Визначення цілей
Перш ніж прийняти правильні рішення, необхідно визначити мету або основний напрямок, наявність яких дозволить особам, які беруть рішення, оцінити перевагу кожного варіанту дій в порівнянні з іншими. Отже, першим етапом процесу прийняття рішення має бути визначення цілей, або завдань організації.
Що є або повинна бути такими цілями і завданнями – питання далеко не простий, і тому з приводу нього ведеться активна полеміка. Економічна теорія зазвичай виходить з того, що компанії прагнуть отримати максимальний прибуток для своїх власників (або, якщо говорити про відкрите акціонерне товариство, для власників звичайних акцій) або, якщо підходити до цієї ситуації більш точно, – примножити багатство власників акцій.
Для обгрунтування мети максимізації прибутку використовуються різні доводи. З юридичної точки зору, власниками відкритого акціонерного товариства є власники звичайних акцій, і тому управління цією організацією повинно здійснюватися менеджерами в інтересах акціонерів. Ще одним ар-гумента, що приводиться в захист пріоритету прибутку, є твердження, що максимізація прибутку в кінцевому рахунку призводить до максимізації економічного добробуту всього суспільства. Іншими словами, покращуючи власне становище, ви працюєте і на благо всіх інших людей – членів цього ж товариства. Крім того, справедливою є думка, що цілі компанії тим легше досягти, чим вище у неї прибуток. Тому в подальшому розгляді максимізація прибутку є цілком обгрунтованим і корисним допущенням.
Деякі фахівці, наприклад Симон (Simon, 1959), вважають, що бізнесмени задоволені навіть у тому випадку, коли їм вдається розробити план, який якщо і не забезпечує максимально можливої??прибутковості, але дозволяє вийти на її задовільний рівень, тобто отримати прийнятну прибуток. Так як люди мають обмеженими можливостями для розуміння про-вихідного і за певний проміжок часу можуть обробляти тільки обмежений обсяг інформації (Симон називає це обмеженою раціональністю), часто після того як знайдено перше прийнятне рішення, пошук інших варіантів дій, більш раціональних, припиняється. Іншими словами, подальші спроби знайти більш гарне або навіть краще рішення після виходу на прийнятний рівень часто взагалі не робляться. Така поведінка, коли пошук завершується при знаходженні задовільного рішення і не робляться спроби його оптимізації, відомо як задоволення прийнятним рішенням.
Сайерт і Марш (Cyert and Marsh, 1969) стверджують, що компанія – це коа-ліція різних груп: акціонерів, службовців, споживачів, постачальників та представників органів влади, кожній з яких необхідно платити не менше певної величини, щоб вона брала участь у діяльності коаліції. Будь перевищення початкового обмежувального мінімуму розглядаються цими групами як предмет для переговорів і укладання угод. Крім того, компанія є об’єктом, існуючим і функціонуючим в умовах дії інших різних обмежень, у тому числі й соціального характеру. Прикладами суспільних завдань, які може вирішувати компанія, є збереження навколишнього середовища, надання роботи інвалідам, участь у створенні інфраструктури загального призначення, наприклад, місць для відпочинку і розваг.
Звичайно, було б зайвим спрощенням стверджувати, що єдиною метою компанії є максимізація прибутку. Деякі керівники по-добних організацій намагаються через бізнес закласти основи для досягнення особистого могутності і побудувати власну імперію; мета інших – забезпечити безпеку і усунути майбутню невизначеність. Ці та подібні їм міркування часом можуть переважити мотив чистого прибутку. Проте, точка зору, прийнята в цій книзі, полягає в тому, що основною метою компанії є максимізація величини майбутніх чистих грошових потоків (під якими розуміється різниця між усіма надходженнями компанії і всіма виплатами нею грошових коштів за певний період) або, якщо висловитися більш точно, максимізація наведеної вартості майбутніх грошових поступ – лений готівкових коштів, що еквівалентно максимізації цінності для акціонера. (Концепція приведеної вартості докладно розглядається в гл. 12.). Причини вибору максимізації прибутку як основної мети діяльності компанії наступні.
Малоймовірно, що яка-небудь інша мета дозволить настільки ж повно і всебічно оцінити можливість організації продовжити свою діяльність в майбутньому.
Швидше за все, на практиці забезпечити максимізацію наведеної вартості майбутніх надходжень готівки важко, проте вироблення принципів, необхідних для досягнення даної мети, дозволить зрозуміти, як слід збільшувати майбутні надходження готівкових коштів.
Дана мета дозволяє акціонерам як однієї з груп, що беруть участь в коаліції з оспорюваними інтересами, знати, у що обійдеться компанії здійснення інших завдань, так як розподіл готівкових коштів серед усіх учасників коаліції при такому підході відомо всім зацікавленим особам.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)