ЛІСОВИЙ ЦАР – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 – 1832) – ПРОСВІТНИЦТВО – Хрестоматія

Хто їде в негоду тим лісом густим?

То батько, спізнившись, і хлопець із ним.

Обнявши малого, в руках він держить,

Його пригортає, його він пестить.

– Чом личко сховав ти, мій синку малий?

– Ой тату! Чи бачиш? – Он цар лісовий:

У довгій кереї, в короні… дивись!

– То, синку, тумани навкруг простяглись.

“Мій хлопчику любий, до мене сюди

На луки зелені ти гратись іди;

В моєї матусі є пишні квітки,

Гаптовані злотом тобі сорочки”.

– Ой тату, він кличе на луки рясні,

І квіти, і злото дає він мені.

– Нема там нічого, мій синочку. Цить!

То вітер між листям сухим шелестить.

“До мене, мій хлопче, в дібровах густих

Дочок уродливих побачиш моїх,

Вестимуть таночок і будуть співать,

Співаючи, будуть тебе колихать”.

– Ой тату, мій тату, туди подивись:

В танку королівни за руки взялись…

– О ні, усе тихо у темряві там:

То верби старії схилились гіллям.

“Мене, хлопче, вабить урода твоя:

Чи хочеш – не хочеш, візьму тебе я!”

– Ой тату, вже близько!.. Він нас дожене!

Він давить, він душить, він тягне мене!..

Наляканий батько не їде – летить…

А хлопець нудьгує, а хлопець кричить.

Добіг він додому і дивиться він:

В руках уже мертвий лежить його син.

Переклад Бориса Грінченка


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ЛІСОВИЙ ЦАР – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ (1749 – 1832) – ПРОСВІТНИЦТВО – Хрестоматія