ПРОСВІТНИЦТВО – Хрестоматія
Просвітництво – інтелектуальний і духовний рух кінця XVII – початку XIX ст. у Європі та Північній Америці. Людина XVIII століття, спираючись на досягнення геніїв XVII століття, прийшла до науково-експериментального осмислення природи та людського життя, пройнялась гордістю за свій високий дар розуміти все, що її оточує, пройнялася безмежною вірою в силу та безпомилковість свого інтелекту і творчого потенціалу.
ПРОСВІТНИЦТВО | |
Доба | XVIII ст. у Західній Європі, особливо в Англії, Франції, пізніше у Німеччині, Російській імперії |
Засновники | Джон Локк та його послідовники сформулювали основні поняття просвітницького вчення: “спільне благо”, “природна людина”, “природне право”, “природна релігія”, “суспільний договір”. У вченні Локка про природне право (викладеному в “Двох трактатах про державне правління”) обгрунтовані основні права людини: свобода, рівність, недоторканість особистості і власності, які є природними, вічними та невід’ємними |
Передумови | Реформи “освічених монархів” – короля Пруссії Фрідріха II, австрійських імператорів Марії-Терезії та її сина Йосипа II; Буржуазна революція в Англіїї (1688 – 1689), Велика Французька революція (1789 – 1794); Перебудова державних устроїв в європейських країнах |
Основні ідеї | Перебудова суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом; Ідея цінності людини, критика церкви, патріотизм, утвердження самосвідомості й самооцінки людини; утвердження свободи; Переконаність у великій виховній ролі мистецтва у суспільстві, розвиток природних здібностей кожного; громадянське виховання та поширення освіти |
Представники | Філософія – Дж. Локк, К. А. Гельвецій, Й. Г. Гердер, Г. В. Лейбніц, І. Кант; література – Вольтер, Д. Дідро, ПІ. Л. Монтеск’є, Дж. Свіфт, Д. Дефо, Й. В. Гете, Ф. Шиллер, Г. Е. Лессінг; живопис – В. Хогарт, Ж. Б. Грез, Ж. Б. С. Шарден; музика – Й. С. Бах, Й. Гайдн, К. В. Глюк, В. А. Моцарт; скульптура – Е. М. Фальконе, Ж. А. Гудон |
Літературний процес | Три основні літературні напрями – просвітницький реалізм, просвітницький класицизм, сентименталізм. Жанри: роман, філософська повість, чуттєва повість, казка, міщанська і філософська драма |
Найважливіший здобуток французького Просвітництва – “Енциклопедія, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел” (1751-1780) – перша наукова енциклопедія, у якій закладено основні поняття з галузі: фізико-математичних наук, природознавства, економіки, політики, інженерної справи й мистецтва.
Зазвичай статті були грунтовними й відображали найновіші наукові досягнення. У створенні “Енциклопедії” брали активну участь Вольтер, Дідро, Монтеск’є, Руссо та інші вчені. Статті з конкретних галузей знання підготували фахівці – науковці, письменники, інженери.
Енциклопедія (від давн. – грецьк. 
– “коло наук”) – сукупність наукових знань, збірка наукових відомостей і довідок на різні теми, призначена для широкого кола читачів.
У літературі доби Просвітництва співіснували різні стилі й напрями: просвітницький класицизм, просвітницький реалізм і сентименталізм.
Просвітницький класицизм базувався на уявленні про розумну закономірність світу, про прекрасну природу. Його представники прагнули до виразу піднесених героїчних та моральних ідеалів, до суворої організованості чітких і гармонійних образів.
Просвітницький реалізм склався у період соціальної боротьби XVIII ст. Мистецтво демократизувалося, в художніх творах з’явилися представники різних соціальних верств (навіть нижчих). Провідним жанром став соціально-побутовий роман, де митець втілював проблеми своєї епохи.
Сентименталізм (від фр. sentiment – почуття) з’явився у європейській літературі в другій половині XVIII ст. Письменники-сентименталісти надавали перевагу людським почуттям, захоплювалися природою і виводили простих людей як героїв.
Яскравий приклад сентименталізму – зворушлива повість Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся”.
Україна і світ
Українське Просвітництво мало своїм ідейним підгрунтям як власні традиції – гуманістичні ідеї діячів братств та Києво-Могилянської академії, так і запозичені ідеї французьких просвітників – Вольтера, Дідро, Руссо та ін. Випускники Києво-Могилянської академії стали в Україні першими носіями ідей Просвітництва. Вони ж створили у Петербурзі гурток, який дбав про переклад іноземних книжок російською мовою (за 15 років (1768-83) видали 173 томи творів французьких просвітників, “Енциклопедію” Дідро).
Найяскравіша постать українського Просвітництва – це мандрівний філософ Григорій Сковорода. У своїх творах він накреслює шлях до щастя людини через моральне вдосконалення, духовне просвітлення.
ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
1. Розгляньте схему “Особливості культури Просвітництва”. Які переконання просвітників можна назвати утопічними?
2. Поміркуйте, чи актуальні ідеї Просвітництва у наш час.
3. Обгрунтуйте, чи погоджуєтеся ви з твердженнями просвітників про виняткову роль мистецтва і літератури у житті суспільства.
4. Розкажіть, імена яких представників культури і мистецтва Просвітництва вам знайомі.
5. Аргументуйте, які відомості про Просвітництво були вам цікаві, а які – корисні.
6. Прокоментуйте слова відомого представника французького Просвітництва Вольтера: “Лише праця рятує нас від трьох великих бід – нудьги, пороку і злиднів”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)