Філософія Фіхте – коротко

Related posts:

1. Філософія Берклі – коротко Філософ Джордж Берклі, ірландець за походженням, народився в 1685 р, помер у 1753 р Здобувши освіту в Дубліні і Лондоні, Берклі провів кілька років у подорожах по Італії та Франції, здійснив поїздку до Америки з місіонерськими цілями і після повернення на батьківщину був зроблений єпископом у Клойне. Володіючи широким богословським, філософським і науковим освітою, Берклі […]...
2. Філософія Маркса – коротко У цій статті розглядається не соціальне і економічне світогляд Карла Маркса (про них – див. У статтях Філософія історії Карла Маркса і Політична економія Маркса), а лише общефилософское, хоча про нього можна говорити тільки умовно. У Маркса чисто філософських праць, якщо не вважати ранніх статей, про які мова буде нижче, і докторської дисертації про Епікура, […]...
3. Філософсько-правові погляди І. Г. Фіхте Філософсько-правові погляди іншого представника німецької класичної філософії Йоганна Готліба Фіхте (1762- 1814) співзвучні ідеям І. Канта. Він розробляв філософсько-правову концепцію двома десятиліттями пізніше Канта в умовах, коли Німеччина зазнала “політичного цівілізаторство” з боку наполеонівської Франції, тому в основі цієї концепції лежить ідея свободи. Людина, стверджував І. Фіхте, повинен підкорятися законам, але не сліпо, не під […]...
4. Гносеологія Фіхте і критика в ній ідей Канта Спробу розвинути ідеї Канта зробив його молодший сучасник, німецький філософ Йоганн Готліб Фіхте (1762-1814). Людина вольова, вельми схильний до розумової незалежності, Фіхте висловив ці властивості свого характеру і у створеній ним філософській системі. Фіхте вважав, що Кант розробив до кінця наступні сторони свого філософського вчення: 1) Заявивши, що справжня сутність “речей в собі” непізнавана, Кант […]...
5. Філософія Хомякова – коротко Разом із братами Іваном і Петром Киреевскими Хомяков Олексій Степанович був старшим представником філософії слов’янофільського напрямки, сформованого близько другу половини 1830-х років. Людина незвичайно обдарований, з самою різнобічної ерудицією, Хомяков володів тонким розумом і блискучою здатністю до діалектики. У літературній розробці основ свого філософського світогляду Хомяков став одним з найблискучіших і авторитетних теоретиків слов’янофільської школи. […]...
6. Філософія Фоми Аквінського – коротко Фома Аквінський, який походив зі знаті Неаполітанського королівства, волів мирні радості науки авантюрному життю феодального барона і, незважаючи на опір з боку батька, поступив в чернечий орден домініканців. Викрадений братами під час від’їзду з Італії в Париж, Фома був в’язнем в замку своїх батьків. По закінченні двох років йому все ж вдалося втекти і оселитися […]...
7. Філософія І. Канта Іммануїл Кант (1724 – 1804) все життя провів у м Кенігсберзі. Творчість Канта ділиться на два періоди: докритичний і критичний. Найбільше значення має останній період, коли він написав свої основні роботи: “Критика чистого розуму”, “Критика практичного розуму”, “Критика здатності судження” та ін. Суть і завдання філософії, по Канту, зводиться до відповіді на наступні питання: ♦ […]...
8. Філософія духовних академій Філософія духовних академій. Почвенництво. Неослов’янофільство. Консерватизм. Розвиток російської філософії в XIX в. відбувається не тільки завдяки ідейним спорах у московських і петербурзьких салонах, не тільки в журнальних публікаціях, а й у студентських аудиторіях. Багатий досвід викладання філософії накопичили Московська, Київська, Петербургская і Казанська духовні академії. Російські духовні академії мають довшу історію, ніж російське університетську освіту. […]...
9. Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
10. “Новий органон” Бекона – коротко Другою частиною “Великого відродження наук” є робота “Новий Органон” (1 620). “Органон” в історії філософії іменується загальний звід праць Аристотеля по логіці. У аристотелевском вченні логіка виконувала роль головного методу. Як показує назва “Новому Органон”, Бекон хоче протиставити старої методології Аристотеля нову. Він формулює в цій своїй книзі протилежний аристотелевскому метод пізнання природи. Основа цього […]...
11. Філософія права в системі наук про правове поле Витоки філософії права йдуть в осмислення правової культури античного світу. Проте термін “філософія права” виник тільки в XVIII в. Його автором є німецький юрист Гуго Гроцій. За задумом Гуго Гроція юриспруденція (правознавство) як сукупність знань, що стосуються норм права та їх практичного застосування, повинна включати в себе три блоки: – юридичну догматику (теорію права); – […]...
12. Філософія Канта А) Трансценденталістская картина світу В рамках німецької класичної філософії, що охоплює кінець XVII-XIX ст., Склалася особлива форма ідеалістичного світогляду, що отримала найменування трансценденталізму. У перекладі з латині термін “трансцендентальне” означає “перехідний кордону”. Дане поняття було використано Кантом для позначення пізнавальних здібностей людини, що виходять за межі індивіда і охоплюють всіх людей. Тому трансцендентальну філософію можна […]...
13. Філософія в епоху постмодерну Ряд сучасних західних філософів, намагаючись визначити своєрідність пережитого людством історичного періоду, називають його епохою постмодерну. Незважаючи на те, що поняття постмодерну не набула чіткого логічного змісту і ще не вироблені строгі критерії його виділення, воно може бути корисним в аналізі процесів, що відбуваються в сучасному світі, філософії та інших формах культури. Постмодерн співвідноситься з епохою […]...
14. Соціальна педагогіка Фіхте Соціально-педагогічні ідеї Фіхте найяскравіше виражені в його знаменитих “промовах до німецької нації” (1807-1808). Кожна нація, на його думку, має властивими тільки їй особливостями. Фіхте радив Німеччини відмовитися від уз поверхневої подражательности іншим народам і розвивати свої власні народні риси. Головний засіб до цього – нове національне виховання. Фіхте пропонує заснувати державні школи, де діти виховувалися […]...
15. Філософія як форма знання Предмет філософії. Навіщо ж потрібна філософія? Студенти іноді говорять, що філософія – не для молодих. Вони її не розуміють. Її може осягнути тільки навчений життєвим досвідом і довгими роздумами чоловік. Безумовно, ні те, ні інше не завадить. Але, можливо, саме юність і є найкращий час для початку. Саме юне істота здатна дивуватися світу і власних […]...
16. Моральне вчення Фіхте Згідно Фіхте, сутність нашого Я становить діяльність з подолання відсталості природи, її протидії духу. Повне звільнення духу від відсталого початку природи нездійсненно, але рухатися в цьому напрямку можливо. Нижчою, грубим імпульсом до діяльності Я є прагнення до щастя; але в ньому природа поневолює нас, ми є іграшкою пристрастей, віддаючись почуттю приємного. Розрив з цим примітивним […]...
17. Філософія: походження, її предмет, структура і функції Філософія: походження, її предмет, структура і функції. Історичні типи філософствування і напрямки в філософії (лекція 2 ч.) План: Поняття світогляду. Основні форми світоглядів. Предмет філософії. Культурно-історичні та духовні передумови виникнення філософії. Філософія і мистецтво, філософія і наука, філософія і ідеологія. Специфіка філософських проблем. Функції філософії. Історичні типи філософствування. Цілісний підхід або концепція синтезу. Діалектика і […]...
18. Філософія марксизму Діалектико-матеріалістична філософія, основи якої заклали Карл Маркс (1818-1883) і Фрідріх Енгельс (1820-1895), увібрала в себе суттєві досягнення попередньої філософської думки, починаючи з ідейної спадщини філософів Стародавньої Греції і закінчуючи працями мислителів XVII – початку XIX ст. Але, як і більшість некласичних філософських систем, марксизм приділяє значну увагу людині, а вірніше його соціальним проблемам. Особливо великий […]...
19. Пост Кантовська філософія А) Суб’єктивний ідеалізм І. Г. Фіхте Філософія Фіхте (1762-1814) починається з відмови від двох основних положень кантівського вчення – від поняття “речі в собі” і від критики умоглядного філософствування. Згідно Фіхте, поняття “речі в собі” безглуздо. Якщо річ у собі існує, то вона присутня у свідомості і тому є не “річчю в собі”, а “річчю […]...
20. Основні періоди античної філософії – коротко Антична – грецька і римська – філософія існувала понад тисячоліття (з VI ст. До н. Е. По VI ст. Н. Е.). За цей час вона, як і вся антична культура, пройшла замкнутий цикл з декількох періодів від зародження до розквіту, а через нього до занепаду і загибелі. Відповідно до цього історія античної філософії розпадається на […]...
21. Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
22. Філософія Аристотеля Аристотель (384 – 322) – великий античний мислитель, енциклопедично освічений учений. Йому належать видатні відкриття в багатьох розділах філософії і науки. Аристотель був засновником формальної логіки – науки про форми і закони мислення. Форми мислення: а) судження – вислів про прісущності або непрісущності чого-небудь чого-небудь. Судження діляться: по модальності на судження дійсності, необхідності, можливості; за […]...
23. Історія і філософія науки Історія і філософія науки – зв’язані частини освіти і виховання всіх тих, хто хоче бути в сфері наукового пізнання не ремісниками (у медицині – фельдшерами), а творчими інтелектуалами, конструюють (І. Кант) знання. Чиї претензії називати себе вченими обгрунтовані не тільки тим, що вони навчені вести дослідницьку роботу, а насамперед тим, що усвідомлюють, тобто розуміють її […]...
24. Філософія Стародавнього Китаю Китайська цивілізація – одна з найдавніших у світі. Близько п’яти тисяч років тому в Китай прийшли племена з Центральної Азії. Ці племена мали уявлення про землеробство і скотарство, вони оселилися на берегах річки Хуанхе, ассимилировав місцеве населення. У XXI ст. до н. е. утворюється держава, формується класова структура суспільства. Перша династія Ся правила ок. 400 […]...
25. Філософія Аристотеля як енциклопедичне вчення Філософська думка Стародавньої Греції досягла найбільшої висоти в творіннях Аристотеля (384-322 до н. е.), погляди якого, енциклопедично що увібрали в себе досягнення античної науки, являють собою грандіозну систему конкретно-наукового і власне філософського знання в його дивовижною глибині, тонкості і масштабності. Виходячи з визнання об’єктивного існування матерії, Аристотель вважав її вічною, несотворімость і незнищенною. Матерія не […]...
26. Філософія Піфагора Порядок і гармонія є тими головними началами, на яких заснована вчення Піфагора. Практичним же здійсненням порядку і гармонії служив створений ним союз. Піфагор перший назвав всесвіт космосом, т. Е. Визнав в ній існування порядку і гармонії. Гармонія (буквально – “співзвуччя”) – це правильний рух світил навколо світового вогню або Гестии. Дуже характерно, що коли число […]...
27. Поняття “філософія науки” Філософія науки як структурна складова в системі філософського знання оформляється в середині XX ст. Це не означає, що раніше філософи не цікавилися проблемами науки, а вчені не намагалися філософськи осмислити результати своєї праці. Просто філософи розглядали наукове пізнання як приватний момент пізнавальної діяльності взагалі, а вчені або не зачіпали метафізичну проблематику, або, подібно Ф. Бекону […]...
28. Діалектичний матеріалізм як філософія науки Сильною стороною марксистської філософії науки стала її орієнтація на діалектику (незважаючи на критику діалектики Гегеля), діалектичний метод пізнання, що проявилося у визнанні принципової пізнаваності світу. Цей визначальний принцип філософії науки К. Маркса заснований на усвідомленні невичерпності властивостей матерії і її різноманітної структури як загальної категорії онтології, а також на научноскрупулезном обгрунтуванні діалектики абсолютної і відносної […]...
29. Культурологія та філософія культури Культурологія та філософія культури – наукові дисципліни, взаємопов’язані один з одним, завдання яких – вивчення культури як цілісного утворення. Однак ці дисципліни розрізняються методологією, специфікою емпіричної бази, оформленням і рівнем узагальнень дослідження. Одна з причин виникнення культурології полягає в необхідності теоретичного осмислення різноманітного фактичного матеріалу емпіричних досліджень конкретних культурних форм. Культурологія, володіючи інтегративним характером (виникла […]...
30. Філософія Плутарха За релігійних і світоглядних переконань Плутарх являє пряму протилежність іншому відомому письменнику епохи римської імперії, Лукиану, осміювали міфи, разрушающему стару народну релігію своїми насмішками і запереченням. Плутарх, зображуючи всі явища стародавнього світу з благородною, поважної боку, захищає стару релігію, намагається підтримати її, даючи міфам піднесене тлумачення, виставляючи на перший план моральні елементи язичницького віровчення, повстаючи […]...
31. Киреєвський Іван – філософія Один із засновників слов’янофільського навчання Іван Васильович Киреєвський (1806-1856), почав свою діяльність як західник, але потім під впливом власного брата Петра, Хомякова, інших видних духовних діячів тодішньої Росії, а також філософії Шеллінга прийшов до глибокого містичного вченню, яке ідеалізувало православ’я і російську самобутність, викриваючи разом з тим розсудливу, “гнилу”, уражену “французькою хворобою” освіченість Заходу. Філософія […]...
32. Теорія пізнання І. Канта: основні поняття і принципи Одним з найбільших розумів людства, основоположником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант (1724-1804). Не тільки у філософії, але і у конкретній науці Кант був глибоким і проникливим мислителем. Людина, етика і право – ось головні теми філософського вчення Канта. Кант вважав, що рішенню таких проблем філософії, як проблеми буття людини, душі, моралі і релігії, має […]...
33. Філософія дослідницьких програм Продовжувачем парадигмальной ідеології Куна став угорський, а потім англійський історик і філософ науки Імре Лакатос (1922-1974). Його розумова енергія була спрямована на філософське осмислення ролі родинних парадигмі науково-дослідних програм. Вони, за Лакатоса, в безперервній взаємозв’язку з послідовною зміною теорій вели до зростання і зрілості фундаментальної науки. У центрі структури кожної такої програми знаходиться так зване […]...
34. Роботи Фейєрбаха – коротко Першою значною філософською роботою Людвіга Фейєрбаха була “Історія нової філософії від Бекона до Спінози” (перший том, 1833). Тут ще ясно відчувається вплив гегельянства, проте вже зароджується головний для Фейєрбаха питання – про ставлення філософії до релігії. Перший том “Історії нової філософії” пізніше був доповнений двома іншими, присвяченими Лейбніцу (1837) і П’єру Бейлю (1838). Вчення традиційної […]...
35. Філософія англійського Просвітництва А) Спіритуалізм Дж. Берклі Мабуть, найоригінальнішим філософом епохи Просвітництва слід визнати англійського мислителя Джорджа Берклі (1685-1753), вчення якого вступило в пряме протиріччя з основними ідеями свого часу. Будучи єпископом англіканської церкви, Берклі поставив перед собою завдання спростувати матеріалізм, що отримав велике поширення в наукових і інтелектуальних колах Західної Європи. Свою критику матеріалізму Берклі починає з […]...
36. Філософія Платона Платон прославився не тільки тим, що він перший філософ, про кого ми можемо судити за його власними працям, а не за спогадами і цитат послідовників, а й тим, що він вперше в історії філософської думки поставив питання про співвідношення духу і матерії. Першим учителем Платона був Кратил. Пізніше філософ став одним з учнів Сократа. Практично […]...
37. Філософія веде за собою науку Народження науки – результат соціокультурного розвитку людства, підсумок поглиблення поділу праці, піднесення різноманітних форм духовної життєдіяльності людей, але передусім – філософії. Вона виникла з внутрішніх пізнавальних інтересів і потреб людства в достовірних знаннях про світ, суспільство, самій людині. Звичайно, попередниками наукового пізнання світу були звичайні, художні, релігійні та багато інші форми пізнання. Для наукового пізнання […]...
38. Філософія права та юридичні науки Актуальність проблеми об’єкта і предмета філософії права в чому обумовлена??тим, що в радянський час філософія права не виділялася в самостійну галузь філософського знання. Загальні питання права розглядалися в рамках юридичної дисципліни “Теорія держави і права”. Спроба деяких юристів (Д. А. Керімов, BC Нерсесянц, В. А. Туманов) вичленувати в юридичному знанні філософську складову призвели до того, […]...
39. Філософія права Гегеля Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) є родоначальником філософії права як систематизованого науково-філософського знання. “Філософія права” – одна з основних робіт, в якій автор реалізував стосовно праву свою головну філософську концепцію – вчення про діалектику як найбільш повному розвитку. Гегель подразделял дух на три частини: суб’єктивний дух (антропологія, феноменологія духу і психологія), об’єктивний дух (право, моральність […]...
40. Рання грецька філософія Найбільш ранні зачатки грецької філософії знаходяться в релігійних і міфічних віршах глибокої давнини. Філософські умогляду помітні вже у великих еллінських поетів Гомера і Гесіода. Трохи пізніше їх розвиток призвело до появи таємничої секти орфиков, з якою були тісно пов’язані і практикувалися поблизу Афін елевсінські містерії. До числа ранніх філософів можуть бути віднесені і Сім прославлених […]...