ВОЛОДИМИР ВИННИЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА наприкінці XVIII – на початку XX століття
Письменник, драматург, політичний діяч.
Новела “Момент” (1910)
Ключові слова:
– епос;
– новела;
– підзаголовок “Із оповідань тюремної Шахерезади”;
– імпресіонізм;
– історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації;
– оспівування почуття кохання;
– усвідомлення скороминущості щастя.
Цитатник
Про В. Винниченка:
– Серед млявої тонко-артистичної та млосної або ординарно-шаблонової та безталанної генерації сучасних українських письменників раптом винирнуло щось таке дуже рішуче, мускулисте і повне темпераменту, щось таке, що не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками… І відкіля ти взявся у нас такий? – хочеться по кожнім оповіданню запитати у Винниченка.
(І. Франка)
– Стрімка еволюція, постійна жадоба новизни, яка межувала із творчим зухвальством, молодече заперечення всіляких “табу”, швидке й талановите реагування на динаміку суспільного життя, – все це органічні риси раннього Винниченка.
(В. Панченко)
З новели “Момент”:
– …чоловік поважний і випускати з себе слів без потреби не любив. Сам був “парнишка” дебелий, “гвардійонець”, як казали його односельчани, і на всіх через те дивився завжди згори вниз (Контрабандист Семен Пустун).
– Це було торжество двох великих кузьок; це був вихор життя, який зміта все сміття “не треба”, “не можна”, це було щастя крові, мозку, нервів, кісток; це було найвище щастя народження, народження не з сліпими, а з одвертими, видющими очима душі (Святкування радості життя, момент насолоди після перетину кордону й уникнення смерті).
– Ліс помирився з нами і провадив далі своє життя, життя кохання, народження, росту. На блідих квіточках діловито гуділи бджоли; тукав дятел десь вгорі; дві пташки, пурхаючи з гілки на гілку, подивлялись на нас і несподівано зливались в обіймах; літали сплетені в коханні метелики… в траві парами кишіли кузьки. Одбувався великий, прекрасний процес життя (Про природність і органічність усього сущого в природі).
– Люблю я цей процес у лісі, в полі! Чистий він, не скалічений цими моралями людей, не заслинений лицемір’ям похоті, сильний, одвертий, простий. Люблю цих кузьок, пташок, цих маленьких, несвідомих протестантів проти лицемір’я старшого брата свого – людини. Оддаючись зо всею силою цьому процесові або, як сказав би цей брат-людина, “зо всім цинізмом”, вони, ці кузьки, метелики, ніби говорять йому: “На, дивись, нам не треба ховатись, у нас нема незаконнонароджених, у нас нема пашпортів, мора – лів, “уложеній о наказаніях”, ми маленькі, здорові, чисті циніки” (Про відсутність лицемір’я у світі природи, на відміну від світу людей).
– Щастя – момент. Далі вже буденщина, пошлість. Я знаю вже. Найбільше щастя буде мізерним у порівнянні з цим. Значить, зовсім не буде. Так мені здається, так я зараз чую отут… (Муся про розуміння щастя).
Літературний диктант
1. У яку пору відбуваються події в новелі “Момент”?
2. Як звати оповідача в новелі “Момент”?
3. У якому місці революціонер познайомився з панною?
4. Скільки чоловіків сиділо на возі, який проїхав поряд з панною і революціонером, коли вони були ще в хлібах?
5. У який одяг убралися революціонер і панна для перетину кордону?
6. Кого називав контрабандист Кукурудзяною?
7. Хто в новелі каже про себе: “Ми маленькі, здорові, чисті циніки”?
8. Якого героя описано словами “Сам був “парнишка” дебелий, “гвардійонець”, як казали його односельчани, і на всіх через те дивився завжди згори вниз”?
9. Яким словом мав би (у разі смерті) завершуватися лист панни: “Мусю вбито на кордоні. Вмерла так, як вмирають ті, що люблять…”?
10. Кому належить репліка “На, дивись, нам не треба ховатись, у нас нема незаконнороджених, у нас нема пашпортів, моралів…”?
11. Від якої особи ведеться оповідь у новелі?
12. До якої стильової течії модернізму належить новела “Момент”?
(2 votes, average: 3.00 out of 5)