Трудова дисципліна: визначення

Визначення дисципліни праці

Трудова дисципліна – це сукупність заходів задля підвищення ефективності праці та безперебійного робочого процесу, які забезпечуються за рахунок:

    – Суворого дотримання встановленого внутрішнього порядку в організації. – Свідомого, сумлінного виконання кожним працівником своїх трудових обов’язків, передбачених посадовою інструкцією. – Раціонального використання робочого часу: своєчасний прихід на роботу, дотримання встановленої тривалості робочого дня. – Використання робочого часу для найбільш продуктивного плідної праці. – Своєчасного і точного виконання наказів і розпоряджень керівництва. – Регулярного контролю адміністрації за дотриманням встановленого порядку, а також норм трудового законодавства.

Заходи забезпечення дисципліни праці

Разом, можна зробити висновок, що дисципліна праці не може існувати самостійно. Для її забезпечення повинні докладати зусиль як підлеглі, так і керівники.
Причому, працівникам в процесі забезпечення дисципліни належить пасивна роль – вони повинні тільки виконувати приписи і рекомендації, ініціатива щодо поліпшення дисципліни з боку підлеглих не потрібна.

Активна роль в забезпеченні дисципліни належить керівництву, яке для цих цілей повинно:

    1) Скласти зміст внутрішнього трудового розпорядку. 2) Встановити права і обов’язки працівників, які повинні бути ідентичними з тими, які прописані в законодавчих актах. 3) Затвердити робочий час і його використання, заохочення за успіхи в роботі і відповідальність за невиконання (неналежне виконання) трудових обов’язків. 4) Створити необхідні організаційні та економічні умови для нормальної високопродуктивної роботи. 5) Переконувати, виховувати свідоме ставлення працівника до праці, заохочувати за сумлінну працю. На законодавчому рівні методи регулювання трудової дисципліни закріплені в наступних нормативних правових актах: 1) ТК України; 2) Правила внутрішнього трудового розпорядку (галузеві, локальні); 3) Статути і Положення про дисципліну окремих категорій працівників (наприклад, працівників залізничного транспорту, військовослужбовців, співробітників організацій з особливо небезпечним виробництвом і ін.); 4) Технічні правила та інструкції; 5) Посадові інструкції та інші правові акти.

З історії питання

Таке поняття як “дисципліна праці” вперше було сформульовано на початку 19 століття професором Львом Семеновичем Талем, який визначив цей термін як: “сукупність правил поведінки, що вимагаються від осіб, що входять до складу постійного або тимчасового з’єднання з метою підтримки порядку, необхідного для його безперешкодного функціонування “.

Потім, в радянський період, істотний внесок в дослідження дисципліни праці був зроблений Н. Г. Александровим, який прийшов до висновку, що трудова дисципліна є керівним принципом усієї системи трудового права.

Особлива заслуга Н. Г. Александрова полягає в тому, що саме він запропонував розглядати дисципліну праці як в об’єктивному, так і в суб’єктивному аспекті.
Під трудовою дисципліною в об’єктивному сенсі слід розуміти сукупність правил поведінки, яким повинні підкорятися всі учасники трудового колективу без винятку.
У суб’єктивному сенсі під трудовою дисципліною слід розуміти реальну поведінку всіх учасників робочого колективу в цілому, а також поведінку кожного учасника окремо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Трудова дисципліна: визначення