Теодіцея Лейбніца – коротко

До вчення про встановленої гармонії дуже близькі і ідеї теодицеї Лейбніца. Введений саме ним термін “Теодіцея” (буквально – “Богооправданіе”) з тих пір став позначати ті розділи філософії та богослов’я, які доводять, що незаперечна існування зла у світі нітрохи не суперечить думки про управління Всесвіту благим Богом.

Буття Бога, з філософії Лейбніца, слід прямо з поняття про нього, як істоту, що з’єднує в собі всі якості (у тому числі і реальність, дійсне існування) у вищій мірі і одночасно. Бог міг би створити всілякі світи, але захотів створити і створив тільки кращий між ними. Твердженням, що кожен інший можливий світ був би недосконаліші, ніж дійсно існуючий, жодним чином не заперечується існування у світі різних видів зла і недосконалостей, але заперечується тільки припущення, що без них взагалі світ був би можливий. Згідно теодицею Лейбніца, відоме зло невіддільне від поняття творіння; всьому створеному, як такому, належить недосконалість в якому-небудь відношенні. Інша ж зло Бог допустив тому, що тільки через нього досяжні деякі вищі блага, відмовитися від яких було б не можна. Здійснення кращого світу, вважає Лейбніц, слід по божественним планам, сумісних із цілями (телеологически), але в той же час і механічно, за чинними причин. Перше є царство благодаті, в якому протягом світових подій довільно, залежить від волі Божої; другий є царство природи, в якому все є необхідним, від волі незалежним. По суті ж обидва царства тотожні. Одне з головних положень філософської теодицеї Лейбніца те, що між свободою і необхідністю, моральним і природним законом, існує така ж встановлена ​​гармонія, як і між окремими Монада.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Теодіцея Лейбніца – коротко