даної мети, виробляється кілька можливих альтернативних шляхів її реалізації та обирається оптимальний. Цей метод з вироблення рішень відносять до класу раціональних методів в силу того, що всі можливі альтернативи і цінності політичного рішення логічно обгрунтовуються і порівнюються відповідно до їх значимості. Крім того, метод є і універсальним, так як особа, що виробляє це політичне рішення, враховує абсолютно всі можливі альтернативи та цінності. Цей метод вимагає максимальної об’єктивності та неупередженості, повної та достовірної попередньої інформації та в реальності стикається з неможливістю забезпечення зазначених вище вимог і умов. Проте цей метод досить широко застосовується в політичній практиці шляхом реалізації наступних технологічних етапів прийняття політичного рішення:
(1) особа, яка приймає рішення, намагається вичленувати необхідну для вирішення проблему та ізолювати її розгляд від впливу інших проблем, їй супутніх;
(2) по відібраній до дослідження проблеми виробляються ретельний аналіз і відбір цілей і цінностей передбачуваного політичного рішення, які, у свою чергу, шикуються в певний кортеж за ступенем їх значущості і важливості;
(3) системно по кожній цілі і цінності здійснюється перевірка дотримання наступних необхідних умов: забезпечується повнота і популярність усіх можливих підходів у реалізації цілей і цінностей; наслідки і витрати кожної альтернативи представляються передбачуваними і порівнянними між собою; визначається та альтернатива, яка максимально відповідає поставленим цілям і цінностям;
(4) забезпечується повний облік факторів, значущих для прийняття рішень, а також ясність у постановці соціальних цілей;
(5) при виробленні політичного рішення враховуються тільки раціоналізм і співробітництво, а такі можливі прояви соціальної взаємодії як вольові рішення, примус і конфлікт принципово не розглядаються як принципово неіснуючі з погляду цього методу.
Добре видно, що таким умовам та вимогам можуть задовольнити лише невеликий клас проблем, які відносяться до детерміністичних механізму ситуації в умовах визначеності політичного рішення. І навпаки, такий раціональний метод прийняття рішень просто непридатний для більшості реальних політичних завдань – адже їх доводиться вирішувати в умовах повної невизначеності, принципового нестачі потрібної інформації, в умовах динамічно мінливої політичної середовища і т. д.
До всіх перерахованих обставинам слід додати також різноманіття потенційно здійсненних цілей і політичних курсів, особисті, ідеологічні та професійні інтереси осіб, що роблять політику; структурні невідповідності, породжують конфлікт серед виконавців та інших учасників політичного процесу; різні форми девіантної поведінки, що виникають в бюрократичних інстанціях, та ін. У таких – принципово реальних – умовах прийняття політичних рішень раціональний метод їх генерації дійсно просто неприйнятний, виглядає як досить спрощена абстракція, яка не відповідає реаліям політичних процесів. Раціональний метод у прийнятті рішень піддається критиці.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)