Валдайська височина
Валдайська височина, іноді просто Валдай, знаходиться на північному заході Російської рівнини, в межах Новгородської, Тверської, Смоленської і почасти Ленінградської і Псковської областей. Її протяжність складає більше 600 км, висота – 150-250 м, найвища точка – 346,9 м. Валдай вельми популярний серед туристів. Тут знаходяться 2 національних парки: Валдайский і Себежський і 2 заповідника: Рдейскій і Полістовскій.
Складовою частиною Валдайській височині зазвичай прийнято вважати Мегорскій, Тихвинскую гряди, Вепсовська височина та інші. Вепсовська височина частіше називають Веппской. Її висота – до 304 м. Рельєф – холмисто-моренний, багато озер. У число основних річок Вепсовська височини включають Шокша, Оять, капшо, Пашу, Тутоку і Явосьму.
В підставі Валдайській височині залягають Корінні породи (мергелю, кам’яновугільні вапняки, глини), які складають північно-західне крило Московської синеклізи. Породи перекриті водно-льодовиковими і льодовиковими відкладеннями.
Північно-західний схил Валдайській височині – крутий і носить назву Валдайського-Онезького уступу, південно-східний – пологий. Рельєф – моренний, горбисто-грядовий. Височина багата озерами: озеро Селігер, Верхневолжские озера (Вселуг, Пено, Волго) та інші. Крім того, відрізняється сильною заболоченностью.
Найвищу точку височини, до речі, і всієї Руської рівнини, часто називають Верхівкою Валдаю. Її висота становить 346,9 м. Вона проходить по вершині вододілу між 2 морями: Каспійським і Балтійським і знаходиться в Вишнєволоцькому районі Тверської області в 1 км від кордону з Фiровського району та в 4 км від кордону з Кувшіновскім. Найближчим населеним пунктом є село Починок Фiровського району, розташовується в 2,5 км від вершини.
У першій половині XX століття найвища точка Валдайській височині була встановлена??на рівні 343 м. Ця інформація відображена в Вікіпедія, радянських географічних картах і підручниках для школярів.
Потім якийсь час вважалося, що найбільша висота Валдаю становить 346,5 м над рівнем моря, де знаходиться геодезичний пункт. Точних відомостей про те, ким і в якому році він був побудований, не збереглося, але, за словами місцевих жителів, він був встановлений в 1939 році німецькими топографами. А виявив його в 1997 році Вишньоволоцький дослідник В. А. Шпанська. Ця точка фігурує в сучасних географічних атласах і картах.
В 1997-2001 роках група школярів з Есеновічской школи разом з учителем Н. А. Брагиним провели дослідницьку роботу, за результатами якої було встановлено, що точка висотою 346,5 м, на якій знаходиться геодезичний пункт, не є найвищою. Вони встановили, що вершина Валдайській височині знаходиться в 60 м від геопункта, і її висота дорівнює 346,9 м над рівнем моря. Одного з учасників дослідження, колишнього школяра С. Іванова за результатами роботи нагородили на всеросійській олімпіаді.
За Валдайській височині пролягає вододіл басейну річки Волга і Балтійського моря. З Валдаю беруть початок річки: Волга, Дніпро, Західна Двіна, Мста, Лову, Пола, Молога, Сясь, Тверца та інші.
Природну екосистему Валдаю представляють тайгово-широколисті ліси, в яких зустрічається сосна, ялина, горобина, осика, береза??, дуб. При чому, в основному, переважають хвойні дерева, а на півдні – змішані. Природа знаходиться під охороною Центрально-лісового заповідника і Валдайського національного парку.
Для туристів особливо привабливі мальовничі береги річок і озер. Найбільш популярні водні маршрути, в їх числі – знаменита “Верхневолжская кругосвітка”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)