Праці Лейбніца

Свої погляди, наукові та філософські, Лейбніц часто виклав у листах і невеликих творах, які з’являлися в різних журналах. З його філософських праць найбільш чудові: “Монадологія” (1714), що містить короткий виклад його системи; “Principes de la nature et de la grace” (1717); “Досліди теодицеї про благості Божої, свободу людини і початку зла” (1710), і праця “Нові досліди про людське розуміння”, що став відомим довго після смерті Лейбніца. Своїх філософських поглядів Лейбніц НЕ виклав у якомусь одному систематичному трактаті: він був для цього занадто зайнятий найрізноманітнішими роботами. Для ознайомлення з його філософією доводиться вдаватися до маленьких його творам і навіть листам, в яких часто містяться лише натяки, а не докладні викладу думок.

Лейбніц був натурою надзвичайно багатосторонній: юрист, історик, дипломат, математик, фізик, філософ, до того ж ще мало не теолог і філолог, він у всіх цих областях був не тільки глибоким знавцем, але й сам сприяв подальшому розвитку науки, вносячи в неї оригінальні думки і плани. Основним прагненням Лейбніца в його наукової діяльності було прагнення до з’єднання різного, до гармонії. У всіх навчаннях він вбачав щось істинне, він прагнув поєднати різні християнські церкви, прагнув поєднати зовні протилежні філософські світогляду, подібно до того, як це робили Платон і Аристотель.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Праці Лейбніца