Закони природи і людина – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
Просвітителі вважали, що природний стан людини – стан свободи, а не свавілля. Людина має підкорятися законам природи: розум навчає, що ніхто не має права загрожувати життю, здоров’ю, свободі, майну іншого. Тому просвітителі виступили проти гноблення народних мас, проти духовного поневолення людини церквою, коли істинна віра підміняється певним ритуалом і догмами. На думку Ж. Ж. Руссо, Й. Г. Гердера, зло у житті зумовлене тим, що людство порушило природні закономірності, а суспільний устрій, побудований на брехні й насильстві, згубно вплинув на особистість. Руссо Протиставляв “природну” людину “культурній” людині, наголошуючи на небезпеці відходу від природного, тобто гармонійного (такого, що відповідає законам розуму, справедливості й моралі), життя. Просвітителі наполягали на необхідності перетворення суспільства згідно з веліннями природи, що в їхніх уявленнях визначається самою будовою світу, вищою логікою буття.
Латур Моріс-Кантен. Портрет Жан Жака Руссо. 1753 P.
Одним із центральних питань в епоху Просвітництва стала проблема людини та її внутрішньої, духовної природи. Просвітителі виокремили риси, які з’явилися в людині під впливом цивілізації, і дійшли висновку, що від народження всі люди рівні й добрі. Мудра природа наділила їх уродженим милосердям, прагненням до добра, краси, справедливості, свободи. А суспільство, на думку мислителів, спотворює людську природу, тому велику увагу вони приділяли дослідженню впливу соціального середовища на людину. Просвітителі вірили, що людину можна морально виправити через навернення її до знань, духовних ідеалів, природних законів.
Великого значення просвітники надавали освіті, вважаючи, що кожна людина повинна бути освічена, в тому запорука суспільного й особистого щастя. Видатні філософи свого часу – Вольтер, Дідро, Руссо – листувалися з коронованими особами, давали корисні поради щодо розвитку культури, освіти, вважаючи, що таким чином можуть вплинути на суспільний прогрес. Серед просвітителів було поширене поняття “громадянин світу”, яке відбивало просвітницьку віру в загальнолюдську єдність Розуму й Природи. Ф. Шиллер, Наприклад, проголошував: “Я пишу як громадянин світу, який не служить жодному з князів”.
Related posts:
- Світ і людина у філософії Просвітництва – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Таємниця життя незбагненна, але ми не можемо відмовитися від спокуси все ж таки пізнати її та зрозуміти. Й. В. Гете XVIII ст. увійшло в історію людства як доба Просвітництва. Підготувало її попереднє XVII століття: релігійні та громадянські війни у Німеччині, Франції, Англії дали можливість усвідомити, яку загрозу приховують хаос, фанатизм; видатні відкриття XVII ст. в […]...
- Художня література – авангард Просвітництва – ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО І все ж таки художня література Просвітництва випереджала теоретичні висновки просвітницької філософії. А логіка художніх образів діяла сильніше, ніж абстрактні схеми. Наприклад, образ Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо вплинув на свідомість сучасників значно більше, ніж теорії англійських економістів, на які спирався автор. Більше того, ці теорії виявилися нежиттєздатними, а роман Дефо та його герой […]...
- Італійська література XVIII століття – Просвітництво у країнах Західної Європи На жаль, у XVIII столітті Італія, яка була лідером епохи Відродження, залишалась політично роздробленою, економічно слабкою, привабливою для завойовників. Усе XVII століття і перші десятиріччя XVIII ст. – це був час глибокого занепаду італійської культури, а Просвітництво в Італії розвинулося порівняно пізно, тому там не було послідовної зміни літературних напрямків. Просвітницький класицизм тут зародився майже […]...
- Література французького Просвітництва XVIII століття – Просвітництво у країнах Західної Європи На відміну від англійського Просвітництва, яке сформувалося після завершення у XVIII столітті буржуазної революції, Просвітництво у Франції розвивалося в умовах революційних настроїв і боротьби буржуазії і простого народу проти монархії і феодалізму. Ці настрої і боротьба постійно зростали, тому й французька література XVIII ст. відзначалася сильним громадянським пафосом і волелюбними настроями. Французьке Просвітництво мало риси […]...
- Творча спадщина Вольтера – ВОЛЬТЕР – “ПАТРІАРХ ПРОСВІТИТЕЛІВ” – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Розмір творчої спадщини Вольтера Вражає. Ще у XVIII Ст. Бомарше1 Видав два зібрання його творів у 70 та 90 томах. Сам Вольтер Шуткував, що не надає переваги жодній Музі, всіх їх однаково любить. Вольтер – фундатор сучасної історіографії. Своїм завданням він вважав створення історії народів, бо історія – “наука моральна, вивчає одвічну боротьбу розуму та […]...
- Просвітництво в літературі Англії XVIII століття – Просвітництво у країнах Західної Європи Англія стала батьківщиною сентименталізму, назва якого походить від назви повісті “Сентиментальна подорож” письменника Лоуренса Стерна, хоча ще до нього інший письменник С. Річардсон узаконив у літературі культ почуття, своєрідне “блукання серця”, поезію сліз, афектацію духовного страждання. Афектація – штучна піднесеність і збудженість, перебільшений і підкреслений вияв якого-небудь почуття, настрою. На відміну від класицистів, які захоплювалися […]...
- Своєрідність німецького Просвітництва – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – ПОЕТ, ДРАМАТУРГ, ФІЛОСОФ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Нехай живий і вічно-творчий дух Ллє скрізь любові світло животворне І явищ біг, речей минущих рух Хай думою безсмертною огорне. Й. В. Гете Своєрідність німецького Просвітництва У Німеччині XVIII ст., так само як і в інших європейських країнах, розгорнувся просвітницький рух, але він проходив у надзвичайно складних соціально-політичних умовах. Розвиток буржуазних відносин затримувався економічною відсталістю […]...
- Проблематика твору – ТРАГЕДІЯ “ФАУСТ” – ВЕРШИНА ТВОРЧОСТІ ГЕТЕ ТА ОДИН ІЗ НАЙВИДАТНІШИХ ТВОРІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО У центрі авторської уваги перебувають філософські проблеми: духовний стан світу, людина і природа, роль культури в розвитку людства, місце людини на землі, сенс буття особистості, її моральний вибір тощо. Образ Фауста Відображає як суперечливість процесу пізнання, Так І неоднозначність поглядів самого Гете. Як просвітитель, письменник визнає велике значення науки, але тільки науки, що служить людству: […]...
- Життєвий і творчий шлях Ф. Шиллера – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО То віра в душі: сповіщає вона, Що ми народились на краще, І внутрішній голос, що нам це прорік, Сподіванок серця не зрадить повік1. Ф. Шиллер “Зробити з людей – людей” – таке завдання поставив перед собою і Фрідріх Шиллер. Прагнення наблизити час духовного воскресіння людства знайшло відображення у його драмах, віршах, теоретичних працях. Художник зображував […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – 9 клас 1.Він підготував нас до свободи (за біографією Вольтера). 2.”Це най-най-найбільший із усіх поетів”. В. Стус (За біографією Й. В. Гете). 3. “Я громадянин тих сторіч, що прийдуть”. Ф. Шіллер. (Значення творчості Шіллера) 4.Проблема життєвого вибору в трагедії Й. В. Гете “Фауст”. 5. Характеристика образу Фауста. 6. Тема кохання в трагедії Й. В. Гете “Фауст”. 7.Хто […]...
- Естетичні погляди Ф. Шиллера – ФРІДРІХ ШИЛЛЕР – ВИДАТНИЙ ПРЕДСТАВНИК НІМЕЦЬКОГО ПРОСВІТНИЦТВА – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Серед представників народу вирізняється образ Вільгельма Телля – легендарного мисливця, вправного стрілка, захисника знедолених. Але він, за словами літературознавця В. Грибба, герой саме тому, що “виражає народний дух, народні прагнення та ідеали”. Уже в першій сцені п’єси підкреслюється сміливість Телля, який, не вагаючись, рятує від австрійців Баумгартена: Про себе смілий думає востаннє,- На Бога здайся […]...
- Особливості жанру – ТРАГЕДІЯ “ФАУСТ” – ВЕРШИНА ТВОРЧОСТІ ГЕТЕ ТА ОДИН ІЗ НАЙВИДАТНІШИХ ТВОРІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Жанр “Фауста” Важко піддається визначенню. Сам Гете Назвав свій твір трагедією. Трагедія як різновид драми присвячена важливим проблемам буття людини й суспільства. Як правило, ці проблеми не можуть бути розв’язані протягом життя героя і призводять до його загибелі. Невирішені конфлікти й суперечності зумовлюють трагізм головного героя. Якщо брати до уваги саме ці ознаки трагедії, то […]...
- Загальна характеристика літератури Франції XVIII століття – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVIII СТ. ВОЛЬТЕР, Д. ДІДРО Історія французької просвітницької літератури XVIII століття – це одночасно історія її політичних, філософських та соціальних ідей, оскільки письменники-просвітителі були водночас і філософами, і політичними діячами. Протягом XVIII століття між Францією та Англією вирішувалося питання про першість щодо захоплених колоній. Англія із року в рік посилювала свої позиції, використовуючи або свідомо створюючи конфлікти на континенті і […]...
- Образ Гордона як втілення концепції “цивілізованої людини” Просвітництва – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – 9 клас Гордон – це священик-янсеніст. Янсеністи – представники протестантської течії в християнстві – проповідували безкінечну Божу благодать. Вольтер зображує героя бадьорим і спокійним старим, “що визначався двома неабиякими талантами: умів терпіти злигодні й утішати знедолених”. Образ Простака декларує в однойменній повісті Вольтера провідну для Просвітництва ідею “природної людини”. Яке ж відношення до Просвітництва має ідейне навантаження […]...
- Історія створення трагедії – ТРАГЕДІЯ “ФАУСТ” – ВЕРШИНА ТВОРЧОСТІ ГЕТЕ ТА ОДИН ІЗ НАЙВИДАТНІШИХ ТВОРІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ – ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО Найглибша повага, яку автор може виказати своїм читачам, це – створити не те, чого від нього очікують, а те, що він сам вважає правильним і корисним на певному ступені свого й чужого розвитку. Й. В. Гете Є твори, без яких неможливо уявити життя суспільства. Вони визначають прогрес людства, що виявляється, передусім, у його духовному розвитку. […]...
- Тематична атестація № З – контроль знань та умінь учнів за темою “Література XVIII ст. Просвітництво” Мета: контроль знань та умінь учнів за темою “Література XVIII ст. Просвітництво”; розвивати творчі здібності учнів, виховувати прагнення досягти високих результатів; готувати учнів до незалежного зовнішнього оцінювання. Обладнання: картки із завданнями. Тип уроку: урок контролю. ХІД УРОКУ I. Оголошення теми та мети уроку II. Ознайомлення із завданнями та їх виконання Варіант І Початковий рівень (кожна […]...
- ФАУСТ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ Трагедія Твір починається ліричною присвятою. Поет з сумом згадує про безповоротні часи юності, коли він задумав писати свою поему. Він присвячує вступ до поеми рідним і друзям своєї юності, тим, хто вже помер чи знаходиться далеко: “Ви знов зі мною, марива туманні, що в юності давно вже промайнули”. Поет з вдячністю згадує “всіх тих, хто […]...
- Він підготував нас до свободи (за біографією Вольтера) – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – 9 клас Історія – дама примхлива: прихильна до одних, неуважна до інших. Але є такі постаті, які не помітити неможливо, що б там не було. Серед них не можна не назвати Вольтера. По-перше, це непересічна людина, особистість: письменник, філософ-просвітник, учений, який володів знаннями з багатьох сучасних йому наук. Саме йому належала честь ознайомити Європу з фізикою Ньютона, […]...
- ПРОСТОДУШНИЙ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – ВОЛЬТЕР Дійсна повість, знайдена в рукописах отця Кенеля 1 Глава І Про те, як приор храму Гірської Матері Божої і його сестра зустріли гурона 2 Одного разу святий Дунстан, ірландець за походженням, відплив від рідних берегів і дістався французької бухти Сен-Мало. Там він заснував невеликий монастир, який нарік Гірським пріоратом, і повернувся до Ірландії. А прихід […]...
- ВІЛЬГЕЛЬМ ТЕЛЛЬ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – ФРІДРІХ ШІЛЛЕР Драма Дійові особи Герман Геслєр, імперський намісник (ландфогт) у Швіці та Урі. Вернер фон Аттінгаузєн, можновладний барон. Ульріх фон Р у д є н ц, його небіж. Селяни із Швіцу: – Вернер Штауффахер – Конрад Гунн Селяни з Урі: – Вальтер Фюрст – Вільгельм Телль Рессельман, священик. Петерман, паламар. Куоні, пастух. Вєрні, мисливець. Руоді, рибалка. […]...
- Дж. Р. Кіплінг. “Мауглі”. Головний Закон Джунглів і закони людей – ЛІТЕРАТУРА І СВІТ ПРИРОДИ – II семестр Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про твір письменника; допомогти учням усвідомити ідейно-художнє значення змальованих автором образів та картин; розвивати навички виділення головного, характеристики героїв та висловлення свого ставлення до них та моральних настанов, носіями яких вони є; виховувати любов до природи, гуманізм, естетичні почуття. Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору художників та учнівські. Теорія […]...
- Епоха перших наукових експедицій (XVII – XVIII ст.) Пошуки нових морських проходів навколо материків, нових земель в океанах тривали. Досліджувалися невідомі науці внутрішні частини континентів. Величезні простори Євразії були відкриті і досліджені російськими мандрівниками. Морські і сухопутні загони Великої Північної експедиції, задуманої з ініціативи Петра I, досліджували і нанесли на карту північні і північно – східні береги материка. Морські загони експедиції досягли північний […]...
- Закони природи Як за старих часів пояснювали закономірності природних явищ? Давним-давно люди помітили, що після зими настає весна, слідом за нею – літо, потім – осінь, і знову – зима. Днем по небу рухається Сонце, а вночі – Місяць, зірки і планети. Грози бувають зазвичай під час дощу, причому грім чути завжди після того, як блисне блискавка. […]...
- ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, драматург, політичний діяч. Новела “Момент” (1910) Ключові слова: – епос; – новела; – підзаголовок “Із оповідань тюремної Шахерезади”; – імпресіонізм; – історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації; – оспівування почуття кохання; – усвідомлення скороминущості щастя. Цитатник Про В. Винниченка: – Серед млявої тонко-артистичної та млосної або ординарно-шаблонової та […]...
- Літературний період, або Літературна доба (епоха) Літературний період, або Літературна доба (епоха) – фрагмент історико-літературного процесу, окреслений певними вирішальними моментами в історії літератури (у зв’язку чи поза зв’язком з епохальними моментами історії краю), котрі виразно відрізняють його від попереднього і наступного (позитивістський, або реалістичний, Л-п. від модерністського тощо). Л-п. – вихідне поняття в історико-літературній періодизації. Характеризують Л-п. його ознаки: літературні напрями […]...
- Людина – вінець природи? Наука довела, що весь сучасний органічний світ, рослини і тварини, а отже, і людина є продуктами процесу розвитку, що тривав мільйони років. Яке ж місце зайняв з’явився чоловік у світі природи? Стародавні китайці мали всі живі істоти у вигляді сходів: рослини внизу, риби вище, звірі ще вище і людина, звичайно, на верхній сходинці. З тих […]...
- ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник. Представник Покутської трійці, експресіоніст, майстер психологічної новели. Новела “Камінний хрест” (1900) Ключові слова: – епос; – психологічна новела (за визначенням автора – студія, тобто художнє дослідження душевних переживань героя); – експресіонізм; – сім розділів; – еміграція за океан галицького селянства на межі XIX й XX ст. (прощання хлібороба Івана Дідуха із сусідами у зв’язку […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Поет, прозаїк, драматург, художник. Рання творчість (1938-1943) Послання “До Основ’яненка” (1839) Ключові слова: – лірика; – послання; – громадянська лірика; – поштовх до написання – нарис Г. Квітки-Основ’яненка “Головатий”; – романтизм; – захоплення героїчним минулим України; – роль уроків історії для вирішення проблем сучасності; – віра в безсмертя рідного народу. Понятійний апарат Послання – віршований […]...
- Основні закони розвитку природи Саді Карно, син військового міністра при Наполеона Бонапарта і дядько майбутнього президента Французької республіки, аналізуючи наслідки завойовницьких воєн Франції початку XIX століття, прийшов до висновку, що однією з причин поразки Франції стало її відставання у використанні енергії. В останні двісті років люди витратили багато сил, щоб розібратися в цьому понятті. Сьогодні стало ясно, що добробут […]...
- Англійське Просвітництво Ідеї Просвітництва, зрозуміло, не могли з’явитися відразу і всюди. І цілком природно, що насамперед вони почали пробивати собі дорогу в Англії – країні найбільш древніх і міцних політичних традицій, передовий і розвиненої економіки. Біля витоків англійського Просвітництва стояли видатні мислителі, насамперед Джон Локк (1632-1704) і Томас Гоббс (1588-1679). Локк в роки реставрації Стюартів утік з […]...
- МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник. М. Коцюбинського називають Сонцепоклонником. Повість “Тіні забутих предків” (1911) Ключові слова: – епос; – повість; – зображення життя гуцулів у Карпатах на межі ХІХ-ХХ ст. в гармонії з природою, традиціями й звичаями; – поєднання язичницьких і християнських вірувань; – оспівування високого й красивого почуття кохання; – Іван та Марічка – українські Ромео і Джульєтта; […]...
- ПАНАС МИРНИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко. Письменник. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1880) Ключові слова: – епос; – соціально-психологічний роман; – “роман з народного життя”; – реалізм; – складається з чотирьох частин і тридцяти глав; – складна композиція; – зміщення часових площин; – столітня історія села Піски; – співавторство з братом Іваном Біликом; […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Письменник. Повість “Кайдашева сім’я” (1879) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – реалізм; – життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини; – засудження індивідуалізму егоїстичних натур і норм народної моралі, що є головними причинами духовної роз’єднаності в родині. Цитатник Про І. Нечуя-Левицького і повість “Кайдашева […]...
- ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, “батько” української прози. Повість “Маруся” (1832) Ключові слова: – епос; – соціально-побутова повість; – перша україномовна повість нової української літератури; – сентименталізм; – зображення життя українських селян, їхнього побуту, традицій, праці; – оспівування високих морально-етичних якостей простої людини. Понятійний апарат Сентименталізм – ідейно-художній напрям у європейській Літературі другої половини XVIII ст., якому властиве звернення […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, автор першого твору нової української літератури – поеми “Енеїда”. Поема “Енеїда” (1798, 1826) Ключові слова: – ліро-епос; – бурлескно-травестійна поема; – ямб; – перший твір, написаний живою народною розмовною мовою; – 1798 р. – вихід перших трьох частин у Петербурзі; – складається з шести частин; – початок нової української літератури; – перелицьована “Енеїда” Вергілія; […]...
- Відродження як культурно-мистецька епоха (кінець XIV-XVI ст.) – Література доби Відродження в Італії, Франції та Німеччині Доба Відродження (або ще від французького – ренесанс) – це період відродження античної культури під впливом серйозних змін у духовному й соціально-економічному житті Західної Європи, яке охопило спочатку Італію (спадкоємицю Риму), а потім і всі інші країни. Саме в часи Відродження тривали найбільші соціальні рухи, відбулося вивільнення людини з-під повної влади церкви та її ідеології. […]...
- Світ і людина в мистецтві бароко – БАРОКО ЯК ПЕРШИЙ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ Світ у культурі бароко постає в усій своїй складності, багатогранності проявів, безмежності й мінливості. Під впливом наукових відкриттів, які розширили горизонти пізнання і довели нескінченність буття, представники бароко намагалися осягнути природні стихії, навколишнє середовище, оточення людини – усе, що складає великий і непростий для розуміння Всесвіт. При цьому вони усвідомлювали обмеженість раціоналістичних засобів пізнання і […]...
- ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменник, перекладач, літературний критик, етнограф, історик, мовознавець. Роман “Чорна рада” (1857) Ключові слова: – епос; – перший в українській літературі історичний роман; – роман – хроніка; – складається з 18 частин; – романтизм; – дві сюжетні лінії (політична і любовна); – доба Руїни – історичні події в Ніжині 1663 р.; – утвердження думки про необхідність […]...
- МАРКО ВОВЧОК – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Справжнє ім’я – Марія Олександрівна Вілінська. Письменниця. Оповідання “Максим Тримач” (1857) Ключові слова: – епос; – родинно-побутове оповідання; – баладне оповідання; – романтизм; – фольклорний вплив; – пейзажі підсилюють психологізм; – зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини XIX ст.; – обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя. Цитатник Про Марка Вовчка та її […]...
- ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття Письменниця. Одна з перших модерністів в українській літературі. Названа народом Гірською орлицею. Повість “Земля” (1902) Ключові слова: – епос; – психологічна повість; – присвята батькові; – символізм; – людина і земля; – людина під владою землі; – проблема братовбивства (тема Каїна й Авеля); – зображення трагічної події, що сталася в гуцульській родині хлібороба наприкінці XIX […]...