Штраф: визначення
Що таке штрафна санкція?
Штраф на роботі – демотивувальний фактор, який з точки зору роботодавця повинен стимулювати співробітників працювати більш якісно, старанним дотримуватися трудової дисципліни і внутрішнього розпорядку і намагатися уникнути цих санкцій будь-яким методом.
У плані законності штраф – покарання неоднозначне. КЗпП не передбачає такої міри покарання за дисциплінарні проступки як штрафування. Але незаконність штрафів стосується виключно зарплати, ставки, посадового окладу – тобто, гарантованих, фіксованих, щомісячних виплат.
З точки зору бізнесу, штраф – це позбавлення працівника бонусної (необов’язковою) частини доходу – премії, комісійних та інших грошей, які він міг би заробити в якості заохочення, матеріальної мотивації, але не заробив. Тому штрафи слід розглядати виключно як позбавлення винагороди за заслуги, депреміювання.
За що штрафують співробітників, за що штрафувати не можна?
Немає конкретного переліку тих факторів, за які на роботі покладений штраф. Це складова корпоративної культури, тому в кожній компанії існує власна штрафна політика і правила її регулювання. Але на всіх підприємствах, які поділяють таку правила – будь-яка штрафна санкція повинна стосуватися виключно дисциплінарних проступків. Найпоширеніші з них:
- За запізнення на роботу. За прогули. За куріння. За відмову від носіння корпоративної форми. За відволікання від робочого процесу (розмови по телефону, розваги в соціальних мережах). Порушення правил обслуговування клієнтів. Невиконання вказівок і розпоряджень вчасно. За вживання спиртних напоїв в робочий час.
Говорити про доцільність, справедливості або логічності штрафів з об’єктивної точки зору неможливо – так як на це питання існує величезна кількість суб’єктивних думок.
За що штрафи стягувати заборонено?
За упущену вигоду. Якщо співробітник погано підготувався до переговорів або угода зірвалася за його участю, це ніяким чином не підтверджує його вину.
Є ситуації грошового стягнення, які врегульовані ТК – це залучення співробітника до матеріальної відповідальності, якщо він заподіяв прямий матеріальний збиток майну компанії. Але стягнення подібного типу заборонено прирівнювати до штрафів, це випадок матеріальної відповідальності, яка супроводжується певними процедурами.
Варіанти “негативної мотивації”
Так як в російському законодавстві поняття “штраф” насправді не існує, але зате на практиці вони поширені, то фінансове покарання на ділі виглядає як мотивоване позбавлення премії за той чи інший проступок.
Тобто, роботодавець озвучує, на скільки саме в поточному або наступному місяці у працівника буде зменшена премія і за що. Розмір депреміювання повинен бути пропорційний порушення, обгрунтований і зрозумілий підлеглому. У будь-якому випадку, сума всіх “штрафів” не повинна перевищувати суми щомісячних преміальних виплат.
Деякі компанії практикують “цільове” позбавлення премій – це коли зменшують саме ту частину преміального фонду, яка має відношення до проступку. Наприклад, премії за дотримання правил внутрішнього розпорядку можна позбутися, якщо цих правил не дотримуватися.
Але навіть обгрунтоване зменшення премії не гарантує збереження лояльності підлеглих або припинення порушень.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)